Єдиний унікальний номер 142/151/25
Номер провадження 2/142/266/25
(про залишення позовної заяви без руху)
27 березня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з доданими до неї матеріалами, -
17 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій позивач просить суд визначити їй, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як спадкоємцю першої черги спадкоємців за законом, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, належної її батькові ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 05 червня 2020 року виконавчим комітетом Городищенської ради, Піщанського району, Вінницької області. Після його смерті відкрилась спадщина на майно : земельну ділянку, площею 2,2285 та на території Городищенської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області на даний час на території Піщанської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області, земельну ділянку площею 1,9047 та, на території Городищенської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області на даний час на території Піщанської селищної ради, Тульчинського району, Вінницької області.
Позивач зазначає, що відповідно до чт. 1261 ЦК України вона як дочка ОСОБА_3 являється спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом на вищезгадане майно, що підтверджується копією її свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Городшценської сільської ради, Піщанського району, Вінницької області 04.06. 1996 року, та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого Городищенською сільською радою Піщанського району, Вінницької області 24 вересня 2020 року, відповідно до якого після реєстрації шлюбу її прізвище з « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 ». З цих підстав в березні 2024 року вона звернулась до Піщанської державної нотаріальної контори для одержання свідоцтва про право власності на майно, але нотаріусом їй було відмовлено через пропуск строку на прийняття спадщини та видано роз'яснення для подальшого оформлення права власності на майно батька. Позива вказує, що вважала, що прийняла спадщину належним чином, так як факт прийняття нею вищевказаного майна батька підтверджується наявністю титульної сторінки ощадної книжки, належної батькові.
Причиною пропущення строку на прийняття спадщини позивач вказує нерозуміння та невірне трактування чинного законодавства з питання прийняття спадщини, а тому вона вимушена звернутись до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини свого батька.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2025 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 20 березня 2025 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2
27 березня 2025 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь на запит суду за вих. № 581 від 26 березня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї документами, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, зокрема, відповідно до вимог п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позовна заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Справа позовного провадження характеризується наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.
Отже, передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, здійснення, яких є неможливим без судового втручання.
Відповідачем в позовній заяві зазначено ОСОБА_2 однак зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів вбачається, що доказів на підтвердження наявності спору саме між даними сторонами в частині надання додаткового строку для прийняття спадщини в порушення вимог ч. 5 ст.177 ЦПК України позивачем не надано, та не зазначено які права та інтереси позивача порушено саме ОСОБА_2 , яка зазначена як відповідач. Хоча зі змісту долучених до позовної заяви документів, а саме роз'яснення державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори від 21 березня 2024 року № 85/01-16 слідує, що ОСОБА_2 також являється дочкою ОСОБА_6 , тобто спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом на його мйано.
В той же час, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:
1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;
2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до положень п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги саме до ОСОБА_2 з наведенням відповідних доказів, зокрема обставин прийняття спадщини відповідачем ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 .
Якщо позивач у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали направити позивачу в строки, передбачені ст. 272 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: