Справа № 128/219/25
Іменем України
27 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - Фанда О.А.,
за участю секретаря судових засідань - Олексієнко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що перебуває з відповідачем в шлюбі, який був зареєстрований 24 травня 2014 року виконкомом Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, про що був зроблений актовий запис №04, від шлюбу у подружжя є спільні діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що сімейне життя не склалося, кожен з подружжя має різні погляди на життя, вважає, що сім'я розпалася, сімейні стосунки фактично припинені.
В судове засідання позивач не з'явилася, попередньо подала до суду письмову заяву, в якій просивла розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, зазначив, що не заперечує щодо задоволення позову.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 24 травня 2014 року виконкомом Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, про що був зроблений актовий запис №04, від шлюбу у подружжя є спільні діти - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст.24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3,4 ст.56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що сторони мають різні інтереси та погляди на життя, шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинені, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо вимог про відшкодування понесених позивачем витрат на надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тобто склад та розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката надано до суду акт виконаних робіт, попередній розрахунок та квитанцію про сплату витрат в сумі 2000 грн.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відшкодування понесених відповідачем витрат на правову допомогу.
Питання про судові витрати, суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 травня 2014 року виконкомом Сосонської сільської ради Вінницького району Вінницької області, про що був зроблений актовий запис №04, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн., що становить в загальній сумі 3211 (три тисячі двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя О.А. Фанда