Справа № 131/10/25
Провадження № 1-кп/131/1/2025
"26" березня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллінці кримінальне провадження № 12024020250000096 від 12.06.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
ОСОБА_3 , 12.06.2024 о 17.13, перебуваючи на АДРЕСА_2 з метою уникнення відповідальності за адміністративне?правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), , пропонував службовим особам - поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 та старшому сержанту поліції ОСОБА_7 неправомірну вигоду спочатку в сумі 10 000 гривень, потім 17 000 гривень та в подальшому надав 6 000 гривень за не притягнення його ( ОСОБА_3 ) до адміністративної відповідальності за наступних обставин.
У подальшому, 12.06.2024 року о 16 годині 42 хвилини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 керуючи автомобілем «Voho», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Соборна в с. Жорнище, Іллінецької ТГ, Вінницького району Вінницької області порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобам у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За вказане порушення останній був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 та старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , які згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами та які 12.06.2024 заступили на чергування відповідно до графіку чергувань відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи наведене, працівниками поліції, які були одягнені у формений одяг Національної поліції із розпізнавальними знаками та жетонами, при цьому у відповідності до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» на верхньому одязі останніх знаходились нагрудні камери, про застосування яких повідомлено водія ОСОБА_3 , було прийнято рішення про складання протоколу про вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після цього, під час оформлення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на пропозицію неправомірної вигоди службовій особі та переслідуючи намір уникнути^ адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення неодноразово пропонував працівникам сектору реагування патрульної поліції' відділення поліції № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області неправомірну вигоду спочатку в сумі 10 000 гривень, потім 17 000 гривень, від якої поліцейські відмовлялись, попереджаючи ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди.
В подальшому, 12.06.2024 року, о 17 годині 13 хвилин ОСОБА_3 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди за не складання працівниками поліції адміністративних матеріалів та уникнення таким чином адміністративної відповідальності, відчинивши передні двері службового автомобіля «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_2 , надав грошові кошти поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 та старшому сержанту поліції ОСОБА_7 , які відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, є службовими особами та відповідно до своїх повноважень вправі складати та розглядати адміністративні матеріали, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень, шляхом поміщення їх у кишеню дверної карти передніх водійських дверей службового автомобіля.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєному інкримінованому йому злочині при зазначених вище обставинах визнав повністю.
У ході судового розгляду судом досліджено надані сторонами докази що характеризують особу обвинуваченого. Так, досліджено довідку інформаційного центру ГУНП у Вінницькій області щодо судимості згідно, якого ОСОБА_3 не судимий, довідку характеристику, згідно якої ОСОБА_3 характеризується позитивно, довідку про склад сім'ї згідно якої встановлено, що на утримані ОСОБА_3 перебуває малолітня дитина та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи згідно якого ОСОБА_3 має ІІІ групу інвалідності.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинуваченого, та дослідивши надані під час судового провадження докази, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого під час судового розгляду встановлено - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання; його відношення до скоєного, а саме щире каяття.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу згідно санкції ч. 1 ст. 369 КК України.
Так, згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У разі якщо гроші, цінності та інше майно, зазначені у частині першій цієї статті, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв'язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно:
1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна;
2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення;
3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави;
4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.
У разі якщо гроші, цінності чи інше майно, зазначене у пунктах 1-4 цієї частини, було повністю або частково перетворене в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.
Якщо конфіскація такого майна на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок його використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.
Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Так, судом установлено, що постановою про визнання речових доказів від 13.06.2024 визнано речовими доказами та передано на зберігання у відділення №220/01 «Укргазбанк»: грошові кошти в сумі 6000 грн.
Таким чином дані кошти підлягають спеціальній коніскації.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогамист.100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 50,65, КК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі дві тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 34000 грн.(тридцять чотири тисячі) грн.
У порядку спеціальної конфіскації конфіскувати на користь держави у ОСОБА_3 грошові кошти - шість тисяч гривень, які знаходяться у відділення №220/01 «Укргазбанк» згідно прибуткованого позабалансового ордеру №14464_10.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Іллінецького районного суду на вказане майно - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_8