Іменем України
справа №133/2478/24
10.02.25 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Пєтухової Н.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом, у якому просив скасувати постанову № 190 від 05.07.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження в справі закрити. Позов обґрунтовує тим, що постановою № 190 від 05.07.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинення вказаних дій в особливий період, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Позивач вважає, що дана постанова є безпідставною та незаконною і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Посилання відповідача на порушення норм ч.3 ст. 17 ЗУ "Про оборону України", ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є безпідставними та необгрунтованими. Вказав, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вказаних положень підзаконного нормативного акту у постанові №190 від 05.07.2024, особа уповноважена на складення постанови про адміністративне правопорушення, повинна довести, що особа вчинила правопорушення належними та допустимими доказами. Водночас, позивач зазначає, що на дату його явки для уточнення облікових даних, а саме 05.06.2024, він хворів, а тому не зміг з'явитися на виклик до ТЦК.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що на підставі указу Президента України посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 30.05.2024 запропонували позивачу отримати повістку про явку на 05.06.2024 для проходження медичного огляду та уточнення військово-облікових даних, яку позивач отримав особисто. Будучи викликаним та ознайомленим з вимогою з'явитися у визначений строк, не з'явився, про причини неявки не повідомив.
У зв'язку з наведеним, було направлено звернення про розшук позивача з метою доставки та притягнення до адміністративної відповідальності. У ході розшукових заходів, 28.06.2024 позивач був розшуканий, а уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складений протокол №190 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, розгляд якого призначено на 05.07.2024. У визначений день ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, жодних заяв чи клопотань на адресу відповідача не надходило. А тому, за результатами розгляду протоколу, 05.07.2024 була винесена постанова №190, якою притягнуто позивача за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 14.11.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта, зареєстроване місце проживання якого є АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії довідки стоматологічної клініки, ОСОБА_1 05.06.2024 було встановлено 2 імпланти Osstem в ділянці 36, 37 зубів.
05.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №190 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн. Зі змісту постанови вбачається, що:
"30.05.2024 приблизно о 12:00 год групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину ОСОБА_1 вручена повістка, про явку на 05.06.2024 для уточнення військово-облікових даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вказаний в повістці час не з'явився, документів не надав.
Керуючись ч.3 ст. 38 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", п. 56 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі-Порядок), було направлено звернення про розшук до 2 ВП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області з метою доставки та притягнення до адміністративної відповідальності.
Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», ч.1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних», ч.ч.3, 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП (правопорушення в особливий період). Відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). порушив вимоги ч.3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», ч.1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних», ч.ч.3, 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП (правопорушення в особливий період). Відповідно до абз. 1 ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки). Військовозобов'язані що не прибули під час мобілізації до зазначених пунктів збору і в зазначені строки, несуть відповідальність згідно чинним законодавством.
Після чого, у ході розшукових заходів 28.06.2024 на гр. ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 був складений протокол №190 від 28.06.2024 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП."
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови), передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 вказаної статті).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 вказаної статті).
Згідно з абз. 11 ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
В оскаржуваній постанові зазначено що позивач не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних, а тому ним порушено ч.3 ст.17 ЗУ "Про оборону України", ч.ч.3, 10, ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а саме абзац 1 вказаної статті).
Отже, відповідно до ч.3 ст.17 ЗУ "Про оборону України", громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Згідно ч.3 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок включає:
- підготовку громадян до військової служби;
- взяття громадян на військовий облік;
- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
- проходження військової служби;
- виконання військового обов'язку в запасі;
- проходження служби у військовому резерві;
- дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції від 18.05.2024) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Щодо уточнення військово-облікових даних, слід зазначити наступне.
Обов'язок уточнення військово-облікових даних передбачено абз. 7 ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", де вказано, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з відповідними змінами) визначено способи, якими громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані, а саме через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (3633-1Х від 11.04.2024), який набрав чинності 18.05.2024 громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Граничний строк, який становив 60 днів і в який Позивач зобов'язаний був уточнити свої персональні дані, минав 16.07.2024 року.
Позивач при цьому вказує, що причина неявки була поважною, що підтверджено доказами, як і містяться у справі.
У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду наведеного, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП є безпідставною та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 190 по справі про адміністративне правопорушення від 05.07.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Сьомим апеляційним адміністративним судом.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
10.02.25