Справа № 202/6343/24
Провадження № 2/202/621/2025
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
24 березня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.А.
розглянувши у відкритому судовому засідання клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
02 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_2 подав клопотання про зупинення розгляду зазначеної цивільної справи у зв'язку з його перебуванням на військовій службі у Збройних силах України. До поданого клопотання ОСОБА_2 долучив довідку від військової частини НОМЕР_1 щодо перебування на військовій службі з 30.05.2024; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2024 та військовий квиток серії НОМЕР_2 .
04 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав клопотання в якому заперечував щодо зупинення зазначеної цивільної справи та просив витребувати завірені належним чином копії документів стосовно відповідача ОСОБА_2 для встановлення достовірності перебування останнього на військовій службі у Збройних силах України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.09.2024 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію чи переведена на воєнний стан військова частина НОМЕР_1 у складі ЗСУ та чи приймає зазначена військова частина безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації на території України, в якій проходить службу відповідач ОСОБА_2 , 1988 р.н.
Ухвалу суду неодноразово було направлено на виконання ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак станом на теперішній час ухвалу не виконано, витребувані докази не надано.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
Процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідачем ОСОБА_2 надана довідка начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2024 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30.05.2024.
Натомість, вказана довідка не містить відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в якій проходить службу відповідач ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської Федерації на території України.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 частини першої ст. 251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
ОСОБА_2 до свого клопотання про зупинення розгляду зазначеної цивільної справи у зв'язку з його перебуванням на військовій службі у Збройних силах України долучив документи, які підтверджують факт того, що відповідач дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 30 травня 2024 року, однак доказів стосовно переведення військової частини на НОМЕР_1 на воєнний стан, зокрема участі у виконання бойових завдань, суду надані не були.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи клопотання позивача, суд доходить висновку про необхідність витребувати в ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію щодо перебування на військовій службі відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, та інформацію чи переведені такі підрозділи на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Керуючись ст. 84 ЦПК України, -
Витребувати в ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію щодо перебування на військовій службі відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, та інформацію чи переведені такі підрозділи на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бєсєда