Справа № 629/694/25
Провадження № 2/629/481/25
26.03.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу №629/694/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, -
ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ», через свого представника звернулось до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2021 між ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21681, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. За вказаним договором ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 2 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, які зобов'язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. 17.02.2022 року між ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» та ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» передало права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідачки, ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ». Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №21681 від 20.02.2021 року. В подальшому ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, не виконавши взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 12 500,00 грн., яка складається із: 2 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 10 500,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими відсотками. Позивачем направлялася відповідачці вимога про дострокове погашення кредиту, але на даний час дана вимога залишена останньою без виконання. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 500,00 гривень, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано сторонам час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.
Позивач у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Згідно ст.247 ЦПК України, фіксація судового засідання не здійснювалася.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що 20.02.2021 між ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено кредитний договір №21681 про надання фінансового кредиту (а.с.15-17).
Договір між сторонами укладено у вигляді електронного договору, що був підписаний відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором AV 8558, який було надіслано на мобільний номер НОМЕР_1 (а.с. 11).
За умовами вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 2 000, 00 грн. на строк 30 днів до 21.03.2021 року шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем; стандартна процентна ставка за кредитом складає 912, 5 % річних (або 2, 5 % в день).
З інформаційної довідки ТОВ “Платежі Онлайн» (а.с.27) вбачається, що через платіжний сервіс “Platon» 20.02.2021 року о 09:38:05 було проведено транзакцію у розмірі 2 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_2 .
17.02.2022 року між ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» та ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» передало права вимоги до боржників, у тому числі і до відповідачки, ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» (а.с. 18-21).
Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №21681 від 20.02.2021 року (а.с.10).
12.10.2022 року між ТОВ «ФК “АВІРА ГРУП» та ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору факторингу про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (а.с.22).
В подальшому ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору та не виконала взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в сумі 12 500,00 грн., яка складається із: 2 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 10 500,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.9).
Оскільки по теперішній час відповідачка грошові кошти не повернула, представник позивача був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права та просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1, 2, ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За положеннями ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під
відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором №21681 від 20.02.2021 року.
Оскільки відповідачка не виконала передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо вимоги представника позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500, 00 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, ч. 8 якої передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Зокрема, згідно з положеннями ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з
урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95). Насамкінець варто зауважити, що чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2023 року між ТОВ “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.12-13), 27.12.2024 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору (а.с.14).
Відповідно до акту про отримання правової допомоги від 17.02.2025 року (а.с.46) та рахунку №17.02.2025-9 від 17.02.2025 року (а.с.50) загальна вартість послуг з надання правової допомоги адвокатом складає 10 500 грн.
Платіжною інструкцією №3 5178 від 17.02.2025 року позивачем підтверджується оплата за правничу допомогу надану адвокатом Пархомчук С.В. згідно договору (а.с.46).
Відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі №369/9099/18 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн, суд провів належну правову оцінку наданих на підтвердження таких витрат доказів у їх сукупності, врахував визначений розмір гонорару, оцінив обсяг наданих послуг та їх реальність, а також співмірність вартості послуг та дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК »КЕШ ТУ ГОУ» суму заборгованості за Кредитним договором №21681 від 20.02.2021 року у розмірі 12 500, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК »КЕШ ТУ ГОУ», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Інформація про сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ФК »КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, адреса місцезнаходження: вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, м. Київ, 04080.
Відповідачка- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Каращук