Справа № 645/7025/20
Провадження № 2/645/79/25
21 березня 2025 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Мартинової О.М.,
секретар судових засідань - Кривченко Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Житлово - кооперативне об'єднання «Простор» про визнання права власності,-
30.11.2020 року позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Бочарової О.М., звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради та просить суд визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку набувальної давності.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01.12.2020 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 177 ЦПК України.
03.12.2020 року до суду від представника позивача Бочарової О.М. надійшла заява про усунення недоліків, якою долучила до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 07.12.2020 року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
10.03.2021 року до суду поштовою кореспонденцією надійшла уточнена позовна заява, яку ухвалою суду від 15.04.2021 року прийнято до провадження.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
30.03.2022 року матеріали цивільної справи №645/7025/20 направлено до Октябрського районного суду м. Полтави.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 17.11.2022 року №65 відновлено територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду м.Харкова з 23.11.2022 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.10.2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бочарової О.М. про передачу справи на розгляд до Фрунзенського районного суду м.Харкова задоволено, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Житлово-кооперативне об'єднання «Простор» про визнання права власності, передано на розгляд до Фрунзенського районного суду м.Харкова.
Відповідно до автоматичного розподілу вищезазначена цивільна справа 31.10.2023 року передана в провадження судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Мартинової О.М.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 07.11.2023 року по вищевказаній цивільній справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.12.2023 року в підготовчому судовому засіданні зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Житлово - кооперативне об'єднання «Простор» про визнання права власності (№ 645/7025/20) до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій незаконними (№ 645/1304/21).
18.11.2024 року канцелярією суду надано копію рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 09.07.2024 року по справі №645/1304/21 (Провадження №2/645/165/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій незаконними, яке набрало законної сили 02.09.2024 року.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18.11.2024 року поновлено провадження по справі №645/74025/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Житлово - кооперативне об'єднання «Простор» про визнання права власності та призначено підготовче судове засідання на 16.12.2024 року.
11.02.2025 року від керівника Житлово - кооперативного об'єднання «Простор» - Решетняка Р.В. до суду надійшла заява, якою останній просив справу розглядати за його відсутності. Пояснення та докази відсутні.
У підготовчі судові засідання, призначені на 16.12.2024 року, 11.02.2025 року, 10.03.2025 року та 21.03.2025 року позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бочарова О.М. не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про місце, дату та час підготовчого судового засідання повідомлялися заздалегідь та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про розгляд справи за відсутності або проведення судового засідання в режимі відеоконференції зі сторони позивача до суду не надходило.
Представник позивача - адвокат Бочарова О.М., РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована в системі «Електронний суд».
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача/його представника до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача та/або його представника в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Необхідно також відмітити, що залишення позову без розгляду на стадії саме підготовчого засідання з підстав неявки позивача не допускається відповідно процесуальних вимог та до постанови ВС/КЦС у справі №752/21845/19 від 19.05.2021 року.
Як наголосила ВП ВС, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), п. 68).
Однак, Законом № 3200-IX від 29.06.2023 року у п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України внесені зміни та викладено дану норму процесуального закону а такій редакції «3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи".
Таким чином, на сьогодні положення п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України чітко закріплюють право суду залишити позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно матеріалів справи, представник позивача - адвокат Лисенко А.О., який звернувся до суду з позовом та діє в інтересах позивача має зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд», отримує всі процесуальні документи та інформацію про процесуальні дії, зокрема про дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (ухвали про відкриття провадження у справі, ухвали про зупинення провадження та судових повісток про виклик до суду).
Враховуючи викладене вище в даній ухвалі, неявка позивача та його представника в підготовче засідання є повторною в розумінні положень ч.5 ст. 223 ЦПК України і суду не надано доказів на підтвердження поважності причин неявки в підготовче засідання.
Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2019 року по справі № 310/12817/13 вказав, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені у статті 257 ЦПК України наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Суд зазначає, що якщо позивач та/або його представник не може взяти участь у судовому засіданні, він може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що відповідає положенням ч.1 ст. 212 ЦПК України.
Однак, як вже зазначено судом вище, позивач та/або його представник клопотань про розгляд справи за їх відсутності або проведення судового засідання в режимі відеоконференції до суду не надавали.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Справа перебуває в провадженні суду тривалий час, а саме з 30.11.2020 року, позивачу ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Бочаровій О.М. було відомо про судові засідання, однак до суду останні не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Таким чином, оскільки належним чином повідомлений про день та час розгляду справи позивач та його представник повторно не з'явилися в підготовче засідання з причин визнаних судом неповажним, та не надали заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає необхідним застосувати наслідки, передбачені в п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (в редакції ЗУ № 3200-IX від 29.06.2023) та постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні.
Керуючись ст,ст. 200, 257, 260 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Житлово - кооперативне об'єднання «Простор», про визнання права власності - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2025 року.
Суддя О.М. Мартинова