Дата документу 24.03.2025Справа № 554/7925/24
Провадження № 1-кс/554/4420/2025
24 березня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, в якому представник просить скасувати арешт, накладений на мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 ; зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування, та/або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні за №12023170500000367 від 08.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.ч.2, 3 ст. 27, ч. 2 ст.306, ч. 3 ст. 305 КК України, повернути мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 власнику - ОСОБА_4 або його представнику.
На обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області за процесуального керівництва Полтавської обласної прокуратури перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170500000367 від 08.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.ч.2, 3 ст. 27, ч. 2 ст.306, ч. 3 ст. 305 КК України.
17 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави (справа №554/7925/24) було накладено арешт на майно, яке було вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 . Зазначене вилучене майно належить громадянину ОСОБА_4 .
В ухвалі Октябрського районного суду міста Полтави від 17.12.2024 року вказано на те, що накладений арешт діятиме до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України. Отже, період з 17 грудня 2024 року (дата винесення ухвали про накладенняарешту), а загалом з 04.12.2024 року (дата вилучення майна у власника) подату звернення із цим клопотанням є достатнім для проведення тих дій стороною обвинувачення, які були метою звернення прокурора до суду про накладення арешту на мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 . Більше того, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023170500000367 від 08.02.2023 року, органом досудового розслідування нездобуто та не представлено інших відомостей чи доказів існування складу злочину,передбаченого ч. 3 ст. 307, ч.ч.2, 3 ст. 27, ч. 2 ст.306, ч. 3 ст. 305 КК України, в діях ОСОБА_4
ОСОБА_4 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, не вчиняв жодного кримінального правопорушення, а тому не повинен зазнавати будь-яких обмежень своїх конституційних та конвенційних прав.Слідчим та прокурором не було доведено, що арештоване майно має ознаки речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України. Наявність постанови про визнання певного майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для накладення арешту на таке майно.
Таким чином, відсутні підстави та необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Необхідність скасування арешту майна вмотивована тим, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не є підозрюваним (обвинуваченим) чи цивільним відповідачем.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 17.12.2024 року у справі №554/7925/24, провадження №1-кс/554/12701/2024, на підставі клопотання прокурора - протирічить вимогам КПК України в частині порушення його імперативних норм. Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту мобільного телефону «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , на час звернення із клопотанням про скасування арешту майна відпали, а сторона обвинувачення не наводить додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для продовження подальшого втручання у права особи, в тому числі, щодо позбавлення або обмеження права
власності. Таким чином, будь-яка потреба у заході забезпечення, а саме мобільного телефону «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_4 - на теперішній час відсутня та повністю відпала.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Зазначив, що в ході огляду мобільного телефону «Iphone», який було вилучено в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , виявлено листування з підозрюваним ОСОБА_5 щодо обговорення посилок, в яких пересилались наркотичні засоби, дана інформація має доказове значення в кримінальному провадженні. Даний мобільний телефон визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, та в подальшому буде досліджуватись в суді під час розгляду справи. У зв?язку з викладеним вище, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Суд, заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170500000367 від 08.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.ч.2,3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст.306, ч. 3 ст. 305 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14.11.2024 року надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 17.12.2024 року клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170500000367 від 08.02.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.ч.2,3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 3 ст. 305 КК України задоволено частково. Накладено арешт на майно, яке було вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Як визначено в ухвалі слідчого судді, арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України, оскільки мобільний телефон відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема має статус речового доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування та повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження і вимогою захисту основних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Із системного аналізу наведених норм КПК України можливо зробити висновок, що слідчому судді при вирішення питання накладення арешту майна та його скасування, при обґрунтованості такого клопотання, слід обирати або залишати такий спосіб арешту майна, який не призведе до надмірного обмеження прав володільця майна, яке суттєво позначиться на його інтересах.
Проаналізувавши встановлені в судовому засіданні фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту, накладеного на належний ОСОБА_4 мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , оскільки рішення по суті справи не прийнято, телефон має статус речового доказу в кримінальному провадженні в розумінні статті 98 КПК України, містить в собі інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та під час розгляду кримінального провадження судом по суті може виникнути необхідність у його безпосередньому огляді, як першоджерела та носія такої інформації (речового доказу).
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час потреба в продовженні арешту майна не відпала, так як він є заходом, що забезпечує досягнення мети та завдань кримінального провадження. Питання про повне скасування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, слід вирішувати одночасно із ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.
Водночас з цим, враховуючи принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а також потреби досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_4 , який має процесуальний статус свідка в кримінальному провадженні, прав володіння та користування належним йому мобільним телефоном «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 за вказаних обставин є надмірно обтяжливим, порушує інтереси останнього.
Тому слідчий суддя вважає можливим передати мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 на відповідальне зберігання та в користування ОСОБА_4 , як його власнику.
Передаючи на відповідальне зберігання та в користування назване майно, слідчий суддя враховує, що за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 КК України, про що вважає за необхідне попередити власника цього майна.
На підставі викладеного, подане адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,174 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Мобільний телефон «iPhone 13Pro», моделі MNDX3J/А, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператора зв'язку із абонентським номером НОМЕР_3 , - передати на відповідальне зберігання та в користування власнику ОСОБА_4 .
Попередити власника майна ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
В іншій частині вимог клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1