г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/401/25
Номер провадження 3/213/331/25
27 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хмельова С.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 230768 від 26.01.2025, ОСОБА_1 26 січня 2025 року о 12:29 год. по вул. Веселкова, 41 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу керував транспортним засобом ЗАЗ 110270, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку, в медичному закладі, відмовився. Фіксація здійснювалась на нагрудні відеореєстратори №477302, 477427.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, повідомленим судом належним чином про день, час та місце розгляду справи. Про причину неявки не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Від представника ОСОБА_1 адвоката Полянчука В.Б. надійшло клопотання про закриття провадження про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 заперечує проти протоколу та не визнає своєї вини.
Вказує, що ознаки наркотичного сп'яніння є надуманими та не відповідають дійсності. На відеозаписі видно, що протягом всього часу спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводить собі спокійно, координація рухів та мови не порушена, пальці рук не тремтять, водій має цілком природне забарвлення шкірного покриву. ОСОБА_1 заперечує факт вживання наркотичних засобів. Згідно його пояснень інспектора поліції неодноразово зазначили йому про наявність права відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і медичному закладі та пройти такий огляд самостійно протягом двох годин. Він сприйняв це як законну альтернативу та відмовився від проходження медичного огляду, у зв'язку з чим відносно нього був складений протокол. ОСОБА_1 за направленням звернувся до КЗ «КБЛНПД» ДОР» та пройшов огляд згідно черги. За результатами огляду №171 від 26.01.2025 ознак сп'яніння у нього не виявлено.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 працює водієм на ПРАТ «ПІВНГЗК» та 25.01.2025 виконував свої посадові обов'язки для чого пройшов огляд у лікаря та був допущений до керування автомобілем.
Роз'яснення водію ОСОБА_1 його права на відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння вважають провокацією з боку працівників поліції, яке створило у водія хибне враження правомірності такої поведінки не усвідомлюючи протиправність таких дій.
Також вказує, що працівники поліції не могли визначитися з конкретною причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 та зазначали різні підстави: неувімкнення правого показчика повороту, наявність слідів ДТП та зупинка на перехресті, що видно із відеозаписів та свідчить про відсутність об'єктивних підстав для зупинки.
Факт зупинки транспортного засобу не зафіксовано. Крім того, працівники поліції примусово вимикали відеореєстратори, не фіксували весь процес спілкування з ОСОБА_1 та складення адміністративного протоколу, а тому захисник вважає, що відеофайли з нагрудних камер працівників поліції є недопустимим доказом. Протокол про адміністративне правопорушення також не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. За відсутності доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Так статтею 35 Закону України «Про національну поліцію» визначені причини, за яких поліцейський може та зобов'язаний зупиняти транспортні засоби. Відповідно до ч.3 вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015року (далі-Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.7 розділу І вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 розділу Х Інструкції №1395 від 07.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, відмова від проходження огляду для встановлення або/чи спростування факту перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є самостійною підставою для притягнення особи, яка відмовилась від проходження такого огляду, до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ (ст. 251 КУпАП). Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції. Крім того, згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey).
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із рапорту інспектора ППП в м. Кривий Ріг слідує, що 26.01.2025 було зупинено автомобіль ЗАЗ 110270, д.н.з НОМЕР_2 з підстав наявності на автомобілі слідів ДТП, під керуванням водія ОСОБА_1 , який перебував з ознаками наркотичного сп'яніння. Водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку. Останній був відсторонений від керування ТЗ.
Із записів, що містяться на диску, долученому до матеріалів справи, вбачається, що під час складання протоколу ОСОБА_1 повідомили про виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та складено направлення на огляд водія в медичному закладі КЗ «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР». Працівники поліції неодноразово пояснювали ОСОБА_1 право відмовитися від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння. Останній відмовився від огляду та на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. При складанні протоколу йому було роз'яснено його права, те що справа буде розглядатися судом, з протоколом ознайомлений. В письмових поясненнях в протоколі ОСОБА_1 зазначив, що не згоден з вказаним правопорушенням.
Як видно із акту огляду від 26.01.2025 та висновку щодо результатів медичного огляду №171, складеного 27.01.2025, ОСОБА_1 26.01.2025 о 16.00 пройшов огляд на виявлення стану сп'яніння. За результатами лабораторних тестів в його сечі та крові етанолу та наркотичних речовин не виявлено, що також підтверджується листом КЗ «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» від 14.02.2025, наданого на запит адвоката.
Із копії шляхового листа вантажного автомобіля видно, що ОСОБА_1 25.01.2025 був допущений до виконання роботи водія.
Згідно наявних облікових баз ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 , що підтверджується відповідною довідкою.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння не підтверджуються відеозаписом з бодікамер поліцейських, оскільки водій ОСОБА_1 поводить себе спокійно та адекватно, забарвлення шкірного покриву обличчя є природним, координація рухів та мови у нього не порушена. Отже зазначені в протоколі ознаки сп'яніння не вбачаються.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у даній справі не встановлено перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом, поза розумним сумнівом.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Оскільки надані суду матеріали не містять даних, які б дозволили суду встановити, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу в стані наркотичного сп'яніння, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі за даною статтею підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.М. Хмельова