Дата документу 24.03.2025Справа № 554/14725/24
Провадження № 1-кс/554/3820/2025
24 березня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю власника майна - ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
18.03.2025 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому заявник просить видати його дружині особисті кошти, які були вилучені під час затримання ОСОБА_3 , отримані ним у ТОВ «Дом Фактор» як заробітну плату, номера яких не проходять у матеріалах контролю закупівлі зброї.
Клопотання мотивоване тим, що дружина заявника опинилася у скрутному матеріальному становищі та має погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим потребує витрат на медичне обслуговування.
На підставі викладеного, заявник просить задовольнити клопотання.
В судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що були вилучені грошові кошти, які він отримав як заробітну плату на підприємстві. Просив повернути гроші його дружині, бо їй необхідна операція.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.
Заслухавши власника майна, дослідивши матеріали справи, надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170000000823 від 20.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2025 року клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області, капітан поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023170000000823 від 20.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, задоволено. Накладено арешт на речі (предмети), вилучені під час обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 , автокооперативу за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Кононівська, 1, а саме: грошові кошти: сім купюр номіналом 1000 грн. з номерами АС 3078997; БМ 7847603; АК 2705467; АМ 0508418; АМ 0508416; АМ 0508419; АМ 0508420; обгорнуті в аркуші паперу з написом « ОСОБА_5 6726», а саме шість купюр номіналом 1000 грн. з номерами ВС 0050936; АЕ 8299004; АС 3149507; ЗМ 2372876; ЕГ 5597749; БР 2015705, одна купюра номіналом 500 грн. з номером ВИ 2851979, одна купюра номіналом 200 грн. з номером АК 6237549, п'ять купюр номіналом 100 грн. з номерами ЄИ 5916072; ЗГ 3668914; ЄИ 2036872; АВ 1652128; ЕЕ 1603350, одна купюра номіналом 20 грн. з номером ЕА 5642377, дві купюри номіналом 10 грн. з номерами ЦД 4053059; МГ 4904559, дві купюри номіналом 5 грн. з номерами УЄ 3578960; ЮИ 5622077, три купюри номіналом 1 грн. з номерами НЄ 1695618; ТЕ 5100824; УЛ 9855662; мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору з написом на корпусі ІМЕІ - 1: НОМЕР_2 в чохлі зеленого кольору; два предмети схожі на корпуси гранат Ф-1 без маркувальних позначень зеленого кольору та два предмети сірого кольору схожі на запали УЗРГМ з маркуванням на важелі «77 УЗРГМ 583» та «70-80-УЗРГМ -2 349-2 386-64-81», з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України, оскільки вилучені грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема мають статус речового доказу у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).
В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2 ст.170 КПК України за змістом якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.
Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт на майно накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на викладене, враховуючи співмірність накладення арешту із потребами досудового розслідування та наслідками, які можуть настати для власника, у зв'язку із позбавленням власника використовувати належне йому майно за призначенням, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання. При цьому, суд також враховує, що стороною обвинувачення не надано до суду підтвердження про призначення в кримінальному провадженні будь-яких криміналістичних досліджень.
Щодо вимог заявника про повернення вилучених грошових коштів його дружині слідчий суддя зазначає, що відповідно до п.4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
Таким чином, оскільки власником грошових коштів є ОСОБА_3 , слідчий суддя не вбачає підстав для повернення вказаних коштів дружині ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2025 року по внесеному до ЄРДР кримінальному провадженню №12023170000000823 від 20.12.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, з обгорнутих в аркуші паперу з написом « ОСОБА_5 6726», грошових коштів, а саме шість купюр номіналом 1000 грн. з номерами ВС 0050936; АЕ 8299004; АС 3149507; ЗМ 2372876; ЕГ 5597749; БР 2015705, одна купюра номіналом 500 грн. з номером ВИ 2851979, одна купюра номіналом 200 грн. з номером АК 6237549, п'ять купюр номіналом 100 грн. з номерами ЄИ 5916072; ЗГ 3668914; ЄИ 2036872; АВ 1652128; ЕЕ 1603350, одна купюра номіналом 20 грн. з номером ЕА 5642377, дві купюри номіналом 10 грн. з номерами ЦД 4053059; МГ 4904559, дві купюри номіналом 5 грн. з номерами УЄ 3578960; ЮИ 5622077, три купюри номіналом 1 грн. з номерами НЄ 1695618; ТЕ 5100824; УЛ 9855662.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1