Дата документу 27.03.2025Справа № 554/3405/25
Провадження № 1-в/554/86/2025
27 березня 2025 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі заявника - ОСОБА_3 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -
13 березня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування арешту майна, накладеного на підставі листа прокуратури №97730011 від 21.05.1997 року. В заяві вказував, що 24.04.1997 року прокуратурою міста Полтави була відкрита кримінальна справа № 97730011 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 166 УК України, відносно: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . З метою забезпечення цивільного позову, старшим слідчим прокуратури міста Полтави ОСОБА_7 було накладено заборону нотаріальних дій стосовно рухомого та нерухомого майна, що належить вищевказаним особам. Постановою слідчого прокуратури м. Полтави від 03.05.2000 року кримінальна справа № 97730011 закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 р.). Однак слідчим прокуратури не був знятий арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18.04.1994 року.
В судовому засіданні ОСОБА_3 заяву підтримав.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_4 заяву підтримала, проосила її задовольнити та скасувати арешт.
Прокурор Полтавської окружної прокуратури просив проводити розгляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали заяви з додатками, дійшов висновку.
Встановлено, що в рамках розслідування кримінальної справи № 97730011 листом старшого слідчого прокуратури міста Полтави ОСОБА_8 від 21.05.1997 року було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Постановою слідчого прокуратури міста Полтави від 03.05.2000 року кримінальна справа №97730011 закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 р.).
Відповідно до ч.6 ст.126 КПК 1960 року накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба, тобто чинним на момент накладення арешту на майно (2010 рік) Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачена процедура розгляду судом (слідчим суддею) заяви про звільнення майна з-під арешту, поданого особами, які не є учасниками кримінального провадження та вважають себе власниками арештованого майна.
Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі №6-26цс13 та Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі №2-3392/11 (провадження №14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц (провадження №14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі №911/1247/18 (провадження №12-99гс19).
При цьому у пункті 42 постанови від 30.06.2020 у справі №727/2878/19 Велика Палата Верховного Суду сформувала остаточний висновок про те, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування арешту слід відмовити.
Крім того, слід зазначити, що з матеріалів долучених ОСОБА_3 до заяви про скасування арешту не вбачається, що останній був учасником кримінальної справи № 97730011, а також відсутні жодні відомості про те, що він є власником або володільцем майна, оскільки згідно наданих документів власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , а не ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 350, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 27.03.2025 року о 13.00 год.
Суддя ОСОБА_1