Провадження № 1-кп/643/708/25
Справа № 643/3196/25
27.03.2025 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025221170000361 від 07.02.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 01.02.2024 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
07.02.2025 приблизно о 13:30 годин, ОСОБА_5 , знаходився біля 2-го під'їзду будинку 102-Г по проспекту Тракторобудівників м. Харкова, де у останнього виник злочинний намір, спрямований на викрадення майна - велосипеду, шляхом проникнення до іншого приміщення, який знаходився у вказаному під'їзді.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розуміючи, що в Україні діє воєнний стан, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, строк дії якого було неодноразово продовжено, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 10 листопада 2024 року №740/2024 строком на 90 діб, відповідно до п. 31, ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, розуміючи, що його протиправні дії можуть бути поміченими сторонніми особами з числа мешканців під'їзду в момент його скоєння, проник до під'їзду №2 шляхом відкриття металевих дверей з електромагнітним замком, який відчинив за допомогою заздалегідь підготовленого універсального магнітного ключа, та піднявшись сходами, побачив на сходовому майданчику між першим та другим поверхами велосипед ТМ «ARDIS Mountain Bike», вартістю згідно висновку експерта 4133,33 грн., пристебнутий тросом до батареї опалення, належний ОСОБА_6 .
Далі ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди і бажаючи їх настання, за допомогою пилки перепилив трос, яким був закріплений вищезазначений велосипед, після чого почав котити його до виходу з під'їзду, спускаючи сходами, та на виході з під'їзду протиправні дії останнього були помічені ОСОБА_6 , яка намагалась зупинити ОСОБА_5 , голосно викрикуючи вимоги припинити його злочинні дії, однак ОСОБА_5 , ігноруючи вигуки останньої, розуміючи, що його злочинні дії викрито, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, продовжив котити велосипед з виходу з під 'їзду у напрямку вулиці, після чого, не бажаючи бути викритими у вчиненні злочину, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, утримуючи викрадене майно при собі, маючи на меті розпорядитись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4133,33 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним кримінального правопорушення, як зазначено вище у вироку суду. ОСОБА_5 зазначив, що 06.02.2025 під час вживання алкогольних напоїв зі своїм знайомими дізнався від останнього про наявність велосипеда в під'їзді будинку АДРЕСА_2 . 07.02.2025 перед обідом він за допомогою свого ключа відчинив 2-й під'їзд будинку АДРЕСА_2 , де між першим та другим поверхом побачив велосипед жовтого кольору, який був прив'язаний тросом. В зв'язку з чим, він пішов на базар, де випив 100 грам горілки зі своїм знайомим, ім'я якого не пам'ятає, у останнього він попрохав пилку, але мету використання якої не зазначив. Після чого, він повернувся в під'їзд, де залишився велосипед, та за допомогою пилки зрізав трос, яким був прив'язаний велосипед, який вивіз з під'їзду. Перебуваючи біля другого під'їзду зазначеного вище будинку, він почув голосні вимоги жінки, а саме ОСОБА_6 , яка його помітила та намагалась зупинити, голосно викрикуючи вимоги припинити злочинні дії, проте ОСОБА_5 , ігноруючи вимоги останньої поїхав на велосипеді. Однак був зупинений незнайомим йому раніше чоловіком. Після чого, була викликана поліція. Обвинувачений показав у суді, що він не вчиняв спроб тікати від працівників поліції.
Обвинувачений щиро розкаявся у вчинені кримінального правопорушення, причину скоєння ним злочину пояснив як необдуману поведінку та бажання в подалі користуватися велосипедом.
Потерпіла ОСОБА_6 звернулась до суду із заявами, в яких прохала підготовчий та судовий розгляд провести без її участі, цивільний позов не заявляла.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. Обвинувачений раніше судимий за скоєння умисного корисливого злочину, скоїв злочин в період умовно-дострокового звільнення, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та фактичне місце мешкання.
При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання останнього відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас судом враховується положення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009, де звернута увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З урахуванням викладеного, та враховуючи наявність пом'якшуючих обставин, даних про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
Крім того, суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, вважає необхідним частково приєднати обвинуваченому ОСОБА_5 не відбуту частину покарання, призначеного 01.02.2024 за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст. ст. 75,76 КК України, у виді позбавлення волі строком один місяць.
Суд вважає доцільним міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , залишити до набрання вироку чинності у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», починаючи з часу фактичного затримання останнього, а саме з 07.02.2025.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст.72 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного ОСОБА_5 01.02.2024 за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190, ст.ст. 75,76 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) місяць, призначивши остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю вироків у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяці позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_5 зарахувати у строк відбування покарання час тримання його під вартою, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 07.02.2025.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 07.02.2025 - з моменту фактичного його затримання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 до набрання цим вироком законної сили, залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування суму у розмірі 3392 (три тисячі триста дев'яносто дві) гривні 64 копійки.
Арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова від 11.02.2025, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази по справі: велосипед ТМ «ARDIS Mountain Bike», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути власнику; предмет схожий на пилку, який переданий для зберігання до камери зберігання речових доказів ХРУП №2 ГУНП в Харківській області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1