27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 700/560/24
провадження № 51 - 1119 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на вирок Лисянського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2025 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Лисянського районного суду Черкаської області від 15 листопада 2024 року, залишеним без зміни ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2025 року,ОСОБА_5 засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вищезазначених судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України потерпіла у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, незаконність і необґрунтованість судових рішень, проте не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412 - 414 КПК України.
Крім того, потерпіла не врахувала, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 433 ч.1, ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Також у поданій скарзі потерпіла не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом, які доводи її апеляційної скарги та апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, вимоги касаційної скарги мають узгоджуватися з повноваженнями касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України, і відповідати наведеним у ній обґрунтуванням. Відповідно до цієї статті, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Натомість вимога касаційної скарги про постановлення нового вироку, не відповідає змісту ст. 436 КПК України.
Крім того, потерпіла вказує про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ст. 115 ч. 1 КК на ст. 118 КК України та звільнити останнього від призначеного покарання з випробуванням, однак не наводить доводи щодо застосування ст. 75 КК України під час призначення покарання.
Також в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано копії касаційної скарги та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає 1 примірника копії касаційної скарги та додатків до неї).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 без руху.
Встановити потерпілій ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3