Справа № 344/2248/25
Провадження № 11-сс/4808/81/25
Категорія ст.173 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
25 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року про арешт майна, -
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт в частині правомочності розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_8 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а саме, на транспортні засоби:
- мотоцикл марки та моделі YAMAHA TRACER 700, vin НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2024 року випуску, державний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , дата реєстрації 17.05.2024);
- легковий автомобіль марки та моделі AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_5 , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 , дата реєстрації 18.08.2023).
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, адвоката ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що арешт на відповідні транспортні засоби підозрюваного було накладено, не враховуючи співмірності розміру майна та завданої шкоди, внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення заявляє про завдані кримінальним правопорушенням збитки на загальну суму 3096767 грн. 25 коп., посилаючись на відповідні висновки економічних експертиз. Проте, стороною обвинувачення не було надано документального підтвердження оцінки вартості майна, яке арештовується (автомобіля та мотоцикла). При цьому, станом на дату складання апеляційної скарги вартість арештованого автомобіля підозрюваного становить орієнтовно від 1462958 грн. до 2228370 грн., а вартість мотоцикла орієнтовно - 445000 грн. Водночас, за змістом цивільного позову потерпілої сторони, остання хоче стягнути завдану шкоду солідарно зі всіх підозрюваних, а не тільки з ОСОБА_8 .
Крім того, сторона захисту вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не є пропущеним, оскільки оскаржувана ухвала постановлена без виклику ОСОБА_8 і відповідна копія ухвали станом на дату складання апеляційної скарги не була отримана.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_9 вказує, що накладення арешту на транспортний засіб марки та моделі AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_5 , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_6 в частині його розпорядження є безпідставним, оскільки відповідний транспортний засіб перебуває у заставі банку згідно з Договором застави майна №166/В/2023 від 03.01.2024 року, укладеного між ОСОБА_8 та АТ АКБ «ЛЬВІВ», а тому ОСОБА_8 жодним чином не може його продавати, дарувати, передавати, тощо.
Крім того, слідчим суддею не повно та не всебічно досліджено обставини щодо визначення вартості легкового автомобіля марки та моделі AUDI Q7, так як органом досудового розслідування надано лист Регіонального сервісного центру ГЦС МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 04.02.2025 року із явно заниженою вартістю даного транспортного засобу, що у свою чергу порушує ч.8 ст.170 КПК України, тобто розмір вартості арештованого майна є не співмірним розміру шкоди.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник просили задовольнити вимоги апеляційної скарги;
- прокурор вважав, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч.8 ст.170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що клопотання про арешт майна подано в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12023090000000626 від 30.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у невстановлені дату та час, але не пізніше березня 2023 року, заздалегідь зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення продовжуваного кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним використанням знаків для товарів «ARIEL», «DASH», «TIDE», «GALA», «FAIRY», «LENOR», права на які належать іноземній компанії «The Procter & Gamble Company» та знаків для товарів «PERSIL», права на які належать іноземній компанії «Henkel AG & Co. KGaA», з метою отримання матеріальної вигоди.
Зокрема, організована група у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незаконному використанні знаків для товарів «ARIEL», «DASH», «TIDE», «GALA», «FAIRY», «LENOR», «PERSIL», а також фірмового (комерційного) найменування «The Procter & Gamble Company» та «Henkel AG & Co. KGaA», завдала Компанії «The Procter & Gamble Company» матеріальних збитків на суму 1 860 332 грн., Компанії «Henkel AG & Co. KGaA» - на суму 1 236 435,25 грн., а всього заподіяли збитків на загальну суму 3 096 767,25 грн., що станом на момент вчинення кримінального правопорушення у тисячу і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є матеріальною шкодою в особливо великому розмірі.
До матеріалів клопотання додано висновки експертів за результатами проведення економічних експертиз № СЕ-19/120-24/10413-ІВ від 22.10.2024 року, згідно з яким розмір матеріальної шкоди (збитків) завдано компанії «The Procter & Gamble Company» унаслідок використання торгових марок, які їй належать, на продукції, що вилучена 16.05.2024 року в ході обшуку, становить 1 860 332 грн. без ПДВ та № СЕ-19/120-24/10414-ІВ від 23.10.2024 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди (збитків) завдано компанії «Henkel AG & Co. KGaA" унаслідок використання торгових марок, які їй належать на продукції, що вилучена 16.05.2024 року в ході обшуку, складає 1 236 435,25 грн. без ПДВ.
Крім того, в даному провадженні уповноваженим представником компанії «The Procter & Gamble Company» пред'явлено цивільний позов про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (у порядку статей 61 та 128 КПК України) в розмірі 1 860 332,00 грн., в солідарному порядку з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
31 січня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229 КК України.
06 лютого 2025 року слідчий за погодженням прокурора звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а саме:
на транспортні засоби: - мотоцикл марки та моделі YAMAHA TRACER 700, vin НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , 2024 року випуску, державний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , дата реєстрації 17.05.2024); - легковий автомобіль марки та моделі AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_5 , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_6 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_7 , дата реєстрації 18.08.2023);
на корпоративні права ОСОБА_8 в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Станіславська паперова компанія» (ЄДРПОУ 44735281) вартістю 500,00 грн.
Слідчим суддею частково задоволено клопотання слідчого та накладено арешт в частині правомочності розпорядження на майно підозрюваного ОСОБА_8 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а саме, на транспортні засоби.
При вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею, виходячи з засад співмірності та розумності обмеження прав власності завданням кримінального провадження, належним чином враховано, що ОСОБА_8 в межах кримінального провадження №12023090000000626 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 229 КК України та одним із потерпілих - представником компанії «The Procter & Gamble Company» пред'явлено цивільний позов про солідарне відшкодування матеріальної шкоди підозрюваними, і незастосування накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного може призвести до його відчуження.
На переконання колегії суддів на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та є необхідним для забезпечення цивільного позову, з метою запобігання його відчуження.
При цьому, колегія суддів вважає, що посилання захисника на те, що вартість арештованого майна перевищує розмір цивільного позову, на даній стадії досудового розслідування, не може бути визнана достатньою правовою підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що на момент винесення судом оскаржуваної ухвали арештований транспортний засіб марки та моделі AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_5 , 2019 року випуску, державний номер НОМЕР_6 перебуває у заставі АТ АКБ «ЛЬВІВ», колегія суддів вважає такими, що не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновків слідчого судді про те, що вказане нерухоме майно може бути джерелом для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), за умови доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та не є перешкодою для накладення арешту в межах кримінального провадження за правилами, встановленими кримінальним процесуальним законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно ОСОБА_8 , врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2025 року про арешт майна залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5