Справа № 158/107/25
Провадження № 3/0158/65/25
27 березня 2025 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ярозглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
01.01.2025 року о 15 год. 01 хв., ОСОБА_1 , в полі поблизу с. Холоневичі, керував квадроциклом марки «HUMMER 125», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, просив суворо не карати. Крім того, до суду подав заяву, згідно якої посилаючись на скрутне матеріальне становище, просить розстрочити йому суму штрафу дванадцять місяців.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п. 2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку, повністю стверджується доказами, які містяться у матеріалах справи в їх сукупності, які належним чином оцінені судом з точки зору їх належності та допустимості.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210330 від 01.01.2025 року, цього ж дня о 15 год. 01 хв., ОСОБА_1 , в полі поблизу с. Холоневичі, керував квадроциклом марки «HUMMER 125», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння обличчя та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, відмовився (а.с.3).
Факт керування транспортним засобом та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, стверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.01.2025 року та відеозаписом із бодікамери поліцейського ( а.с. 4, 8 - робоча копія відеозапису).
Суд вважає вказані докази належними та допустимими, бере їх до уваги при ухваленні рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву у суду.
Згідно довідки № 1486-2025 від 03.01.2025 року ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався; останньому посвідчення водія не видавалось (а.с.7).
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відноситься до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку» у зв'язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахування наведеного, вважаю за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даних про те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Щодо заяви ОСОБА_1 про розстрочення суми штрафу, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить положення, що регулює питання розстрочення штрафу. Водночас, подібну можливість надає засудженим Кримінальний кодекс України. Так, згідно ч. 4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підпадають порушення Правил дорожнього руху, у відношенні яких передбачено накладення штрафу чи обмеження у праві керування автомобілем, («Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), п.182).
Враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено покарання у виді штрафу розміром 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, вказана справа про адміністративне правопорушення підпадає під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Таким чином, становище правопорушника не може бути гіршим, ніж засудженого, бо інакше право на справедливий суд для людини забезпечити неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи майнове становище ОСОБА_1 , яке є нестабільним, розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та, який, в свою чергу, є достатньо великим у порівнянні з встановленим в Україні мінімальним прожитковим мінімумом, суд вважає, що сплата ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень одним платежем становитиме для нього надмірний тягар, а тому, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 4 ст. 53 КК України, приходить до висновку, що заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає до задоволення та вважає за можливе призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами на строк дванадцять місяців.
Керуючись ст. ст. 33, 283, 284, 304 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
(Реквізити для оплати: Отримувач - ГУК у Волин.обл/Волинська обл. 21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 38009371, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA588999980313050149000003001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.)
В разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення стягнення, штраф стягнути у подвійному розмірі.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Реквізити для оплати: Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.)
Розстрочити ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на строк дванадцять місяців з внесенням оплати штрафу по 1416 (одній тисячі чотириста шістнадцять) грн. 67 коп. щомісячно, починаючи з дня набрання постановою законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред'явлення відповідного документу (квитанції).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу та судового збору зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після сплину строку, на який відстрочено виконання постанови, у разі не сплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч