Справа № 158/76/25
Провадження № 2/0158/206/25
27 березня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивує тим, що 16.07.2004 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який розірвано на підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.09.2016 року.
Від вказаного шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що дитина знаходиться на її утриманні, відповідач своїх обов'язків щодо її утримання не виконує належним чином, матеріально доньку не забезпечує. Крім того вказує, що її доходи не дозволяють їй на належному рівні утримувати повністю спільну доньку.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 5000 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.01.2025 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
05.02.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву відповідно до якого останній позовні вимоги визнав частково та просив стягувати з нього аліменти на утримання доньки у розмірі 1600 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що на його утриманні перебуває малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та батьки.
06.03.2025 року від позивача ОСОБА_1 до суду подано відповідь на відзив, відповідно до якого остання просить відхилити доводи відповідача, викладенні у відзиві на позовну заяву, а заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.
13.03.2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого фактично підтримав свої доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши докази в справі, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.09.2016 року /а.с.8-9/.
Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.06.2010 року, батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач по справі ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки з місця проживання від 24.10.2024 року, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю, позивачем по справі, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10-11/.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Пункт 1, ч. 1 ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини.
В силу ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд звертає увагу, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 працює у КП «ВОЦЕМДМК» на посаді екстреного медичного техніка, дохід якого за 2024 рік становив 210065,74 грн., що підтверджується довідкою №27 від 28.01.2025 року.
Окрім того, як вбачається із довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №78 від 29.01.2025 року, копії пенсійних посвідчень № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 25.02.2023 року на утриманні відповідача перебуває малолітня дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_6 (пенсіонер по інвалідності ІІ група) та мати ОСОБА_7 (пенсіонер за віком).
В свою чергу, позивачем на надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про її витрати щомісячно на утримання дитини в розмірі 10000 грн, що зумовлювало б стягнення половини цих витрат з відповідача, а саме у розмірі 5000 грн.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а також зважаючи на приписи ст. 13 ЦПК України та ч. 2 ст.182 СК України, згідно якої мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, те, що обоє з батьків повинні приймати участь у вихованні та утриманні дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні та забезпечення розумних потреб малолітньої дитини.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України стягнення аліментів необхідно розпочати з дня коли позивач звернулася із позовом до суду - 09.01.2025 року.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно із положенням ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір у розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 247, 274 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову - 09.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька