Справа № 132/4115/24
3/132/241/25
Іменем України
17 березня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201612, 21 грудня 2024 року о 03 год. 10 хв., в с. Іванів по вул. Заводська, 1, Хмільницького району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyndai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор № 476859 та № 476875, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бобровська А.Л. звернулися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, яке мотивовано тим, що під час зупинки транспортного засобу, у водія ОСОБА_1 візуальних ознак, що вказують на стан алкогольного, наркотичного або іншого виду сп'яніння не виявлено. Після наближення до транспортного засобу, поліцейський не представився, не повідомив водія про те, що ведеться відеофіксація. Стороною захисту до матеріалів справи долучається довідка МСЕК серії 12ААВ № 261701 від 08.11.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлена інвалідність 3 групи, безтермінова, що є наслідком тремтіння пальців рук та пояснює висновки працівників поліції з приводу даної ознаки сп'яніння. Поведінка водія відповідала нормам соціальної поведінки людини. Проведений ретельний аналіз матеріалів адміністративного протоколу свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними і допустимими доказами, а отримані докази у провадженні з істотним порушенням нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, допущено порушення щодо порядку огляду на стан сп'яніння та встановлення факту сп'яніння, а також порушено право на захист водія ОСОБА_1 .. Крім того, слід вважати як недопустимим доказом отримані працівником поліції усні пояснення ОСОБА_1 , відсутність аудіо фіксації на відеозаписі з нагрудної камери та порушення порядку вилучення транспортного засобу, що може свідчити про порушення Європейського законодавства в розгулі Конвенції з прав людини.
Отже, матеріали справи були оформлені з низкою грубих порушень, вказане може свідчити про те, що складений протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом - у стані алкогольного сп'яніння може вважатись неналежно допустимим доказом, тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши заявлене клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи, приходжу до висновку, що водій ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 та його представника-адвоката Бобровської А.Л. вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, вина водія ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201612 від 21.12.2024, який на момент розгляду в суді не скасований та дії працівника поліції по його складанню не визнано незаконними; технічними засобами відеозапису (нагрудний портативний відеореєстратор № 476859 та № 476875) поліцейського, на якому зафіксовано обставини події, які підтверджують вину водія ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а також іншими матеріалами, що додані до протоколу, які в силу статті 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Зазначені докази в повному обсязі підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, що в їх сукупності є достатніми та переконливими для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130КУпАП доведенню підлягає як факт керування особою транспортним засобом, так і факт її відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
У п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 судам роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 201612 від 21.12.2024 зазначено суть адміністративного правопорушення та опис встановлених обставин, зокрема зазначено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyndai Sonata», номерний знак НОМЕР_1 . Будь-яких заперечень щодо керування транспортним засобом в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив, від надання пояснень відмовився.
Дослідивши відеозаписи з нагрудних камер поліцейських (портативного відеореєстратора) було встановлено, що на відео зафіксовано як ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні і на запитання поліцейського: «Куди водій направляється?» відповів: «Забирав брата». В ході розмови ОСОБА_1 заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом не висловив. Працівник поліції при цьому представився та повідомив водія, що ведеться безперервна відеофіксація.
Відтак, вважаю, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом є доведеним.
Також ОСОБА_1 та його представник-адвокат Бобровська А.Л. в запереченнях зазначають про те, що поліцейськими не було дотримано порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
У пункті 3 вказаного Порядку зазначено, що огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);
- лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Зі змісту вказаних норм слідує певний законний алгоритм дій поліцейського: у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння поліцейський спочатку пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу водій направляється до закладу охорони здоров'я для проведення огляду. І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення.
З відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 було декілька разів запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або в закладі охорони здоров'я, оскільки в нього були наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Крім того, водій ОСОБА_1 в ході розмови повідомив, що вживав того дня алкогольний напій, а тому у нього є сумніви щодо того, чи потрібно йому проходити огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 також було повідомлено, що він може відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або проходження огляду в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 декілька разів ухилився від надання такої відповіді, що було розцінене як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Визначення ознак сп'яніння є виключно прерогативою поліцейського, наявність яких в свою чергу є підставою для проведення огляду на стан сп'яніння.
Ознаки алкогольного сп'яніння зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення і щодо наявності таких ознак ОСОБА_1 не заперечував при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та лише повідомив, що тремтіння рук в нього від хвилювання і від холоду.
Крім того, необхідності складати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не було, оскільки за змістом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, вказані документи складаються у разі проходження огляду. Тоді як у даному випадку ОСОБА_1 відмовився (ухилився) від проходження огляду.
Підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, необ'єктивне ставлення до правопорушника з боку працівників поліції, в суду немає.
Також безпідставними є доводи в запереченнях про порушення права на захист ОСОБА_1 через не роз'яснення останньому прав, адже на згаданому відеозаписі з нагрудної камери поліцейського вбачається, що такі права були роз'яснені.
Відсутність відомостей про виконання поліцейським приписів ст. 266 КУпАП щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не має істотного пливу на доведеність обставин вчинення водієм правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП. До того ж, як установлено з відеозапису працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 , що він відсторонений від подальшого керування своїм транспортним засобом.
Згідно п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до наданої до матеріалів справи довідки, у водія ОСОБА_1 наявне посвідчення водія НОМЕР_2 від 21.11.2024 та протягом поточного року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст. 130 КУпАП, не притягувався.
З огляду на викладене та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність (ст. 33 КУпАП), з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню сума судового збору на користь держави, що становить 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 251, 280, 283-284,294 КУпАП,
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бобровської А.Л. про закриття провадження у справі - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити щодо сплати штрафу: Отримувач ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) UA418999980313080149000002001; Код класифікації доходів бюджету 21081300. Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (Реквізити щодо сплати судового збору: Стягувач: Державна судова адміністрація України; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15-ти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати штрафу в вказаний термін, підлягає стягненню з порушника подвійний розмір штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СУДДЯ І.В. Павленко