Справа № 645/827/25
Провадження № 1-кс/645/390/25
27 березня 2025 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000167 від 06.02.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речові докази, які було отримано в ході добровільної видачі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме штани з джинсової тканини синього кольору, з пошкодженням на лівій штанині у вигляді розриву та нашарування речовини бурого кольору навколо пошкодження лівої штанини з внутрішньої частини, та визначити місцем зберігання камеру схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП України в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Василя Вакуленка, 1/32.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221190000167 від 06 лютого 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 06.02.2025 року о 18:10 годині за адресою: м. Харків, бульвар Юр'єва, 19-Б, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кафе за вищевказаною адресою, здійснив неодноразові постріли з пістолету, чим грубо порушив громадський порядок.
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221190000167 від 06.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
22.03.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням залучити його у якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12025221190000167 від 06 лютого 2025 року, через отримання останнім тілесних ушкоджень.
22.03.2025 постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні.
22.03.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він добровільно видає свої джинси, в яких він 06.02.2025 перебував у закладі «бар».
В наступному слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області вищезазначені джинси було оглянуто та встановлено штани з джинсової тканини синього кольору, з пошкодженням на лівій штанині у вигляді розриву та нашарування речовини бурого кольору навколо пошкодження лівої штанини з внутрішньої частини.
Постановою слідчого речі, зазначені вище, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий вказує, що метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу для призначення судових експертиз, а також встановлення істини під час досудового розслідування.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені своєчасно та належним чином, надали суду заяви про проведення судового засідання без їх участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Підстав для визнання явки слідчого та прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
26 березня 2025 року (середа) до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025221190000167 від 04.03.2025 року, добровільно виданого ОСОБА_5 22.03.2025 року (субота). Вказане клопотання направлено на адресу суду поштою 24.03.2025 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна слідчим не порушені.
Судом встановлено, що слідчим відділом ВП №2 Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025221190000167 від 06 лютого 2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що 06.02.2025 року о 18:10 годині за адресою: м. Харків, бульвар Юр'єва, 19-Б, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кафе за вищевказаною адресою, здійснив неодноразові постріли з пістолету, чим грубо порушив громадський порядок.
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221190000167 від 06.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
22.03.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням залучити його у якості потерпілого в кримінальному провадженні № 12025221190000167 від 06 лютого 2025 року, через отримання останнім тілесних ушкоджень.
22.03.2025 постановою слідчого - ОСОБА_5 було визнано потерпілим у кримінальному провадженні.
22.03.2025 надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він добровільно видає свої джинси, в яких він 06.02.2025 перебував у закладі «бар».
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 від 22.03.2025 року добровільно видана ОСОБА_5 22.03.2025 року річ, зазначена вище, визнано речовим доказом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, які 22.03.2025 року добровільно видав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на штани з джинсової тканини синього кольору, з пошкодженням на лівій штанині у вигляді розриву та нашарування речовини бурого кольору навколо пошкодження лівої штанини з внутрішньої частини.
Визначити місце зберігання даного речового доказу по кримінальному провадженню №12025221190000167 від 06.02.2025 року у камері зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. В. Вакуленка, 1/32.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Чугуївському відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 27.03.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1