Постанова
Іменем України
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 372/845/20
провадження № 51-4157км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року в кримінальному провадженні № 12018110230001139 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Уфа Башкирської АРСР російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частинами 2, 3, 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за:
- ч. 2 ст. 191 КК - на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на 1 рік;
- ч. 3 ст. 191 КК - на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на 2 роки;
- ч. 4 ст. 191 - на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на 3 роки;
- ч. 1 ст. 366 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
2. Відповідно до ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК.
3. На підставі статей 70, 72 КК призначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на 5 років із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, на 3 роки.
4. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком
3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3
ст. 76 цього Кодексу.
5. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 31 440,00 грн.
6. Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року вищезазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 скасовано. Кримінальне провадження № 1208110230001139 від 06 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 за частинами 2, 3, 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення судами вимог кримінального процесуального закону, а саме статей 118, 124, 126 КПК, якими регламентовано вирішення питання щодо процесуальних витрат, просить ухвалу апеляційного суду змінити в частині рішення про стягнення з ОСОБА_6 процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням експертиз у сумі 31 440,00 грн, та стягнути їх за рахунок державного бюджету.
Позиції інших учасників судового провадження
8. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
9. Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
10. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
12. Обґрунтованість закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку зі смертю обвинуваченого у касаційній скарзі прокурора не заперечується.
13. Стосовно доводів у касаційній скарзі про безпідставне стягнення з ОСОБА_6 на користь держави процесуальних витрат за проведення експертиз, то вони є слушними.
14. Так, за приписами ст. 118 КПК одним із видів процесуальних витрат є витрати, пов'язані із залученням експертів.
15. Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 122 КПК витрати, пов'язані із залученням, зокрема, експерта, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким експертним установам із Державного бюджету України.
16. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
17. За змістом наведеної норми КПК процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.
18. Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 126 КПК).
13. Оскільки у цьому кримінальному провадженні апеляційний суд дійшов висновку про те, що воно підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 31 440,00 грн не можуть бути стягнуті з ОСОБА_6 , а повинні бути віднесені на рахунок держави. Саме такого спрямування дотримується у своїй правозастосовній практиці Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (постанови від 03 грудня 2019 року у справі № 476/614/17, від 01 березня 2021 року у справі № 266/3090/18).
14. На підставі вищенаведеного Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, а оскаржену ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 змінити в частині вирішення питання про процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 змінити.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертиз, у сумі 31 440,00 грн віднести на рахунок держави.
У решті ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3