27 березня 2025 року
м. Київ
справа № 441/48/25
провадження № 51-1129 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Львівського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, у порядку ст. 34 КПК України, надійшло подання Львівського апеляційного суду про направлення вказаного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Подання мотивоване тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 надійшов до Городоцького районного суду Львівської області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться в Рівненській області.
Перевіривши наведені доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 615 КПК України, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Як убачається із змісту подання та матеріалів кримінального провадження, 08 січня 2025 року до Городоцького районного суду Львівської області прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030000012 від 05 січня 2024 року.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Вказане кримінальне правопорушення є триваючим та його склад вважається закінченим з моменту припинення або переривання злочинного стану особи.
Відповідно до змісту обвинувального акта, 30 грудня 2020 року солдат ОСОБА_4 добровільно з'явився до відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2, яке розташоване у м. Городок, Львівської області, заявивши про себе, тим самим припинив вчинення кримінального правопорушення.
Тобто кримінальне провадження надійшло до Городоцького районного суду Львівської області, як до суду в межах територіальної юрисдикції якого ОСОБА_4 припинив вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи неведене, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 скерований прокурором, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 615 КПК України, а тому підстав для задоволення подання Львівського апеляційного суду колегія суддів Касаційного кримінального суду не вбачає.
Керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні подання Львівського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3