17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 755/5095/23
провадження № 61-1051ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про відшкодування збитків та моральної шкоди,
23 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.
Зокрема, заявник зазначав, що короткий текст рішення апеляційного суду проголошений 05 березня 2024 року, повне рішення апеляційного суду станом на 22 січня 2025 року він не отримував, повне рішення суду першої інстанції він не отримував також, однак звертався із заявою до голови суду, у якій просив надіслати йому копію рішення. У зв'язку з зазначеними обставинами просив суд поновити пропущений строк на касаційне оскарження у справі № 755/5095/23.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вказані причини пропуску строку визнано неповажними та встановлено строк для усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску (конверт, довідка суду, тощо).
На виконання ухвали Верховного Суду від 07 лютого 2025 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначив, що рішення Київського апеляційного суду, відповідно до вимог статті 172 ЦПК України, станом на 25 лютого 2025 року він не отримав, тобто подія, з якою пов'язано початок перебігу процесуального строку на касаційне оскарження, ще не настала. Клопотання про поновлення строку він подав лише з формальних підстав. Зазначає, що строк йому вже поновлювався на його клопотання, що ґрунтувалось саме на тих самих підставах, що наявні й досі. Доказів не отримання постанови апеляційного суду з повним текстом судового рішення у нього принципово бути не може. Укрпошта не надає докази не отримання листів, не існуючий конверт тим більше.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/направлення оскаржуваної постанови (довідка суду, тощо). Заявником не додано до матеріалів касаційного провадження жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, а також до часу звернення із скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого клопотання.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглядалося судом апеляційної інстанції рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року. Таким чином, ОСОБА_1 слід надіслати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати підстави поважності пропуску строку та надати належні докази (документи), на їх підтвердження.
Отже, ухвала Верховного Суду від 07 лютого 2025 року виконана не у повному обсязі, а саме не надано доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз клопотання свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 18 квітня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар