26 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 906/669/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 та рішення Господарського суду Житомирської області від 15.11.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига"
до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Звягельське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення неустойки,
Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" звернулося до господарського суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Звягельське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про зобов'язання виконати умови укладеного за результатами аукціону договору купівлі-продажу необробленої деревини від 08.12.2023 № UEEX-4536-8 в натурі шляхом передачі необробленої деревини (товару) та стягнення неустойки у розмірі 457 515, 99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі позивачу товару на суму 6 090 854,44 грн.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.11.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2025, у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить наведені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та всупереч принципам справедливого суду відмовили у судовому захисті його порушеного права з підстав закінчення строку дії договору.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, враховуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є вимоги покупця про поставку продавцем решту необробленої деревини, яку покупець на виконання умов договору попередньо не оплатив, а сам строк дії договору закінчився.
Суди попередніх інстанцій встановили, що частково товар на виконання умов договору був поставлений у межах попередньо оплаченої покупцем вартості.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 зазначив, що приписи частини 3 статті 538 Цивільного кодексу України спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов'язання. Продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди у справі № 906/669/24 виходили із встановлених обставин справи про те, що: сторони договору встановили певну послідовність та взаємну обумовленість дій покупця і продавця - перший за результатами відбору товару попередньо його оплачує, а другий постачає відповідну деревину; решта товару за договором не була поставлена позивачу, оскільки його повноважений представник не з'являвся на відбір продукції, а доводи позивача про недопуск його представника до відбору продукції є такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами; позивач не виконав зобов'язання щодо оплати 100 % вартості партії товару; товар на суму перерахованої передоплати відповідачем поставлений позивачу у визначений договором строк, тому відповідачем не порушено умови договору щодо поставки товару і відсутні підстави для стягнення з нього неустойки.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що метою звернення позивача до суду є примус відповідача до дій, які він має здійснити на виконання зобов'язань за договором, і які, в свою чергу, зроблять можливим виконання позивачем умов договору, та отримання ним того, на що він розраховував. Однак за умовами договору саме позивач спочатку мав здійснити попередню оплату товару, після якої відповідач мав поставити обумовлений договором товар. Проте матеріали справи не містять доказів попередньої оплати покупцем товару, за наслідком чого останній мав би право зустрічно вимагати від продавця виконати своє зобов'язання з поставки цього товару. Втім умови договору не містять будь-яких положень щодо продовження існування у продавця обов'язків у частині передання неоплаченого товару після закінчення його дії.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії (передати товар) за рішенням суду без виконаного позивачем свого обов'язку щодо попередньої оплати вартості товару.
За практикою Великої Палати Верховного Суду цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (пункт 171 постанови від 13.03.2024 у справі № 757/23249/17), а добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 218 постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21).
Крім того, із висновків, викладених у пунктах 73, 74 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, вбачається, що права покупця мають бути захищені можливістю вимагати у продавця передати йому цей товар у власність у разі, якщо він (покупець) попередньо оплатив товар (або з якого суд стягнув суму попередньої оплати).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини 1 статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
З огляду на те, що Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, Верховний Суд не вважає за необхідне відступати від таких висновків, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою згідно з пунктом 5 частини 1 статті 293 ГПК України.
Крім виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у своїй скарзі також наводить такі підстави касаційного оскарження як те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має дня нього виняткове значення.
Разом з тим суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених і підпунктах "а - г" цієї частини.
Оскільки у даній справі судове рішення, що оскаржується, не підлягає перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом, справа не є малозначною та не відноситься до тих, у яких ціна позову не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведена скаржником підстава касаційного оскарження про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для нього виняткове значення, не дає правових підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 234, 235, 293 ГПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/669/24 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач