Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
18.03.2025м. ХарківСправа № 922/1534/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича, м. Харків
до Societatea cu Raspundere Limitata RKSTROY, Молдова
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився,
Позивач, фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 651 667,01 доларів США, з яких: 72 243,96 доларів США основний борг, 564 974,27 доларів США пеня, 14 448,78 доларів США штраф. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №0705/2019 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 19.09.2022 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2023 об 11:00. Зобов'язано позивача у строк до 18.10.2022 надати суду, у трьох примірниках, нотаріально засвідчені переклади на державну мову Республіки Молдова, англійську мову або російську: позовної заяви з додатками; ухвали про відкриття провадження у справі №922/1534/22; судового доручення (прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів). Ухвалено звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova. У зв'язку зі зверненням Господарського суду Харківської області до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про надання правової допомоги. Провадження у справі №922/1534/22 зупинено.
04.10.2022 від позивача через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 19.09.2022 надійшли вище перелічені документи з перекладом.
10.10.2022 Господарським судом Харківської області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) були направлені нотаріально засвідчені переклади позовної заяви з додатками; ухвали про відкриття провадження у справі №922/1534/22; судового доручення (прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів) у справі №922/1534/22 для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova.
17.11.2022 до суду від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшло повідомлення про направлення вказаних документів до Міністерства юстиції України (Департамент міжнародного права) для подальшого опрацювання.
Ухвалою суду від 21.02.2023 провадження у справі №922/1534/22 було поновлено; через те, що станом на час розгляду справи №922/1534/22 від Міністерства юстиції Республіки Молдова не повернулось надіслане судом доручення про надання правової допомоги у справі №922/1534/22 підготовче засідання у справі №922/1534/22 було відкладено на 10 жовтня 2023 року о 10:00. Зобов'язано позивача у строк до 04.04.2023 надати суду у трьох примірниках нотаріально засвідчені переклади на державну мову Республіки Молдова, англійську мову або російську ухвали суду від 21.03.2023 та судового доручення (прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів). Ухвалено звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova. У зв'язку із зверненням Господарського суду Харківської області до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про надання правової допомоги. Провадження у справі №922/1534/22 зупинено.
06.06.2023 до суду від Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшов лист, в якому останнє повідомило про неможливість виконання доручення Господарського суду Харківської області про вручення судових документів представнику компанії Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV з причин, зазначених у листі Міністерства юстиції Республіки Молдова. Одночасно, управління повідомило, що вказане доручення (за інформацією Міністерства юстиції України) двічі направлялося до компетентного органу Республіки Молдова, але поверталося без виконання. Разом з листом до суду було повернуто доручення про вручення з додатками.
Відповідно до листа Міністерства юстиції Республіки Молдова від 10.04.2023 №07/2983 переклад документів повинен бути виконаний румунською мовою.
Ухвалою суду від 16.06.203 провадження у справі №922/1534/22 було поновлено; підготовче засідання у справі №922/1534/22, призначене на 10 жовтня 2023 року о 10:00, перенесено на 16.01.2024 о 10:45; зобов'язано позивача у строк до 10.07.2023 надати суду у двох примірниках нотаріально засвідчені переклади румунською мовою позовної заяви з додатками; ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2022, ухвали суду від 21.03.2023 про відкладення підготовчого засідання, ухвали суду від 15.06.2023, судового доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду та підтвердження про їх вручення. Ухвалено звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 16.01.2024 провадження у справі №922/1534/22 поновлено; підготовче засідання у справі №922/1534/22 відкладено на 06 серпня 2024 року о 09:45; зобов'язано позивача у строк до 06.02.2024 надати суду у двох примірниках нотаріально засвідчені переклади румунською мовою ухвали суду від 16.01.2024 , судового доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду та підтвердження про їх вручення. Ухвалено звернутись до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova. У зв'язку зі зверненням Господарського суду Харківської області до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про надання правової допомоги, провадження у справі №922/1534/22 провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 06.08.2024 провадження у справі №922/1534/22 було поновлено; закрито підготовче провадження у справі №922/1534/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2025 року о 10:00; зобов'язано позивача у строк до 06.09.2024 надати суду у двох примірниках нотаріально засвідчені переклади румунською мовою ухвали суду від 06.08.2024 (цієї ухвали суду), судового доручення про вручення документів, виклику (повідомлення) про день судового розгляду та підтвердження про їх вручення; вирішено звернутися до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для подальшого спрямування до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV є MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova; у зв'язку зі зверненням Господарського суду Харківської області до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про надання правової допомоги, провадження у справі №922/1534/22 зупинено.
Ухвалою суду від 11.02.2025 провадження у справі № 922/1534/22 було поновлено; зобов'язано позивача здійснити та надати до суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову пакету документів, складених в ході виконання доручення Господарського суду Харківської області про вручення судових документів представнику Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV у строк до 10 березня 2025 року включно, для чого надати представнику позивача оригінали вказаних документів; відкладено судове засідання на 18 березня 2025 року о 10:15.
04.03.2025 позивачем до суду була подана заява про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідченого перекладу документів, що надійшли з Центрального Каушанського суду, а саме: підтвердження доставки документів та протокол судового засідання у справі №27-4/2024 від 03.07.2024.
Відповідно до наданих документів, вивчивши матеріали справи, суд на місце встановив: виконати клопотання Міністерства юстиції про надання міжнародної правової допомоги, що надійшло від органів влади України щодо доставки судових документів ТОВ "РКСТРОЙ" , в судове засідання не з'явився, його виклик повернуто до суду із зазначенням "невідомо". Запит направлений до Міністерства юстиції Республіки Молдова як таки, що не може бути виконаний. Представник ТОВ "РКСТРОЙ" документи не були передані, оскільки повістка в законному порядку подана до суду із зазначенням поштового фактора "невитребувана".
14.03.2025 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд розглядати справу за відсутності представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 (остаточне 03.01.2018) принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника, на що звертає увагу ЄСПЛ у рішенні по справі "Савенкова проти України" №4469/07 від 02.05.2013)
Таким чином, розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням низки основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених статтею 2 ГПК України.
Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 №2052-III встановлено, що, якщо виконано всі умови, зазначені у частині 2 статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.
Відповідно до частини 2 статті 15 зазначеної Конвенції, кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, в разі коли виконані всі нижчеперелічені умови: a) документ передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув строк, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не отримано будь-якого підтвердження незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
При цьому, судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення відповідача про проведення судових засідань у цій справі в розумні строки та створення останньому належних умов для доведення своєї позиції щодо спору, подання доказів.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
07.05.2019 між ФОП Василевським В.Я. (продавець за договором, позивач) та Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV (покупець за договором, відповідач) укладено контракт №0705/2019, за яким продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити оздоблювальні будівельні матеріали, рекламні матеріали (надалі іменовані "товар"), перелічені у специфікаціях (додатках на поставку) до цього контракту, які складають невід'ємну частину цього контракту.
Асортимент, кількість, ціна та вартість товару узгоджується сторонами у специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього контракту.
Згідно п.2.3 контракту, підтвердженням розміщеного замовлення є підписана обома сторонами специфікація (додаток на поставку).
Продавець та покупець погодили товар у додатках до контракту від 20.08.2021 №9 на суму 38 954,76 доларів США, від 08.10.2021 №10 на суму 21 251,07 доларів США та від 19.11.2021 №11 на суму 36 700,23 доларів США.
Пунктом 3.6 контракту (у редакції додаткової угоди від 02.02.2021 №3), вказано, що строк поставки партії товару за цим контрактом становить 21 календарний день від дати підписання сторонами специфікації (додатку па поставку).
У відповідності до п.3.8 контракту, датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та всіх ризиків від продавця до покупця вважатиметься дата оформлення електронної митної декларації, що свідчить про те, що продукцію взято під контроль митних органів України.
Згідно п. 4.1 контракту, валютою платежів за товар за цим контрактом є долар США.
Згідно умов п.5.1 контракту (у редакції додаткової угоди від 02.02.2021 №3) оплата за товар, що постачається за цим контрактом, здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування валютних коштів банківським переказом па зазначений у п.5.2. цього контракту валютний рахунок продавця у такому порядку: авансовий платіж у розмірі 30% від суми виставленого покупцю інвойсу оплачується останнім не пізніше ніж за 3 робочі дні до дати поставки, погодженої сторонами; остаточний платіж у розмірі 70% від суми виставленого покупцю інвойсу, оплачується останнім протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.
Згідно п.11.4 контракту, у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п.5.1. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі 3% від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати.
Згідно п. 11.5 контракту, за порушення строку здійснення оплати за товар, передбаченого п.5.1. цього контракту понад 10 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми поставленої, але не оплаченої партії товару.
Відповідно до п.п. 13.1, 13.2 контракту, усі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього контракту, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають розгляду у Господарському суді Харківської області у відповідності до процесуального та матеріального законодавства України. Місто судового розгляду спору: Господарський суд Харківської області, 61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 8 під. Матеріальним та процесуальним правом, що регулює цей контракт та розгляд спорів по ньому, є право України.
Згідно п. 14.11 цей контракт набирає чинності з 07.05.2019 та діє до 07.05.2022, а в частині розрахунків - до їх повного завершення.
Продавець взяті па себе зобов'язання за контрактом виконав і поставив товар згідно до специфікацій (додатків на поставку), що підтверджується митною декларацією №6330 від 09.09.2021 на суму 38 954,76 доларів США, № 6416 від 22.10.2021 на суму 21 251,07 доларів США та № 6461 від 02.12.2021 на суму 36 700,23 доларів США.
Позивачем були виставлені інвойси №9 від 20.08.2021, №10 від 08.10.2021 та №11 від 19.11.2021.
Покупець взяті на себе зобов'язання з оплати товару виконав частково, а саме: за додатком від 20.08.2021 №9 на суму 38 954,76 доларів США - оплатив 24 662,10 доларів США, залишок 14 292,66 доларів США; за додатком від 08.10.2021 №10 на суму 21 251,07 доларів США - не оплатив; за додатком від 19.11.2021 №11 на суму 36 700,23 доларів США - не оплатив.
Загальна сума заборгованості складає: 72 243,96 доларів США.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, позивачем останньому нараховані до стягнення також 564 974,27 доларів США пені та 14 448,78 доларів США штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За змістом статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Судом встановлено, що відповідачем у даній справі є Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV, тобто юридична особа, яка створена та діє за законодавством Республіки Молдова, є нерезидентом та не має свого представництва на території України.
Відповідно до статті 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 зобов'язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.
Статтею 366 ГПК України унормовано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Відповідно до п.п. 13.1, 13.2 контракту, усі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього контракту, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають розгляду у Господарському суді Харківської області у відповідності до процесуального та матеріального законодавства України. Місто судового розгляду спору: Господарський суд Харківської області, 61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 8 під. Матеріальним та процесуальним правом, що регулює цей контракт та розгляд спорів по ньому, є право України.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У таких правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, укладаючи та підписуючи контракт сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, що є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених контрактом кореспондуючих прав і обов'язків сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов контракту.
За приписами статті 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив товар згідно до специфікацій (додатків на поставку), що підтверджується митною декларацією №6330 від 09.09.2021 на суму 38 954,76 доларів США, № 6416 від 22.10.2021 на суму 21 251,07 доларів США та № 6461 від 02.12.2021 на суму 36 700,23 доларів США. Отже, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами поставку відповідачу товару.
В силу приписів статті 691, 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Тобто, двосторонній характер господарських відносин між сторонами зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар, і водночас, набуває законного права вимагати його оплати, а покупець, зі свого боку, набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату у погоджений строк.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наведеної вище норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі (контракті).
Разом з тим, позивачем повідомлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сплачено на користь позивача частину вартості отриманого товару у розмірі 24 662,10 доларів США, про що свідчить виписка по банківському рахунку позивача.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Отже, здійснивши вказану часткову оплату, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту поставки та отримання товару, а також правомірності вимог позивача за вказаним контрактом щодо необхідності сплати вартості товару.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача коштів у розмірі 72 243,96 доларів США, є цілком обґрунтованою, доведеною позивачем та підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.11.4 контракту, у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених п.5.1. цього контракту, покупець сплачує пеню у розмірі 3% від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати.
Згідно п. 11.5 контракту, за порушення строку здійснення оплати за товар, передбаченого п.5.1. цього контракту понад 10 календарних днів, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми поставленої, але не оплаченої партії товару.
Водночас, за положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 зазначеного Закону).
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.
Чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.
При цьому, саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов'язання (аналогічний правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15).
Проте, вказані вище положення не враховані позивачем та безпідставно нараховано пеню в іноземній валюті, з врахуванням суми боргу у доларах США, яку в подальшому помножено на курс долара станом на час подання позовної заяви, а не шляхом визначення гривневого еквіваленту боргу на кожен день прострочення та обрахунку з вказаної суми розміру пені з застосування подвійної облікової ставки НБУ. Тому, як 564 974,27 доларів США пені, так і її гривневий еквівалент у розмірі 20 660 318,08 грн. не можуть бути стягнуті з відповідача, позаяк невірно нараховані. Вказане має наслідком відмову у задоволенні відповідної позовної вимоги.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 14 448,78 доларів США судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В даному випадку судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, згідно якої гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству.
Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц також змінила рішення попередніх судів шляхом виключення із них вказівки на гривневий еквівалент стягнутого в іноземній валюті боргу та зазначила наступне: "що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що була висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі N 14-134цс18. Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні".
Відтак, гривневий еквівалент стягнутих сум боргу в іноземній валюті не підлягає зазначенню в резолютивній частині судового рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 72 243,96 доларів США основного боргу та 14 448,78 доларів США штрафу. В частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 564 974,27 доларів США суд відмовляє.
За приписами ч. 1 ст. 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету.
За змістом п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3 028 гривні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що судовий збір у цій справі в сумі 47 553,49 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV (MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 72 243,96 доларів США заборгованості та 14 448,78 доларів США штрафу.
Стягнути з Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV (MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів : ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37874947), Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA768999980313121206083020653, Код класифікації доходів бюджету 22030101) 47 553,49 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Societatca cu Raspundere Limitata RKSTROV (MD-4301, str.Dimitrie Cantemir 34/3, or. Causeni, Republika Moldova).
Повне рішення підписано 27 березня 2025 року.
Суддя О.В. Погорелова