24.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/13672/23
Провадження №2-ві/205/4/25
24.03.2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м.Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,-
В провадженні судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєвої Н.О. перебуває цивільна справа № 205/13672/23, провадження № 2/205/1264/25, за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.
19.03.2025 р. позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого судді Бізяєвій Н.О. від розгляду даної справи.
Ухвалою суду під головуванням судді Бізяєвої Н.О. від 20.03.2025 р., відповідно до абз.1 ч.3 ст. 40 ЦПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передано заяву ОСОБА_1 , про відвід судді Бізяєвої Н.О. - до канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська для вирішення питання про відвід судді, суддею який не входить до складу суду, що розглядає цю справу.
21.03.2025 р. дана заява про відвід розподілена головуючому судді Курбановій Н.М., відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 р.
В обґрунтування заяви про відвід позивач зазначає, що суддя Бізяєва Н.О. підлягає відводу від розгляду справи, тому що позивач вбачає в діях судді ознаки умисного ігнорування вимог Бангалорських принципів поведінки судді та вимог ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме не надання суддею "ліцензії", виданої для ведення справ, перешкоди доступу для ознайомлення з матеріалами справи та доказами по справі. Крім того зазначив, що на сайті "Судова влада України" зазначені фіктивні дані назви підприємства, відповідача по справі.
Вивчивши заяву про відвід, матеріали цивільної справи, суддя приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви про відвід судді Бізяєвої Н.О. відсутні, виходячі з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Суддею встановлено, що оглядом обліково-інформаційної картки цивільної справи №205/13672/23 виявлена технічка помилка при внесенні секретарем цивільної канцелярії найменування відповідача - Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод», а саме зазначено «Приватне акціонерне товариство «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»», така технічна помилка не впливає на об'єктивний розгляд справи суддею Бізяєвою Н.О., так як в позовній заяві та всіх процесуальних документах, які знаходяться в справі зазначена назва відповідача - Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод».
Відповідно до ч.1 ст. 43 ЦПК України, ОСОБА_1, як позивач, має право ознайомлюватися з матеріалами справи, які є прошитими та пронумерованими, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень та інше, таким чином суддей не встановлено жодних перешкод з боку головуючого судді Бізяєвою Н.О. в наданні доступу позивача до матеріалів цивільної справи для ознайомлення, що свідчить про недоведеність та необгрунтованість мотивів відводу судді Бізяєвої Н.О. з цих підстав..
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Цей Закон є загальному доступі в мережі «Інтернет», а саме наприклад на сайті Верховної ради України та доступний для перегляду https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Таким чином, суддя Бізяєва Н.О. здійснює правосуддя на професійній основі, відповідно до Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та законів України.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, вважаю, що зазначені в заяві обставини не викликають сумнів в об'єктивності, однобічності та неупередженості судді Бізяєвої Н.О. при вирішенні даної цивільної справи та є фактично не згодою позивача ОСОБА_1 з процесуальними діями судді, які можуть бути оскаржені ним при подачі апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєвої Н.О. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М. Курбанова