Справа № 204/3075/25
Провадження № 2/204/2270/25
про залишення позову без руху
27 березня 2025 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Приваліхіна А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -
21 березня 2025 року представниця позивача звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 із вимогою про стягнення заборгованості за договорами, який передано судді працівника апарату суду 24 березня 2025 року.
При вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що представниця позивача в позовній заяві не зазначила відомості про особистий реєстраційний номер облікової картки платника податків та відомі номери засобів зв'язку відповідача. Крім того, надано примірник позовної заяви та додатків для відповідача в ксерокопії.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач прохає суд стягнути з відповідача заборгованість за двома різними договорами, а саме: кредитним договором № 1986515 та договором позики № 79288161, що в свою чергу, свідчить про два різних предмети позову, підстав об'єднання яких позивачем не зазначено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Нормою ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з цим, суд зазначає про те, що Верховний Суд у справі № 909/243/18 від 31 серпня 2020 року, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову».
Так, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З аналізу вказаних норм права вбачається, що законодавцем передбачено право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому суд зазначає, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Водночас, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Натомість, підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Таким чином, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 вказала на те, що об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
При цьому, однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
В свою чергу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Так, позивач прохає суд стягнути з відповідача заборгованість за двома різними кредитними договорами №№ 33596-06/2023 та 38243-06/2023, однак підстав їх поєднання в одному позові не зазначено.
Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2011 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди є самостійною вимогою, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Відтак, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позов до суду подано з недоліками, доходжу висновку про неможливість відкриття провадження по справі та про залишення позовної заяви без руху, надання позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду позовної заяви у новій редакції із зазначенням підстав об'єднання різних предметів в одному позові, з урахуванням виправлення вказаних недоліків відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України, у кількості учасників справи за підписом представниці позивача, а не його ксерокопію. Разом з цим, надати всі докази, що додані до примірника позову для відповідача, засвідчені у встановленому вимогами ст. 95 ЦПК України порядку.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.
Надати позивачу строк у п'ять днів включно зо дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Приваліхіна