Справа № 491/237/25
Провадження № 3/491/135/25
іменем України
27 березня 2025 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 01 серпня 2022 року ТСЦ 5146; мешканця АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
19 березня 2025 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275688 стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 19 березня 2025 року о 12 годині 55 хвилин в м. Ананьїв по вул. Гагаріна (нині Григорія Бондарчука) біля буд. № 103 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ГАЗ САЗ 3307, державний номерний знак НОМЕР_3 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами від 10 грудня 2024 року ВП74912784 Савранський відділ ДВС у Подільському районі Одеської області ПМРУ МЮ (м. Одеса), чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких відбувається за обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126 КУпАП, не входять до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
27 березня 2025 року на дату, визначену в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 до суду на розгляд справи не прибув, причини неприбуття не повідомив.
Суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього 19 березня 2025 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275688 за ч. 3 ст. 126 КУпАП (а.с.3), та він ознайомлений з датою та місцем його розгляду, а саме 27 березня 2025 року Ананьївським районним судом Одеської області, оскільки відомості про це містяться у відповідній графі протоколу, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис та копію якого отримав.
Крім того, відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Станом на 27 березня 2025 року від ОСОБА_1 будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи у відсутність особи, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України».
Суд також враховує позицію Верховного Суду, яка міститься в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
З диспозиції частини першої статті 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією частини третьої статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 275688 від 19 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ГАЗ САЗ 3307, державний номерний знак НОМЕР_3 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом Савранським відділом ДВС від 10 грудня 2024 року № ВП74912784. На підтвердження цього до протоколу долучено інформацію (датовану 24 березня 2025 року - через п'ять днів після кваліфікації діяння ОСОБА_1 ) за результатами пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (а.с.7).
З наданої інформації вбачається, що Савранським ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) 02 травня 2024 року відкрито виконавче провадження № ВП74912784, де стягувачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 2 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника ( ОСОБА_1 ) у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 у справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до частин першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Під час судового розгляду справи обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП слід закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням приписів статті 401, у разі закриття провадження у справі, судовий збір не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 401, ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 283 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення від 19 березня 2025 року серії ЕПР1 № 275688 за фактом вчинення громадяниномОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 01 серпня 2022 року ТСЦ 5146; мешканця АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно частини першої статті 294 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 КУпАП може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою, третьою статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Желясков О.О.
Постанова суду набрала законної сили "_____"____________ 20___ року.