27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 214/6689/22
провадження № 51-1151ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 рокута ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року,
встановив:
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 25 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 25 квітня 2025 року включно.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 13 березня 2025 року вказане судове рішення залишив без змін.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій він порушує питання про перевірку вказаних судових рішень
у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, копії оскаржених ухвал, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)
у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку,
а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Отже, зазначена норма гарантує право на касаційне оскарження судових рішень тільки
у випадках, прямо визначених законом.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 422-1 КПК ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання
під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену
під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена
у касаційному порядку.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, обвинувачений ОСОБА_4 оскаржує ухвалу суду першої інстанції про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлену під час судового провадження, та ухвалу апеляційного суду, постановлену за результатами розгляду апеляційної скарги
на вказану ухвалу місцевого суду.
Отже вищевказані судові рішення не є предметом перегляду суду касаційної інстанції та відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 392 та ч. 5 ст. 422-1 КПК не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Таким чином, оскільки касаційна скарга обвинуваченого ОСОБА_4 подана
на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, Суд вважає
за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
При цьому відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 рокута ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 березня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3