Справа № 645/7337/23
Провадження № 1-кп/645/109/25
Іменем України
27 березня 2025 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Молодова, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-
11 листопада 2023 року, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_9 разом із своїм рідним сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дружиною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходились за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 .
Так, перебуваючи за вищевказаною адресою, між ОСОБА_9 та його дружиною ОСОБА_10 на побутовому ґрунті виник конфлікт, в ході якого їх спільний син ОСОБА_7 почав заступатися за матір та намагатися заспокоїти батька, хапаючи його за руки та виштовхуючи останнього з кімнати матері, а ОСОБА_10 , в свою чергу, розмірила сина та чоловіка, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_10 повернулися до своїх кімнат, вважаючи конфлікт вичерпаним.
Після того, як син ОСОБА_7 виштовхав ОСОБА_9 із кімнати ОСОБА_10 , у ОСОБА_9 на побутовому підґрунті виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 .
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_9 пішов до своєї кімнати, де із шухляди серванту в своїй кімнаті дістав кухонного ножа, та пройшов до кімнати свого сина, ОСОБА_7 .
Після чого, діючи умисно, маючи умисел, направлений на заподіяння смерті потерпілому, усвідомлюючи, що наносить удар у життєво важливі органи, розуміючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілого, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи їх настання, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область грудної клітки з лівої сторони та один удар в черевну порожнину, спричинивши останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи від 21.12.2023, тілесні ушкодження, а саме: проникаюче в черевну порожнину колото-різане поранення з наявністю колото-різаної рани в області лівого підребер'я з пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника, розвитком внутрішньочеревної кровотечі; непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва в ділянці 6-го міжребер'я по середньо-ключичній лінії.
За ступенем тяжкості: проникаюче в черевну порожнину колото-різане поранення з наявністю колото-різаної рани в області лівого підребер'я з пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника, розвитком внутрішньочеревної кровотечі належить до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпеки для життя, згідно п.п. 2.1.1.а, 2.1.3.к, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.; непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.
Після цього, ОСОБА_9 залишив місце вчинення злочину, виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але смерть потерпілого ОСОБА_7 не настала з причин, що не залежали від ОСОБА_9 , у зв'язку з тим, що потерпілий був своєчасно доставлений до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» ХМР, де йому була надана медична допомога.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , неодноразово змінюючи свої показання зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає частково та пояснив суду, що не мав умислу вбивати сина ОСОБА_7 , не заперечував факт нанесення ударів ножем останньому, однак з метою зупинити сина та налякати, наполягав на тому, що схопив ніж зі столу, захищаючи себе та в процесі боротьби спричинив потерпілому тілесні ушкодження. Вказав, що 11 листопада 2023 року, приблизно о 19.00 год., прийшов до дому в стані алкогольного сп'яніння, а саме у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом із дружиною ОСОБА_10 та сином ОСОБА_7 . Зазначив, що на ґрунті вживання ним алкоголю та перебування у стані алкогольного сп'яніння, між ним й дружиною виник словесний конфлікт на підвищених тонах, який відбувся у кімнаті дружини. Почувши конфліктну ситуацію до кімнати прийшов син - ОСОБА_7 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння та хвилюючись за матір, заламав його руку за спину, почав витягувати, а також виштовхувати у спину з кімнати до залу. Вказав, що він виривався та намагався відштовхнути потерпілого, в цей момент останній наніс йому один удар в ніс від чого у нього пішла кров, однак не впевнений в цьому та зазначив, що пошкодження міг отримати від контакту з одвірком двері. Після того, потерпілий відвів його до його кімнати та сказав лягати відпочивати, але розізлившись, що син виштовхував та вдарив, він направився до кімнати сина, однак ніж з серванту не брав. В кімнаті потерпілого почав висловлювати незадоволення з приводу поведінки сина, на що той сказав йому вийти та піднявшись з ліжка виштовхав до зали. Так, в залі між ними продовжився конфлікт в процесі якого, він вирвався від сина та взяв в праву руку кухонний ніж, який знаходився на столі біля спеченого дружиною пирога. Вказав, що схопив ніж лише щоб злякати сина та зупинити дії останнього, повернувся обличчям, щоб продемонструвати ніж, виставивши його вперед, на що потерпілий почав викручувати його руку з ножем, намагаючись вивернути зап'ястя руки та вибити ніж. В цей момент, вважає, був нанесений поріз ножем та після того, в процесі боротьби, не розуміючи яким чином, нанесено було ним проникаюче поранення ножем у ліву частину черевної порожнини потерпілого, можливо в процесі боротьби за ніж, коли він чинив супротив та не бажав відпускати ніж, потерпілий ослабив хватку й ніж увійшов у тіло останнього. Після того, все припинилось, син пішов до своєї кімнати, тримаючись за лівий бік та з під його руку текла кров, а він побачив кров на лезі ножа та кинув його на підлогу. Зазначив, що повідомив дружину, що у сина кров та вона викликала карету швидкої допомоги й поліцію, а він помив руки та пішов до найближчого магазину, де придбав горілку, яку відразу вжив та повертаючись до дому був затриманий працівниками поліції. Звернув увагу, що після початку війни син почав регулярно вживати алкогольні напої на ґрунті чого у них виникали конфлікти та двічі син наносив йому удари по обличчю, останні раз за 1 місяць до зазначених обставин. Зауважив, що мав можливість продовжити наносити удари ножем, але не зробив цього, що свідчить про відсутність у нього умислу на спричинення смерті потерпілому, крім того, переконавшись, що син живий й дружина викликала карету швидкої допомоги та після цього пішов з дому щоб заспокоїтися.
Вина ОСОБА_9 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що є сином обвинуваченого та проживає разом з ним й матір'ю - ОСОБА_10 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що 11 листопада 2023 року, приблизно о 19.00 год., в квартирі за вищевказаною адресою, між батьками, а саме обвинуваченим, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, в який він втрутився, захищаючи матір та вивів ОСОБА_9 з кімнати матері за руку та плече. Відразу після цього повернувся до своєї кімнати, зачинивши двері, а обвинувачений направився в напрямку своєї кімнати, однак приблизно через 1 хвилину ОСОБА_9 відчинив двері його кімнати та перебуваючи у проході почав голосно висловлювати своє незадоволення втручанням у конфлікт батьків. Тоді він піднявся з ліжка та підійшовши до обвинуваченого й у підвищеному тоні попрохав вийти з кімнати та після того, силою виштовхнув ОСОБА_9 за руки з кімнати. Від поштовху ОСОБА_9 опинився біля столу в залі, де стояв пиріг й можливо лежав кухонний ніж. Звернув увагу, що у них в квартирі два однакових кухонних ножа з білою рукояткою, один знаходився на кухні, яким вони користувалися, а другий в кімнаті батька у серванті. Чи брав ОСОБА_9 зі столу ніж він не бачив та взагалі не бачив ніж у руках батька, оскільки у кімнаті було темно, разом з тим, не пам'ятає чи був ніж в той день на столі в залі. Після того, знаходячись на відстані близько 0,5 м від ОСОБА_9 , який перебував по відношенню до нього правим боком, він відчув удар у ліву передньою частину тулуба (район ребер) та відразу другий удар в ліву частину живота (підребер'я). Перебуваючи у проході дверей до своєї кімнати та увімкнувши світло, він побачив, що з рани тече «струмом» кров. Відразу зі своєї кімнати вийшла матір - ОСОБА_10 , яка злякалась та почала кричати ОСОБА_9 : «Что ты натворил?», викликала швидку, поклала його на ліжко та затиснула рану ганчіркою. Зазначив, що від нанесеного удару ножем йому стало зле, однак свідомість він не втрачав, в подальшому його було госпіталізовано та зроблено операцію по видаленню селезінки. Вказав, що не вчиняв жодних дій від яких би ОСОБА_9 був змушений захищатися, в тому числі, не висловлював погроз його життю. Вважає, що ОСОБА_9 був агресивно до нього налаштований та злий, оскільки він застосував до останнього силу й штовхав його. Не заперечував, що раніше також з обвинуваченим були конфлікти та декілька разів бійки, все це з причин вживання батьком алкогольних напоїв та з метою захисту матері. Разом з тим, зазначав, що він вживав в той день алкогольні напої, а також допускає, що міг під час виштовхування обвинуваченого зі своєї кімнати розбити останньому ніс. Зауважив, що на його думку, обвинувачений не бажав його смерті та просив суворо не карати.
- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні пояснила, що є дружиною ОСОБА_9 та мешкає з останнім й сином ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 11 листопада 2023 року ОСОБА_9 , приблизно о 19.00 год., повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння та почувши, що вона по телефону спілкується з сестрою прийшов до дверей її кімнати, де влаштував сварку. Син ОСОБА_7 , який перебував дома та почув конфлікт, вийшов зі своєї кімнати та попрохав ОСОБА_9 піти, не чіпати матір, після того, за руки відвів останнього від її кімнати, на що ОСОБА_9 почав висловлюватися на адресу сина нецензурною лайкою та ображав його. Після цього, вона сказала їм розійтись по кімнатам та ОСОБА_9 направився до своєї кімнати. Зазначила, що вона зачинила двері, продовживши розмову з сестрою, через 1-2 хвилини почула в залі галас, нецензурну лайку чоловіка та вийшла. Відчинивши двері, побачила ОСОБА_9 , який стояв в залі біля столу, в його правій руці знаходився кухонний ніж з білою рукояткою та він тримав його перед собою лезом вверх, а також сина ОСОБА_7 , який перебував поруч, біля дверей своєї кімнати та притискав руку до лівого боку звідки «хлистала» кров. Вона відразу відвела сина у ліжко, закрила рану рушником, викликала карету швидкої допомоги та поліцію. Разом з тим, звернула увагу, що ОСОБА_9 запитував у неї й зазначав: «Ну что не сдох, я все равно его придушу.», після чого, останній пішов з квартири. Вважає, що ОСОБА_9 бажав смерті сину, він й раніше бив сина ножем та погрожував зарізати, на протязі останнього року в родині були постійні конфлікти, вона неодноразово зверталася з заявами до поліції та потім забирала їх. Зазначала, що ніж ОСОБА_9 взяв зі своєї кімнати, де зберігав у серванті, який перед цим був ним наточений. Підтвердила, що дійсно в залі на столі стояв пиріг, який там перебував вже три дні та до цього був порізаний нею, однак ножа на столі не було. Стверджувала, що в її присутності син тілесних ушкоджень чоловіку не спричиняв та не бачила слідів побоїв на обличчі ОСОБА_9 . З отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_7 був госпіталізований до лікарні, де йому було видалено селезінку та ним було втрачено близько трьох літрів крові, вважає, що від вказаних ушкоджень син міг померти.
- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 12.11.2023 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 та відеозаписом даної слідчої дії, що міститься на DVD-диску долученому до протоколу, відповідно до яких обвинувачений, пояснив, що 11 листопада 2023 року, у вечірній час, перебував дома у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник конфлікт з дружиною ОСОБА_10 в який втрутився син ОСОБА_7 з метою захисту матері. Вказав, що потерпілий ОСОБА_7 накричав на нього та наніс йому удар рукою в ніс, після чого він направився до своєї кімнати, де з висувної шухлядки серванту взяв кухонний ніж у праву руку, повернувся до зали або коридору, де знаходився син та підійшовши до потерпілого замахнувся й наніс йому удар ножем в ліву нижню частину тулуба (бік). Вказав, що пам'ятає нанесення лише одного удару. Звернув увагу, що не цілився у живіт, а хотів налякати сина та припинити нецензурну лайку останнього. Зазначив, що у дружини почалась істерика, він кинув ніж, потерпілий направився до своєї кімнати та згодом побачив, що останній лежить й тримається за бік звідки тече кров. Після того, покинув квартиру та направившись до магазину, де придбав горілку (т. 2 а.с. 23-25).
- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 17.11.2023 року у приміщенні ХОБСМЕ № 2 за адресою: м. Харків, вул. Амосова, б. 35, за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 та відеозаписом даної слідчої дії, що міститься на флеш-носії «Кіngston 32GB» долученому до протоколу, відповідно до яких обвинувачений, пояснив, що 11 листопада 2023 року, у вечірній час, перебував дома у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння, між ним й дружиною виник конфлікт у який втрутився син ОСОБА_7 та останній наніс йому один удар рукою в ніс, а також один удар, який був спрямований в обличчя, по кісті лівої рукам, оскільки він закрив руками обличчя. Після чого, він у серванті взяв кухонний ніж та направився до сина, який перебував у залі. Зазначив, що його «схопив псих» та він бажав налякати сини ножем. Потерпілий намагався відібрати у нього ніж, а саме вибити з рук, в результаті чого, було спричинено поріз лівої верхньої частини тулуба потерпілого, після того, намагаючись вдруге налякати потерпілого випадково наніс останньому удар в лівий бік. (т. 2 а.с. 42-44 ).
- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 20.12.2023 року у приміщенні ХОБСМЕ № 2 за адресою: м. Харків, вул. Амосова, б. 35, за участю обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 та відеозаписом даної слідчої дії, що міститься на флеш-носії «Кіngston 32GB» долученому до протоколу, відповідно до яких обвинувачений, пояснив, що 11 листопада 2023 року прийшов додому у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , направився до кімнати дружини, де між ними виник конфлікт у який втрутився син ОСОБА_7 та заламав його руку за спину й виштовхав його з кімнати дружини до залу. На столі, в залі, стояв яблучний пиріг та поруч лежав кухонний ніж з білою рукояткою, який він схопив. Зазначив, що потерпілий намагався вихопити ніж, завернув його праву руку з ножем та у результати штовханини ним спричинено поріз в ліву частину тулуба потерпілого, після того, потерпілий ослабив хватку, а він вирвавшись, випадково, наніс удар ножем у лівий бік потерпілого. Після того, дружина підняла галас, син пішов до своєї кімнати тримаючись за лівий бік, а він кинув ніж на підлогу та пішов з квартири. Крім того, вказав, що ніж він взяв у руку лише щоб налякати сина й удари ножем були спричинені під час боротьби, а також зазначив, що коли потерпілий сидів на ліжку у своєї кімнати він мав можливість продовжити наносити йому удари ножем, однак пішов з квартири (т.2 а.с.104-106)
- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 18.12.2023 року у приміщенні ХОБСМЕ № 2 за адресою: м. Харків, вул. Амосова, 35 за участю потерпілого ОСОБА_7 та відеозаписом даної слідчої дії, що міститься на DVD-диску долученому до протоколу, відповідно до якихпотерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 11 листопада 2023 року перебував дома у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та почув, як батько зайшов до кімнати матері та між останніми виник конфлікт. Зазначив, що він попрямував до кімнати матері та вивів батька ОСОБА_9 , який був у стані алкогольного сп'яніння, з кімнати, а сам повернувся до своєї кімнати. Зазначив, що ОСОБА_9 через деякій час, прийшов до нього в кімнату та продовжив конфлікт, на що він знов намагався вивести батька зі своєї кімнати та в процесі його дій ОСОБА_9 наніс йому два удари ножем в ліву передню частину тулуба, після отриманих ушкоджень не пам'ятає подальші події (т. 2 а.с.98-101).
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою родини ОСОБА_12 , з якими у неї склалися добросусідські відносини та 11.11.2023 р., у вечірній час, знаходячись вдома, побачила через вікно, як в ковдрі винесли потерпілого ОСОБА_7 та погрузили до карети швидкої допомоги. Після цього, працівники поліції привели обвинуваченого ОСОБА_9 до квартири й через 40 хвилини, знаходячись у під'їзді, побачила, як працівники поліції виносять останнього, який був в стані алкогольного сп'яніння, та жодних пошкоджень на його обличчі вона не бачила. В подальшому від ОСОБА_10 їй стало відомо, що між нею та ОСОБА_9 виник конфлікт в який втрутився син ОСОБА_7 , в ході якого, ОСОБА_9 пішов до іншої кімнати та повернувшись наніс ОСОБА_7 удари ножем й покинув квартиру. Перебуваючи у квартирі Толстих через декілька днів, бачила на підлозі сліди крові. Разом з тим, зазначила, що ОСОБА_9 останні роки зловживав спиртним напоями, під час вживання яких поводить себе в родині агресивно, одного разу була свідком того, як ОСОБА_9 гнався за ОСОБА_10 нецензурно висловлюючись в її адресу, а також, як ОСОБА_9 , будучі в стані сп'яніння, падав, спричиняючи собі ушкодження та згодом звинувачував сина у побитті. Звернула увагу, що ОСОБА_10 боялася ОСОБА_9 коли він був у стані сп'яніння та подовгу сиділа біля під'їзду чекаючи на сина.
- показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що працює оператором служби «102» УОАЗОР ГУНП в Харківській області та 11.11.2023 року, перебуваючи на робочому місці, прийняла повідомлення від ОСОБА_10 , яка знаходячись у знервованому стані, зазначила, що батько ОСОБА_9 наніс удар ножем в живіт сину ОСОБА_7 та покинув квартиру, ОСОБА_10 зазначила в повідомленні, що викликала карету швидкої допомоги.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що є лікарем хірургом КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» ХМР, в листопаді 2023 року, перебуваючи на чергуванні, у вечірній час, у відділення каретою швидкої допомоги було доставлено пацієнта з проникаючим колото-різаним пораненням, в результаті чого виникла гіпертензія та внутрішня кровотеча, велика втрата крові, зі слів працівників швидкої допомоги та поліції, у пацієнта виник конфлікт з батьком й останній наніс йому поранення ножем в живіт. У пацієнта було пошкодження черевної порожнини та внутрішніх органів, в результаті чого, останньому було видалено селезінку, стан хворого був тяжкий. Зазначив, що пошкодження будь-яких черевних органів несе собою смертельну загрозу та смерть даного хворого могла наступити у зв'язку з крововтратою.
- показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що працюючи на посаді інспектора патрульної поліції УПП в Харківській області, 11 листопада 2023 року, після 18.00, у складі екіпажу 0522, прибула на виклик у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де вже перебували медичні працівники швидкої допомоги та надавали допомогу потерпілому, який був у свідомості та в подальшому був госпіталізований до 17-ї лікарні. Під час спілкування з матір'ю потерпілого стало відомо, що в ході сварки батько потерпілого наніс останньому проникаюче ножове поранення та пішов з квартири до найближчої «наливайки». Звернула увагу, що в квартирі була велика кількість крові: на підлозі прохідної кімнати, в кімнаті потерпілого, а також на тілі потерпілого в області живота. Також в прохідній кімнати, точно місце не пам'ятає на столі або підлозі, знаходивсь кухонний ніж з білою пластиковою рукояткою зі слідами крові, який в подальшому був вилучений слідчо-оперативною групою. Після того, на вулиці біля гаражів ними було затримано обвинуваченого, який був в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, шатався), мав при собі пів пляшки об'ємом 0,5 літра горілки, поводив себе не агресивно та відразу повідомив, що вбив сина. Крім того зазначила, що на обличчі обвинуваченого слідів побоїв, крові не було, також не бачила нашарувань крові на одязі останнього.
- показаннями свідка ОСОБА_16 , який в судовому засіданні пояснив, що є водієм екіпажу швидкої допомоги КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», в листопаді 2023 року, близько 21.30 год, разом із фельдшером ОСОБА_17 прибули за викликом «103» до Немишлянського відділу поліції. Зазначив, що їм показали ОСОБА_9 , який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння та був неконтактний. Так, разом із фельдшером намагалися привести ОСОБА_9 до тями за допомогою нашатирного спирту, однак останній не реагував, його було оглянуто, зроблено кардіограму, перевірено тиск та поставлено крапельницю. Під час обстеження захворювань не встановлено, на видимих частинах тіла, обличчі, голові обвинуваченого тілесних ушкоджень, крові не було. Після того, обвинуваченого каретою швидкої допомоги було доставлено для госпіталізації до КНП «Міської клінічної лікарні № 2 ім. проф. О.О. Шалімова» ХМР за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, б. 197, при цьому як з відділу поліції так и до лікарні обвинуваченого транспортували за допомогою нош, оскільки ОСОБА_9 був нерухомий та безтями.
- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що є фельдшером екіпажу швидкої допомоги КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», працюючи в нічну зміну в листопаді 2023 року приблизно о 23.30 год., прибула у складі екіпажу карети швидкої допомоги на виклик співробітників поліції до Немишлянського відділу поліції, де перебував обвинувачений та знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння, нею було обстежено останнього, поставлено крапельницю та доставлено каретою швидкої допомоги для госпіталізації до КНП «Міської клінічної лікарні № 2 ім. проф. О.О. Шалімова» ХМР. При цьому зазначила, що при огляді даного пацієнта тілесних ушкоджень не виявлено та не пам'ятає такого, щоб у обвинуваченого був розбитий ніс.
- фактичними даними, що містяться в рапорті старшого інспектора Харківського РУП № 2 ВП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 за заявою № 14025 від 11.11.2023 року, відповідно до якого 11.11.2023 року о 19-19 год. надійшло повідомлення із служби «102», про те, що 11.11.2023 року за адресою АДРЕСА_1 п'яний чоловік - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порізав сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ножем у живіт. Заявник ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 . За результатами опрацювання встановлено, що прибувши на місце виклику за адресою було виявлено ОСОБА_10 , яка повідомила, що стала свідком конфлікту між її чоловіком ОСОБА_9 та сином ОСОБА_7 , в ході якого чоловік наніс сину ножове поранення та зник у невідомому напрямку, потерпілому надано першу медичну допомогу та госпіталізовано, виявлено ніж з плямами бурого кольору (т. 2 а.с. 2-4)
- фактичними даними, що містяться в рапорті старшого інспектора Харківського РУП № 2 ВП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 за заявою № 14025 від 11.11.2023 року, відповідно до якого 11.11.2023 року о 19-30 год. до хірургічного відділення Харківської міської багатопрофільної лікарні №17 з місця мешкання за адресою АДРЕСА_1 , був госпіталізований ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з діагнозом проникаючі ножові поранення грудної клітини зліва та черевної порожнини, стан тяжкий (т. 2 а.с. 5-8).
- фактичними даними, що містяться у рапорті інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_19 від 11.11.2023 року, відповідно до якого 11.11.2023 року отримано виклик за адресою АДРЕСА_1 - тяжкі тілесні ушкодження, по прибуттю на місце події виявлено ОСОБА_7 , який лежав на ліжку з ножовим пораненням, в області живота, ОСОБА_10 повідомила, що між батьком та сином виник конфлікт, в ході якого батьком нанесено сину ножовий удар в живіт та зник в невідомому напрямку, після чого працівниками поліції здійснені заходи, спрямовані на встановлення місця знаходження ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 9);
- змістом протоколу огляду місця події від 11.11.2023 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року, за участю двох понятих, спеціаліста, власника приміщення ОСОБА_20 та фототаблицею до протоколу, згідно якого місцем огляду є квартира АДРЕСА_2 , в кімнаті №1 на лівому нижньому краї стола виявлено ніж розміром 27 см, який складається з леза розміром 16см х 2см х 0,1см та рукоятки розміром 11см х 2 см х 0,5 см, виготовленої з пластику білого кольору, з всадним способом кріплення, рукоятка має скрізний отвір у верхній частині, лезо має двостороннє заточення, з правої та лівої сторони на лезі мається нашарування речовини бурого кольору, зазначений ніж було вилучено та поміщено в паперову коробку та опечатано, в кімнаті №2 на дивані, який розташований праворуч від входу знаходиться в положенні сидячи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в цій же кімнаті на килимі сірого кольору на відстані 30 см від дверей та на відстані 120 см від шафи, наявне нашарування речовини бурого кольору не визначеної форми, також маються поодинокі краплі округлої форми, розміром 2 см, а також рясні зливні, розміром (у найширшій частині) 12 см х 7 см та 13 см х 6 см.. На дерев'яних дверях кімнати №4 наявне нашарування речовини бурого кольору по середині у вигляді мазка з патьоком, максимальним розміром 30 х 15см. Кімнаті № 4 знаходиться ліжко застелене подушками та простирадлом зеленого кольору, на простирадлі мається нашарування речовини бурого кольору, поодинокі зливні, здебільшого з лівого краю, під ліжком знаходяться капці синього кольору, на паркеті наявна нашарування речовини бурого кольору розміром 20 х 30см., зливна рясна пляма плями, від неї на відстані в право маються поодинокі округлі краплі 1х2 см. Під час огляду місця події вилучено: 1) змив РБК з килимка кімнати №2; 2) змив РБК з паркетної дошки кімнати №4; 3) змив РБК з дверей до кімнати №4; 4) фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4; 5) капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, 6) ніж з нашаруванням РБК з кімнати №1. (т. 2, а.с. 10 - 18).
- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року, згідно якої надано слідчому СВ ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА_21 , дозвіл на проведення огляду у квартирі АДРЕСА_2 , який був фактично проведений 11.11.2023 року в період часу з 19 години 40 хвилини до 21 годину 10 хвилин, з метою відшукання: речей, предметів, документів, які являються предметами кримінального правопорушення - злочину, а саме: 1) змив РБК з килимка кімнати №2, 2) змив РБК з паркетної дошки кімнати №4, 3) змив РБК з дверей до кімнати №4, 4) фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4, 5) капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, 6) ніж з нашаруванням РБК з кімнати №1, які визнані речовими доказами та приєднанні до матеріалів кримінального провадження (т. 2 а.с. 29-30) .
- змістом витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 11.11.2023 р. о 22.02 год. внесені відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (т. 2 а.с. 1);
- змістом протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.11.2023 року, згідно якого у присутності двох понятих, за участю адвоката ОСОБА_8 , затримано в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, під час обшуку затриманої особи - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено і вилучено: футболку синього кольору в смужку, чорні спортивні штани (т. 2 а.с. 19-22).
- фактичними даними, що містяться у відповіді КНП «Міська клінічна лікарня №2 імені професора О.О. Шалімова» ХМР від 22.12.2023 року, відповідно до якої 12.11.2023 року об 00-25 год. ОСОБА_9 було доставлено ШМД № 709 з діагнозом: отруєння сурогатами алкоголю, вміст алкоголю в крові становив 4,1 % проміле (т. 2 а.с. 125);
- змістом протоколів отримання зразків для експертизи від 12.11.2023 року, у присутності захисника ОСОБА_8 у ОСОБА_9 зроблено зріз нігтьової пластини правої та лівої руки; відібрано змиви з правої та лівої рук та контрольний змив, протоколу отримання зразків для експертизи від 13.11.2023 року, у присутності захисника ОСОБА_8 у ОСОБА_9 відібрані зразки із застосуванням ватної паличка; протоколу отримання зразків для експертизи від 17.11.2023 року, за участю лаборанта ОСОБА_22 , у присутності захисника ОСОБА_8 у ОСОБА_9 відібрано 2мл. рідкої крові (т. 2 а.с. 37-40).
- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 про визнання речовим доказом від 12.11.2023 року, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні: змив РБК з килимка кімнати №2, в паперовому конверті, змив РБК з паркетної дошки кімнати №4, в паперовому конверті, змив РБК з дверей до кімнати №4, в паперовому конверті, фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4, в паперовому конверті, капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, в картонній коробці, ніж з нашаруванням РБК з кімнати № 1, в картонній коробці, футболку синього кольору в смужку; чорні спортивні штани, які поміщенні в сейф пакеті №РSР 3104097, зріз нігтьової пластини правої та лівої руки ОСОБА_9 в паперовому конверті, змив на ватний тампон лівої та правої руки ОСОБА_9 в паперовому конверті та визначено місце зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 27);
- змістом ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року, згідно якої накладено арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в ході огляду місця подій за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: змив РБК з килимка кімнати №2, в паперовому конверті, змив РБК з паркетної дошки кімнати №4, в паперовому конверті, змив РБК з дверей до кімнати №4, в паперовому конверті, фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4, в паперовому конверті, капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, в картонній коробці, ніж з нашаруванням РБК з кімнати № 1, в картонній коробці. Накладено арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в ході затримання особи, підозрюваної у чинення злочину в порядку ст.208 КПК України у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: футболку синього кольору в смужку; чорні спортивні штани, які поміщенні в сейф пакеті №РSР 3104097 (т. 2 а.с. 28);
- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_23 про визнання речовим доказом від 20.12.2023 року, згідно якої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні: паперовий конверт в середі якого марлевий тампон-змив РБК (об'єкт №1), нитки залишки після дослідження (об'єкт №1); паперовий конверт в середі якого марлевий тампон-змив з паркетної дошки з кім №4, нитки залишки після дослідження (об'єкт №1);паперовий конверт в середині якого марлевий тампон із змивом РБК з килимку кімнати №2, нитки залишки після дослідження (об'єкт №1); паперовий конверт в середині якого фрагмент простирадла, матеріали залишки після дослідження (об'єкт №1,2); паперовий конверт в середині якого зрізи нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_9 , нитки залишки після дослідження (об'єкти №1,2); паперовий конверт в середині якого два марлевих тампони змиви з правової та лівої руки ОСОБА_9 , нитки залишки після дослідження (об'єкти №1,2 ) та визначено місце зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 76)
- речовими доказами: капцями з нашаруванням РБК з кімнати № 4, ножем з нашаруванням РБК з кімнати №1, футболкою синього кольору в смужку, чорними спортивними штани ОСОБА_9 , марлевим тампон-змив РБК (об'єкт №1), нитки залишки після дослідження (об'єкт №1); марлевим тампон-змив з паркетної дошки з кім №4, нитками залишками після дослідження (об'єкт №1); марлевим тампоном із змивом РБК з килимку кімнати №2, нитки залишки після дослідження (об'єкт №1); фрагментом простирадла, матеріали залишки після дослідження (об'єкт №1,2); зрізами нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_9 , 1958 року народження, нитки залишки після дослідження (об'єкти №1,2 ); двома марлевими тампонами змивами з правової та лівої руки ОСОБА_9 , 1958 року народження, нитки залишки після дослідження (об'єкти №1,2 );
- змістом протоколу огляду предметів від 14.12.2023 року разом із фототаблицею та DVD-R диском до нього, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_23 , було здійснено огляд DVD-R диску з написом на диску «ЄРДР № 12023221190001575 від 11.11.2023 року. Відеозапис з бодікамер патрульної поліції». На якому зафіксовано момент прибуття працівників патрульної поліції в квартиру за адресою АДРЕСА_1 , в якій знаходилися ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , якому в цей момент надавалася медична допомога. ОСОБА_10 повідомила, що чоловік пішов на вулицю прямо з під'їзду до гаражів, де продають самогон. Працівники поліції направилися за вказаним маршрутом та біля гаражів побачили чоловіка, який представився ОСОБА_24 , та на пропозицію працівників поліції пройшов разом з ними до будинку (т. 2 а.с. 78-83).
- змістом протоколу огляду предметів від 15.12.2023 року та DVD-R диском до нього, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_23 , було здійснено огляд DVD-R диску з написом на диску «ЄРДР № 12023221190001575 від 11.11.2023 року. Аудіозапис виклику «102»», який наданий Управлінням організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області, на якому наявний аудіозапис виклику служби «102», з якого вбачається, що жінка, яка представилася ОСОБА_10 повідомила, що її п'яний чоловік за адресою АДРЕСА_1 порізав ножем сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 84-88).
- змістом протоколу огляду предметів від 15.12.2023 року, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_23 , було здійснено огляд DVD-R диску з написом на диску «ЄРДР № 12023221190001575 від 11.11.2023 року. Аудіозапис виклику «103»», аудіозапис виклику служби «103», з якого вбачається, що жінка, повідомила, що її п'яний чоловік за адресою АДРЕСА_1 порізав ножем сина (т. 2 а.с. 91-92)
- фактичними даними, що містяться відповіді Адміністрації КНП ХОР «Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» № 01-1641/А від 27.11.2023 року та карти виїзду швидкої медичної допомоги № 1669А від 11.11.2023 року, відповідно до яких встановлено, що перевіркою форм первинної медичної документації, 11.11.2023 року службою ЕМД було прийнято виклик з номеру телефону НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 для ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 89-90).
- змістом ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 року, згідно якої органу досудового розслідування надано дозвіл на тимчасовий доступ з можливістю вилучення історії хвороби та медичну документацію (медичну картку стаціонарного хворого №14154 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із записами та усіма рентген знімками хворого, який знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.11.2023 року по 21.11.2023 року в КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР, для проведення судово-медичної експертизи в повному обсязі (т. 2 а.с. 31-32).
- фактичними даними, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 18.12.2023 року та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 року, згідно яких у присутності мед-реєстратора ОСОБА_25 було вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 14145 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 41 арк (т. 2 а.с. 33-34).
- фактичними даними, що містяться в медичній карті стаціонарного хворого № 14145 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні №17» ХМР, відповідно до якої 11.11.2023 року о 19-50 год. ОСОБА_7 буд доставлений ШМД в ургентному порядку, в край важкому стані з двома колото-різаними ранами у лівій підреберній ділянці та у ділянку шостого міжребер'я.
- фактичними даними, що містяться у відповіді на запит КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Департаменту охорони здоров'я ХМР від 13.11.2023 року, згідно якої 11.11.2023 року о 19-50 год. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений до КНП «МКБЛ №17»ХМР з діагнозом проникаюча, колото-різана рана черевної порожнини, внутрішньочеревна кровотеча, непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини, геморагічний шок ІІІ ступеня (т. 2 а.с. 35);
- фактичними даними, що містяться у відповіді на запит КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Департаменту охорони здоров'я ХМР від 17.11.2023 року, згідно якої група крові ОСОБА_7 за результатами проведеного дослідження - 0(І) Rh (негативний) (т. 2 а.с. 36);
- висновком судової дактилоскопічноїекспертизи № 19/121-23/26663-Д від 23.11.2023 року, згідно якого на поверхні наданого на дослідження об'єкта - ножа з полімерним руків'ям білого кольору із нашаруванням речовини червоно-бурого кольору, слідів папілярних ліній не виявлено (т. 2 а.с. 156-162)
- висновком судово-медичної експертизи № 14/1415-С/23 від 17.11.2023 року, згідно якого кров ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А(т. 2 а.с. 41);
- висновком судово-медичної експертизи № 09/675-С/2023 від 30.11.2023 року, згідно якого у громадянина ОСОБА_9 , 1958 р.н., мали місце наступні тілесні ушкодження: садно на голові, правій та лівій нозі; синці на голові, верхніх кінцівках. Ці пошкодження утворилися як мінімум від семи ударних (ударно-сдавлючої) дій тупих твердих предметів, за винятком саден, які утворилися за механізмом тертя-ковзання (удар-тертя) і могли бути отримані в строк в межах 4-7 діб до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером пошкоджень, а також стадією загоєння саден і кольором синців. Враховуючи кількість, локалізацію ушкоджень розташованих у різних анатомічних областях та площинах - можливість їхнього одномоментного утворення в умовах однократного падіння потерпілого на площину («з висоти власного росту») - є малоймовірною. За ступенем тяжкості: синці та садна викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 45-46).
- висновком судово-медичної експертизи № 14/1432-С/23 від 08.12.2023 року, згідно якого кров ОСОБА_9 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На брюках спортивних (об'єкти №№1-5) ОСОБА_9 знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об'єктах відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від потерпілого ОСОБА_7 не виключається, оскільки згідно завіреної ксерокопії відповіді «№1271 КНП «МКБЛ №17» ХМР 17.11.2023 р. на запит №17409/119-59/15-2023 від 15.11.2023р. старшого слідчого ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_26 , група крові ОСОБА_7 ). Від підозрюваного ОСОБА_9 ця кров виникнути не могла (т. 2 а.с. 47-49) .
- висновком судово-медичної експертизи № 14/1431-С/23 від 02.12.2023 року, згідно якого на футболці (об'єкт № 1) ОСОБА_9 наявність крові не встановлена (т. 2 а.с. 50-51).
- висновком судово-медичної експертизи № 14/1433-С/23 від 08.12.2023 року, згідно якого на капцях (об'єкти №№1-5) вилучених в ході огляду місця події знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що ця кров належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, і походження її від потерпілого ОСОБА_7 не виключається, від ОСОБА_9 ця кров походити не могла (т. 2, а.с. 52-54).
- висновком експерта №15-12/832-С-Ц/2023 від 09.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів змивів (об'єкти №№1,2 ) з обох рук ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сліди крові не виявлені(т. 2 а.с. 56-57).
- висновком експерта № 15-12/833-С-Ц/2023 від 20.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з пальців правої та лівої руки ОСОБА_9 , 1958р.н., (об'єкти №№1,2), які були вилучені 12.11.2023 року, сліди крові не виявлені. При цитологічному дослідженні, знайдені епітеліальні клітини, які належать особі чоловічої генетичної статі, в яких виявлені антигени В та Н. Таким чином, враховуючи результати досліджень можна припустити, що дані епітеліальні клітини походять від чоловіка з груповою належністю крові В (ІІІ) с ізогемаглютиніном анти-А, в крові якого міститься супутній антиген Н, в тому числі і від самого громадянина ОСОБА_9 .. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (т. 2 а.с. 58-60).
- висновком експерта № 15-12/837-С-Ц/2023 від 19.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи фрагмента тканини, вказаного в постанові, як фрагмент простирадла (об'єкти №№1,2), вилученого в ході огляду місця події від 11.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , з кімнати №4, серед іншого встановлено, що речовина на фрагменті є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 , дані про домішок крові від ОСОБА_9 не отримані (т. 2 а.с. 61-63).
- висновком експерта № 15-12/835-С-Ц/2023 від 12.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об'єкт №1), вилученого в ході огляду місця події від 11.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , з дверей до кімнати №4, серед іншого встановлено, що речовина на тампоні є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 .. Дані про домішок крові від ОСОБА_9 не отримані (т. 2 а.с. 64-66).
- висновком експерта № 15-12/834-С-Ц/2023 від 15.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об'єкт №1), вилученого в ході огляду місця події від 11.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , з килиму кімнати №2, встановлено, що речовина на тампоні є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 .. Дані про домішок крові від ОСОБА_9 не отримані (т. 2 а.с. 67-69).
- висновком експерта № 15-12/836-С-Ц/2023 від 18.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи марлевого тампону-змиву (об'єкт №1), вилученого в ході огляду місця події від 11.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , з паркетної дошки кімнати №4, серед іншого встановлено, що речовина на тампоні є кров'ю людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 .. Дані про домішок крові від ОСОБА_9 не отримані (т. 2 а.с. 70-72).
-висновком експерта № 15-12/847-С-Ц/2023 від 19.12.2023 року, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножу (об'єкти №№1,2), вилученого в ході огляду місця події від 11.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого встановлено наступне: на клинку (об'єкт №1), виявлені сліди крові людини з домішкою потожирових виділень. При серологічному дослідженні, в даних слідах виявлений тільки антиген Н, ізогемаглютиніни не виявлені. Антиген Н властивий групі крові О (І) с ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові і потожирові виділення походять від будь-якої людини з груповою належністю крові О (І) с ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_7 . Дані про домішок крові і потожирових виділень від ОСОБА_9 не отримані; на рукоятці (об'єкт №2) виявлені сліди потожирових виділень. При серологічному дослідженні, в даних слідах виявлені антигени В і Н. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі та враховуючи конкретні обставини справи, можна припустити, що дані сліди потожирових виділень походять від будь-якої людини з груповою належністю крові В (III) с ізогемаглютиніном анти-А, в крові якої міститься супутній антиген Н, яким і міг бути ОСОБА_9 . Проте, антиген Н властивий і групі крові потерпілого громадянина ОСОБА_7 і можна припустити домішку потожирових виділень і від нього, сліди крові на рукоятці не виявлені (т. 2 а.с. 73-75).
- висновком експерта № 09/720-С/2023 від 21.12.2023 року, відповідно до якого згідно медичної документації у ОСОБА_7 , 1979 р.н., мали місце наступні тілесні ушкодження проникаюче в черевну порожнину колото-різане поранення з наявністю колото-різаної рани в області лівого підребер'я з пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника, розвитком внутрішньочеревної кровотечі; непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва в ділянці 6-го міжребер'я по середньо-ключичній лінії. 11.11.2023р. була проведена операція: Лапаротомія. Спленектомія. Прошивання кровоточивої судини великого чепця. Санація та дренування черевної порожнини з 2-х точок. Первинна хірургічна обробка рани передньої стінки грудної клітини. Колото-різані поранення могли виникнути в результаті двох дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями і могли бути отримані в строк вказаний в постанові та в медичній документації. За ступенем тяжкості: проникаюче в черевну порожнину колото-різане поранення з наявністю колото-різаної рани в області лівого підребер'я з пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника розвитком внутрішньочеревної кровотечі - належить до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпеки для життя, згідно п.п. 2.1.1.а, 2.1.3.к «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95р.; непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил...» (т. 2 а.с. 96-97).
- висновком експерта № 09/721-С/2023 від 21.12.2023 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи № 09/720-С/2023 від 21.12.2023 року, згідно якого, експерт також приходить до висновку, що колото-різані поранення могли виникнути в результаті двох дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями і могли бути отримані в строк вказаний в постанові та в медичній документації. Показання гр. ОСОБА_7 , дані ним при проведенні слідчого експерименту від 18.12.2023 р., в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 102-103)
- висновком експерта № 09/732-С/2023 від 21.12.2023 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи № 09/720-С/2023 від 21.12.2023 року, згідно якого, експерт також приходить до висновку, що колото-різані поранення могли виникнути в результаті двох дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями і могли бути отримані в строк вказаний в постанові та в медичній документації. Показання гр. ОСОБА_9 , дані ним при проведенні слідчого експерименту від 20.12.2023 р., в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 107-108).
- висновком експерта № 09/733-С/2023 від 21.12.2023 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи № 09/720-С/2023 від 21.12.2023 року, згідно якого, експерт також приходить до висновку, що колото-різані поранення могли виникнути в результаті двох дій гострого предмета володіючого колюче-ріжучими властивостями і могли бути отримані в строк вказаний в постанові та в медичній документації (т. 2 а.с. 109-110).
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_27 підтвердив надані висновки судово-медичних експертиз потерпілого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_9 та пояснив, що наявні тілесні ушкодження ОСОБА_7 , а саме: проникаюче в черевну порожнину колото-різане поранення з наявністю колото-різаної рани в області лівого підребер'я з пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника, має довжину раньового каналу 3 см та напрямок раньового каналу донизу, латерально (тобто напрямок удару був прямий, зверху вниз); непроникаюча колото-різана рана передньої поверхні грудної клітини зліва в дільниці 6-го міжребер'я по середньо-ключичній лінії, має довжину раньового каналу 3 см та напрямок раньового каналу догори, медіально (тобто напрямок удару був знизу вверх). Також експерт пояснив, що в області тулуба всі наявні ограни є життєво важливим органом людини. Крім того, пояснив, що у обвинуваченого ОСОБА_9 мали місце тілесні ушкодження: садно в області кінчика носа (по нижній поверхні) розміром 0,9 х 0,8 см, садно по передній поверхні правого колінного суглобу розміром 1 х 0,9 см та по передній поверхні лівої гомілки в середній третині розміром 4 х 0,7 см, які утворились за механізмом тертя-ковзання, а також синець у лівій виличній ділянці (скула) розміром 2 х 1,7 см, синці по тильній поверхні лівої кісті у ділянці п'ястно -фалангових суглобів 3-5 пальців з переходом на п'ясні кістки, по внутрішніх поверхнях плечей у середній і верхній третині, які утворилися як мінімум від семи ударних (ударно-сдавлючої) дії тупих твердих предметів. При цьому зазначив, це ушкодження могли бути утворені від контакту з тупим твердим предметом, якими могли бути в тому числі стіна та двері.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_9 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суда не викликають.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суда сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Проаналізувавши викладені по даному кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, суд визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого та захисника щодо відсутності умислу на вбивство потерпілого.
Під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров'я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Визначений умисел виражається в тому, що особа має конкретне, точне уявлення про індивідуально визначений результат свого діяння, передбачає можливість настання конкретного суспільно небезпечного наслідку. Водночас відповідну конкретизацію у свідомості особи тих наслідків, яких вона прагне, не можна зводити в усіх випадках до чітких формальних параметрів.
Визначений умисел завжди є таким, коли винний передбачає і бажає настання одного конкретизованого наслідку, досягнення певної мети, зокрема смерті потерпілого, що має місце в тих випадках, коли винний передбачає конкретний наслідок не просто як один із можливих від вчиненого діяння, а як неминучий (високо вірогідний) результат свого суспільно небезпечного діяння, де через щасливий збіг обставин для потерпілого настання менш небезпечних наслідків є виключенням із правил розвитку причинно-наслідкових зв'язків. У випадках, коли особа передбачає саме неминучість (високу вірогідність) настання смерті як найбільш ймовірного результату своїх дій, її ставлення до такого результату виявляється у виді бажання його настання, яке є вольовою ознакою прямого умислу.
Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків. Дії винуватого кваліфікуються як замах лише за наявності конкретизованого (визначеного) умислу.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що замахом закон визнає діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину. Мета досягнення суспільно небезпечного результату - конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, в тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо їх було включено в мету його діяння, і досягнення такої мети було б неможливе без зазначених наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла і вчинити замах на їх досягнення. На цих позиціях стоїть і судова практика.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 24 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом (коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання) дій (бездіяльності), безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення й наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, за наявності цілі досягнення суспільно - небезпечного результату.
Про наявність прямого умислу можуть свідчити конкретні діяння винної особи, які завідомо для нього мали потягти за собою смерть потерпілого і не призвели до бажаного наслідку лише в силу обставин, які не залежали від його волі.
За встановленими судом обставинами провадження відсутні підстави стверджувати про те, що мисленим уявленням обвинуваченого про результат своїх дій не охоплювалось умисне заподіяння смерті як про конкретизований результат їх вчинення, зокрема, з огляду на їх характер та спрямованість. Діяння винної особи не потягло за собою негайної смерті потерпілого лише в силу обставин, які не залежали від її волі.
Закінчений замах характеризується тим, що особа зробила все необхідне, щоб досягти мети, і вчинила всі дії для досягнення злочинного результату. Ознаки суб'єктивної сторони й особливості психічного ставлення винуватої особи встановлюються з урахуванням характеру вчиненого діяння та об'єктивно-предметних умов його вчинення, за встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, на підставі доказів, зібраних у порядку, передбаченому КПК, та оцінених відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
Усвідомлене застосування такого способу вчинення злочину, як фізичне насильство щодо конкретного потерпілого, завжди пов'язане з усвідомленням і наслідків його використання. Оцінка сукупності доказів, досліджених судом у кримінальному провадженні, свідчить про те, що обвинувачений усвідомлював, що його дії можуть спричинити конкретний суспільно небезпечний наслідок, і тим самим передбачав розвиток причинного зв'язку між діянням та його можливим наслідком.
При оцінці дій обвинуваченого та кваліфікації його дій, з'ясуванні змісту і спрямованості його умислу суд враховує характер, рішучість і динамічність дій, вчинених обвинуваченим, їх раптовість для потерпілого, поведінку до, під час і після скоєння злочину, обране знаряддя вчинення злочину - гострий предмет, який має ріжучі властивості (з ріжучо-колючою частиною відповідної довжини достатньої для заподіяння смерті людини), локалізацію нанесених поранень (життєво важливий орган - тулуб, черевна порожнина), кількість поранень, механізм їх заподіяння, та враховує силу удару, яка на думку суду, була достатньою для заподіяння смерті людини. Враховує причини припинення злочинних дій, поведінку винного та суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Так, суд враховує, що про наявність умислу на вбивство потерпілого свідчать дії обвинуваченого, який і спровокував конфліктну ситуацію, спочатку з дружиною в яку втрутився потерпілий, а після закінченого конфлікту прийшов до кімнати сина з кухонним ножем, де знов спровокував конфлікт шляхом намагання вияснити відносини з потерпілим та коли потерпілий підійшов до нього, виштовхнувши з кімнати, зненацька для потерпілого, який не бачив ножа у зв'язку з темрявою в кімнати, наніс два ножових поранення, наявність мотиву, а саме виниклий на побутовому підґрунті злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 , поведінка обвинуваченого після скоєння злочину, який навіть не намагався надати будь - якої допомоги потерпілому чи викликати швидку допомогу, а направився до найближчого магазину за алкогольними напоями.
Цілеспрямоване застосування кухонного ножа для завдання поранення передньої поверхні грудної клітини зліва за напрямком удару знизу вверх та у напрямку черевної порожнини зверху вниз, унаслідок чого уражено селезінку, за встановлених судом обставин, свідчить про бажання ОСОБА_9 заподіяти саме смерть ОСОБА_7 , оскільки всі наявні органи у області тулуба є життєво важливим та припинення їх функціонування як правило призводить і як наслідок до настання смерті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений чітко усвідомлював небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого і бажав їх настання, про що вказують його дії та поведінка після вчинення злочину.
У разі, якщо під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину, якою є остаточне припинення особою за своєю власною волею замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
На стадії закінченого замаху на вбивство добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між вчиненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, коли особа контролює розвиток причинного зв'язку, може втрутитися і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку. Такий контроль особа отримує з огляду на специфіку розвитку причинного зв'язку в усіх випадках (без винятків) у разі вчинення діяння певного характеру і виду. Водночас не є добровільною відмовою відмова від повторення посягання після вчинення закінченого замаху, коли винна особа зробила все, що вважала за необхідне для вчинення кримінального правопорушення, проте наслідок не настав із причин, які не залежать від її волі.
Заподіяння поранення черевної порожнини, що призвело до пошкодженням за ходом раньового каналу селезінки та судин великого сальника й розвитком внутрішньочеревної кровотечі внаслідок нанесення цілеспрямованого удару ножем у відповідну ділянку черевної порожнини потерпілого, який перебував лицем до винуватої особи на незначній відстані від неї, за своїм характером містить реальну можливість заподіяння смерті через певний проміжок часу та припинення нанесення ударів ножем не є тим контролем з боку винуватого за розвитком причинного зв'язку, який утворює собою необхідну складову юридичного змісту добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
Умисне завдання ножем (колюче-ріжучим предметом) удару в ділянку тіла, де розташовано життєво важливі органи, та їх ушкодження свідчать про умисел особи на вбивство, і такі дії кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК, а не як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений усвідомлював, що він умисно завдає удару в життєво важливі органи потерпілого - передню поверхню грудної клітини зліва та черевну порожнину, гострим предметом, який має гостру ріжучу поверхню. Обвинувачений, на думку суду, який займався в родині наточуванням ножів, розумів, що ніж навіть з невеликим лезом, має колюче-ріжучі властивості і в результаті завдання ним удару по відкритій частині тіла людини, а потерпілий перебував у момент нанесення удару без одягу, він спричинить проникаюче поранення, завдавши удару в область тулуба, де знаходяться життєво важливі органи та пошкодження одного з них може призвести до смерті потерпілого. Таким чином він усвідомлював суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки. ОСОБА_9 вчинив всі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки свідком ОСОБА_10 була викликана карета швидкої допомоги, яка прибула в найкоротший термін, потерпілого доставлено до лікарні, де зроблена операція та зупинена кровотеча.
Щодо доводів обвинуваченого про відсутність умислу на позбавлення життя, а також умислу на спричинення будь-якої шкоди здоров'ю потерпілого та посилання на спричинення ушкоджень потерпілому в результаті боротьби за ніж, який він взяв зі столу в залі з метою налякати останнього та зупинити його дії, суд зазначає наступне:
Твердження обвинуваченого не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються доказами викладеними у вироку, які об'єктивно узгоджуються з обставинами справи, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні та під час слідчого експерименту від 18.12.2023 року, який вказував, що після втручання ним в конфлікт батьків, обвинувачений направився до своєї кімнати та через 1 хвилину останній прийшов до нього в кімнату висловити претензії, на що він виштовхав обвинуваченого в зал, після чого відчув два удари в передню частину тулуба, ніж в руках батька не бачив та бійок за ніж не було, показаннями свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що ножа в той день в залі не було, заперечувала бійку між обвинуваченим та потерпілим, вказала, що після конфлікту між ними обвинувачений пішов до своєї кімнати, де на її думку і взяв ніж, після чого повернувшись до кімнати сина наніс йому удари, вважає, що обвинувачений бажав смерті потерпілому, оскільки раніше загрожував зарізати його та після нанесених ударів стверджував, що задушить останнього, питаючи чи живий потерпілий, змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 12.11.2023 року за участю обвинуваченого, під час якого, останній повідомив, що після конфлікту з дружиною в який втрутився син й накричав на нього та наніс йому удар рукою в ніс, направився до своєї кімнати, де з висувної шухлядки серванту взяв кухонний ніж у праву руку, повернувся до зали або коридору, де знаходився син та підійшовши до потерпілого замахнувся й наніс йому удар ножем в ліву нижню частину тулуба (бік), зазначив, що хотів налякати сина та припинити нецензурну лайку останнього, висновком судово-медичної експертизи № 09/721-С/2023 від 21.12.2023 року, згідно якого, експерт приходить до висновку, що покази ОСОБА_7 , дані ним при проведенні слідчого експерименту від 18.12.2023 р., в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень.
Посилання обвинуваченого під час слідчого експерименту та у судових засіданнях на те, що потерпілим були завдані йому удари кулаком в обличчя, спростовуються показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_10 . Крім того, обвинувачений з впевненістю не може зазначити як отримав вказані ушкодження та не виключає, що під час виштовхування його сином з кімнати дружини та контакту обличчя з отвором двері. Так, висновком судово-медичної експертизи № 09/675-С/2023 від 30.11.2023 року, установлено наявність у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень: садно на голові (ніс), правій та лівій нозі; синці на голові (обличчя - скула), верхніх кінцівках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які він міг отримати в день вчинення злочину. Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_27 зазначив, це ушкодження могли бути утворені від контакту з тупим твердим предметом, якими могли бути в тому числі стіна та двері. Разом з тим, потерпілий та обвинувачений не заперечували факт конфлікту між ними та виштовхування обвинуваченого з кімнати ОСОБА_10 , а також кімнати потерпілого. Таким чином, суд вважає, що вказаний висновок хоча і підтверджує наявність у обвинуваченого легких тілесних ушкоджень, однак не дає жодних підстав уважати, що під час вчинення злочину він перебував у стані необхідної оборони або відносно нього здійснювалося посягання, яке б викликало в нього невідкладну необхідність захищатися шляхом заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого з метою відвернення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає доведеною.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, офіційно не працює, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК ОСОБА_9 з 09.04.2019 року є особою з інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання), на диспансерному (профілактичному) обліку у КНП ХОР «Обласна наркологічна лікарня» не перебуває, впродовж останніх п'яти років за медичною допомогою до КНП «МПНД № 3» ХМР не звертався. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 14212 від 04.01.2019 року ОСОБА_9 має діагноз: ішемічна хвороба серця, гострий задній з розповсюдженням на бокові відділи інфаркт міокарда лівого шлуночку, блокада правої ніжки пучка Гіса, екстрасистолічна аритмія, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 2 ступ. Відповідно до відповіді ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» філія у Харківській та Луганській областях «Харківська міська медична частина № 27» від 14.01.2025 року, ОСОБА_9 на час прибуття до установи за результатами проведення лікарських оглядів, медичної документації, анамнестичних даних, ОСОБА_9 , 1958 року народження взятий на диспансерний облік з діагнозами: ІХС, стабільна стенокардія ІІ ст. постінфарктний (2015 рік) кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 2ст., ризик 4, СН ІІ А ст..
Згідно висновку судово - психіатричного експерта № 341 від 11.12.2023 року, ОСОБА_9 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_9 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_9 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Вирішення питання щодо лікування синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю знаходиться поза компетенцією судово-психіатричної експертизи (т. 2 а.с. 93-95).
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, особу винної, наявність обставини, що обтяжує покарання, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, крім того вимогами ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_9 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, яка передбачає відповідальність за вчинене. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Підстав для застосовування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року, під час досудового розслідування, накладено арешт на предмети (речі), що були виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: змив РБК з килимка кімнати №2, в паперовому конверті, змив РБК з паркетної дошки кімнати №4, в паперовому конверті, змив РБК з дверей до кімнати №4, в паперовому конверті, фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4, в паперовому конверті, капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, в картонній коробці, ніж з нашаруванням РБК з кімнати № 1, в картонній коробці та які були виявлені та вилучені в ході затримання особи, підозрюваної у чинення злочину в порядку ст.208 КПК України у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: футболку синього кольору в смужку; чорні спортивні штани, які поміщенні в сейф пакеті №РSР 3104097 та визначено місце зберігання у камері схову ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.
За змістом п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою. Враховуючи, що судом призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили, залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зарахувавши до строку відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 11.11.2023 року, з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експерта.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
у х в а л ив:
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 за даним вироком обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 листопада 2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 , у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання, а саме, з 11.11.2023 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_9 , залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати за проведення експертизи № 19/121-23/26663-Д від 23.11.2023 року у сумі 2390 (дві тисячі триста дев'яносто) грн. 00 коп. у кримінальному провадженні №12023221190001575.
Арешт на предмети (речі), накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.11.2023 року, а саме: змив РБК з килимка кімнати №2, змив РБК з паркетної дошки кімнати №4, змив РБК з дверей до кімнати №4, фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4, капці з нашаруванням РБК з кімнати №4, ніж з нашаруванням РБК з кімнати № 1, футболку синього кольору в смужку; чорні спортивні штани, після набрання вироком законної сили, скасувати.
Речові докази - змив РБК з килимка кімнати №2 ; змив РБК з паркетної дошки кімнати №4 ; змив РБК з дверей до кімнати №4 ; фрагмент простирадла з РБК з кімнати №4 ; капці з нашаруванням РБК з кімнати №4 ; ніж з нашаруванням РБК з кімнати № 1 ; зріз нігтьової пластини правої та лівої руки ОСОБА_9 ; змив на ватний тампон лівої та правої руки ОСОБА_9 ; марлевий тампон-змив РБК (об'єкт №1); марлевий тампон-змив з паркетної дошки з кім №4; марлевий тампон із змивом РБК з килимку кімнати №2; фрагмент простирадла, матеріали залишки після дослідження; зрізи нігтьових пластин з пальців обох рук ОСОБА_9 , 1958 року народження, нитки залишки після дослідження; два марлевих тампони змиви з правової та лівої руки ОСОБА_9 , 1958 року народження, нитки залишки після дослідження, після набрання вироком законної сили - знищити.
Речові докази - футболку синього кольору в смужку; чорні спортивні штани, після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_9 .
Медичну карту стаціонарного хворого № 14145 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (на 41 аркуші), після набрання вироком законної сили повернути володільцю КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №17» ХМР.
Зразок крові ОСОБА_9 , дактилокарту, після набрання вироком законної сили - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженого - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1