Справа № 143/1098/20
Іменем України
24.03.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .
Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 , який він успадкував на підставі заповіту, складеного 21.03.2009 року ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_4 за життя не отримав свідоцтво про право на спадщину на цей житловий будинок.
Позивач стверджує, що він прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , подавши відповідну заяву до нотаріальної контори.
Відповідачка ОСОБА_3 є його бабою та матір'ю ОСОБА_4 , однак до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вона не зверталася.
Постановою Погребищенської державної нотаріальної контори від 09.09.2020 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки він не пред'явив документ, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на спірний житловий будинок.
За таких обставин та з метою захисту своїх спадкових прав він змушений звернутися із цим позовом до суду.
Посилаючись на наведені обставини, просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі №143/1098/20 та її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.25).
Ухвалою суду від 05.01.2021 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (т.1, а.с.141, 142).
В лютому 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні.
Просили суд:
-встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини;
-визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі №143/169/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні та її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.242).
Ухвалою суду від 06.04.2021 року цивільні справи №143/169/21 та №143/1098/20 об'єднано в одне провадження (т.1, а.с.250, 251).
Ухвалою суду від 05.10.2021 року провадження у об'єднаній справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2, а.с.33, 34).
Ухвалою суду від 01.05.2024 року поновлено провадження в об'єднаній справі (т.2, а.с.55, 56).
Ухвалою суду від 07.06.2024 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі як співвідповідача за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явився, проте 24.03.2025 року подав до суду заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без його участі та задовольнити позовні вимоги (т.2, а.с.157).
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася, однак 24.03.2025 року подала до суду заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає, від своїх позовних вимог до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні відмовляється. Наслідки відмову від позову їй відомі і зрозумілі (т.2, а.с.156).
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.02.2002 року, виданим державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Слінченко В.П., зареєстрованим в реєстрі за №198, спадкоємцем майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є його дружина ОСОБА_5 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається із половини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що розташований в АДРЕСА_1 . На іншу половину цього житлового будинку ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя від 05.02.2002 року за реєстровим №196 (т.1, а.с.123, 124).
21.03.2009 року ОСОБА_5 , яка проживала в житловому будинку по АДРЕСА_1 , склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори Швецем О.В., зареєстрований в реєстрі за №458, згідно із яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 (т.1, а.с.11, 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 (т.1, а.с.102).
На день смерті ОСОБА_5 разом із нею в будинку по АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_4 (т.1, а.с.65-70).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був батьком позивача ОСОБА_1 (т.1, а.с. 2, 3, 97).
15.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказав про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 (т.1, а.с.94).
04.03.2020 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказала про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_4 (т.1, а.с.95).
04.03.2020 року ОСОБА_6 звернувся із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказав про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_4 (т.1, а.с.95 зворот).
23.01.2020 року ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений секретарем Зарудянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Богатир Т.О., зареєстрований в реєстрі за №03, згідно із яким все своє майно заповів ОСОБА_2 (т.1, а.с.57).
23.01.2020 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Зарудянської сільської ради Оратівського району Вінницької області Богатир Т.О., зареєстрований в реєстрі за №02, згідно із яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 (т.1, а.с.91).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , який був батьком ОСОБА_4 (т.1, а.с.15, 16).
11.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказав про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті свого діда ОСОБА_6 (т.1, а.с.107).
27.08.2020 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказала, що вона відмовляється від належної їй частки у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 (т.1, а.с.58).
27.08.2020 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказала, що вона приймає спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 (т.1, а.с.114).
Відповідно до відомостей, що містяться у технічному паспорті від 28.08.2020 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 , побудовані в період з 1957 по 1985 роки (т.1, а.с.4-9).
Постановою державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Швеця О.В. від 09.09.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки він не пред'явив документ, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на спірний житловий будинок (т.1, а.с.14).
Постановою державного нотаріуса Погребищенської державної нотаріальної контори Швеця О.В. від 03.02.2021 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки вона не пред'явила документ, що посвідчує право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на спірний житловий будинок (т.1, а.с.195).
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 (т.2, а.с.26).
01.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказав про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті його баби ОСОБА_3 (т.2, а.с.86).
14.09.2021 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Погребищенської державної нотаріальної контори, в якій вказала, що вона приймає спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (т.2, а.с.90 зворот).
Із матеріалів справи вбачається, що власником спірного житлового будинку була ОСОБА_5 , яка склала заповіт на користь ОСОБА_4 .
Згідно із ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
В силу ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_4 прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 , оскільки проживав разом із нею на час відкриття спадщини у спірному житловому будинку.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц сформульовано правовий висновок, який зводиться до того, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Отже, з часу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_4 вважався власником спірного житлового будинку.
Спадкоємцями майна після його смерті були син ОСОБА_1 та батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину.
В свою чергу спадкоємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за законом, та ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину за заповітом.
Таким чином, на час розгляду цієї справи особами, які мають право на спірний житловий будинок в порядку спадкування, є виключно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до положень частин 1-3 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно із п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
В п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З огляду на те, що на час розгляду справи спір щодо спадкового майна існує виключно між сторонами по справі, то суд вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_2 від своїх позовних вимог до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні та закрити провадження у справі в цій частині.
Разом із тим, обставини справи вказують на наявність достатніх процесуальних підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні та позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом у зв'язку зі смертю останньої, оскільки характер спірних правовідносин, які існують на час розгляду справи, не допускає правонаступництва.
Керуючись пунктами 4, 7 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на частки у спадковому майні.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її винесення.
У разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя