Справа № 149/817/25
Провадження №3/149/447/25
Номер рядка звіту 307
27.03.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Робак М.В., розглянувши матеріали, що надійшли від ДПП УПП у Вінницькій області БПП з обслуговування Хмільницького району про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121383 від 08.03.2025 ОСОБА_1 08.03.2025 о 22.00 год в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався нецензурною лайкою та шарпав за волосся.
Вчинене кваліфікується за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що його цивільна дружина , викликаючи працівників поліції, перебувала в стані алкогольного сп"яніння та не розуміла наслідків своїх дій, при цьому повідомляла інформацію, яка не відповідає дійсності, оскільки він до останньої не виражався нецензурно, а тим більше не шарпав за волосся. Додав, що в потерпілої ОСОБА_2 при вживанні алкогольних напоїв бувають незрозумілі напади.
Заслухавши пояснення особи, дослідивши матеріали справи суддя дійшла висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173- 2 КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року (далі Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1ст.1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачає наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як домашнє насильство.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді камер працівників поліції вбачається, що саме потерпіла ОСОБА_2 поводила себе агресивно та виражалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що не сварився та не бив дружину, вкзав, що в ОСОБА_2 бувають напади під час вживання алкогольних напоїв, її поведінка не відповідає дійсній обстановці.
Крім того, поведінка потерпілої особи жодним чином не свідчила про завдану їй психічну шкоду.
Більш того, на відео зафіксовано примирення потерпілої з ОСОБА_1 .
При розгляді даної справи суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколу, ґрунтується лише на письмових поясненнях ОСОБА_2 від 08.03.2025 року, та не підтверджується іншими доказами, в розумінні ст.251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно своєї дружини.
Жодних належних доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, до суду не надано, і таких доказів в ході судового розгляду судом не встановлено.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, приходжу висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є недоведеним.
З огляду на вказане, суддя вважає за необхідне провадження в справі закрити, у зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ч.1 ст.173-2 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її винесення.
Суддя: Марина РОБАК