Справа № 147/319/25
Провадження № 3/147/170/25
27 березня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №723489 від 26.02.2025 вбачається, що 26.02.2025 приблизно о 19 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що могло спричинити шкоду психічному здоров'ю, а саме ображав нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Адвокат Лобуренко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав письмові пояснення, в яких зазначив, що факт вчинення конфлікту/сварки, навіть між особами, визначеними ЗУ «Про попередження насильства в сім'ї», сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства. Виникнення конфлікту чи сварки залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. Як слідує з протоколу, 26.02.2025 о 19 год 48 хв ОСОБА_1 , знаходячись за місцем проживання, вчинив відносно своєї дружини насильство психологічного характеру, що могло спричинити шкоду психічному здоров'ю, а саме умисно виражався нецензурною лайкою.
При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, сторона захисту вважає, що обов'язковою ознакою об?єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров?ю потерпілого, а також те, що сварка в межах конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному чи фізичному здоров?ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУПАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов?язковою ознакою об?єктивної сторони даного проступку. Однак доказів завдання чи можливості завдання такої шкоди потерпілій ОСОБА_2 матеріали справи не містять, та з фабули самого протоколу слідує, що було встановлено факт сварки, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання (в даному випадку неконкретизована лайка, її спрямованість) та образи не формують собою домашнє насильство.
Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення та заяви ОСОБА_2 у справі не додані інші докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до своєї дружини. Долучений протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення, іншу подію, терміновий заборонний припис, неналежними чином оформлений (відсутні дані особи яка його склала), за своєю суттю є документами внутрішнього обігу в органах патрульної поліції, та не можуть бути розцінені як самостійні достатні докази обставин, викладених у протоколі . Враховуючи зазначене, сторона захисту вважає, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі АПР18 №23489, не дозволяють зробити однозначний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено не лише про характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , а й про завдання внаслідок цього діяння шкоди її психічному здоров'ю.
На підставі вищенаведеного, адвокат просив провадження у справі за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
19.12.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 року № 3733-IX, яким ч. 1 ст.173-2КУпАП викладена в новій редакції, в якій зазначено, що вчинення домашнього насильства це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, відповідальність за скоєння домашнього насильства на даний час настає виключно у випадку, якщо в результаті вчинення такого діяння мали місце наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що повинно бути вказано у протоколі, який за своєю суттю є процесуальним документом обвинувачення.
Згідно п. 14, 17 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як вбачається з протоколу, 26.02.2025 приблизно о 19 год. 48 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що могло спричинити шкоду її психологічному здоров'ю, а саме ображав нецензурною лайкою.
Згідно протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення та іншу подію інспектора СРПП ВП №2 від 26.02.2025, ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 за вчинення ним відносно неї психологічного насильства в сім'ї.
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 26.02.2025, її чоловік прийшов п'яний додому і почав вибивати ногами двері, ображати її нецензурними словами. Також зазначено, що вона боїться ОСОБА_1 , оскільки він раніше їй та сину погрожував.
В матеріалах справи також наявна форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.02.2025, постраждала особа - ОСОБА_2 , кривдник - ОСОБА_1 : середній рівень небезпеки.
Варто зазначити, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварка: гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами, стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_2 , які долучено до протоколу, суд дійшов висновку, що між сторонами була наявна сварка і непорозуміння на побутовому ґрунті. При цьому, будь-яких доказів того, що в ході конфлікту, який виник 26.02.2025 зі сторони ОСОБА_1 мало місце домашнє насильство матеріали справи не містять.
Обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №723489, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що нецензурна лайка в межах конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, проаналізувавши причини та обставини звернення до поліції з приводу ситуації, яка склалася 26.02.2025, враховуючи пояснення ОСОБА_2 надані 26.02.2025, позицію захисника Криворучка В.Д., зазначені в письмових поясненнях, суд вважає, що по справі не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки наявність конфлікту, сварок і непорозумінь між особами, які спільно проживають, свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілій.
Тобто, в матеріалах справи відсутні будь які докази (наприклад висновок психолога, довідки медичних установ), які б підтверджували, що внаслідок дій ОСОБА_1 була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення та підлягає доказуванню. Більше того, в письмовому поясненні потерпілої не вказано, що внаслідок дій її чоловіка була завдана шкода її психічному здоров'ю. Наведена обставина виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, судом ураховано, що зміст протоколу грунтується виключно на поясненнях ОСОБА_2 , відсутні пояснення свідків як і інформація про їх наявність. Крім того, не розкрито у протоколі наявність чи відсутність факту пошкодження вхідних дверей та попередніх погроз.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведені обставини провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя О.А. Натальчук