Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/232/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", м.Харків
про стягнення 21363,00 грн
без виклику учасників справи
24.01.2025 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" про стягнення 21363,00 грн штрафу по Договору купівлі-продажу №23/1739-МТР від 22.08.2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.
29.01.2025 року позивач надав до суду заяву (вх.№2502) про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі №922/232/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
29.01.2025 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ", яка згідно з довідкою суду про доставку електронного листа була отримана останнім 30.01.2025 року.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
22.08.2023 року між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІР СОМ» (далі - Продавець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу №23/1739-МТР (далі- Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати Покупцеві у власність продукцію (далі - Товар), а Покупець - прийняти та оплатити Товар.
Предмет закупівлі слелажі: Лот№1 - стелажі для управління транспорту код 39150000-8 "Меблі та приспособи різні" національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (п.1.1. договору).
У порядку та на умовах, визначених цим договором, покупець зобов'язується передати продукцію що визначена в додатку №1 до договору (далі - товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму (п.1.2. договору).
Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначено в Додатку до Договору, який є його невідною частиною (п.1.3. договору).
Так, відповідно до Додатку 1 до Договору Продавець зобов'язувався поставити Товар у кількості та асортименті загальною вартістю 213630,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору та умовами Додатку №1 встановлено, що розрахунок за весь Товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту поставки Товару.
Згідно з п.5.3 Договору датою постачання Товару вважається дата передачі його Покупцю у місці призначення без зауважень по кількості комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або Додатковими угодами.
Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Товару.
Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару.
Відповідно до п. 5.5. Договору відвантаження товару здійснюється лише після отримання Продавцем письмового повідомлення Покупця про готовність товару до відвантаження.
Відповідно до Додатку 1 до Договору строк поставки встановлюється протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки після заключення Договору (заявка направляється Покупцем Продавцю в будь-який спосіб: поштовим відправленням, кур'єрською службою доставки, електронною поштою).
Електронною поштою 12.09.2023 року Покупець направив Продавцю заявку №01/01/23/11-02/01/404 від 12.09.2023 року.
Відтак, поставка Товару мала б бути здійснена у строк до 12.10.2023 року.
Як стверджує позивач, відповідно до видаткових накладних: №82108 від 11.11.2023 року, №82115 від 11.11.2023 року, №82116 від 11.11.2023 року, №82119 від 11.11.2023 року, №82154 від 11.11.2023 року, та актів приймання-передачі №3572 від 14.11.2023 року, №3574 від 16.11.2023 року, №423/3575 від 17.11.2023 року, №393-К/3571 від 20.11.2023 року, №3573 від 20.11.2023 року, Продавцем, з порушенням строків поставки, було поставлено Товар на загальну суму 213630,00грн.
Відповідно до п. 6.9. Договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 7%, а вразі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
Сторони домовилися, що позовна давність за цим Договором стосовно стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в три роки (п. 11.6 Договору).
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач поставив товар з порушенням строку поставки на 30 та більше календарних днів (кінцева дата поставки - 12.10.2023), що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду про стягнення штрафу 21363,00 грн у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно згідно п.6.9 Договору.
Позивач звертався до Відповідача із вимогою від 22.02.2024 року №01/01/13/10/20/03-02/01/42 про сплату штрафних санкцій, які передбачені п.6.9 Договору у сумі 21363,00 грн, що еквівалентно 10% вартості поставленого товару з порушенням строків поставки.
Однак, у встановлені строки Відповідач оплату штрафних санкцій не здійснив, відповіді на вимогу не надав.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу приписів статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, відповідно до Додатку 1 до Договору строк поставки встановлюється протягом 30 календарних днів з дати отримання заявки після заключення Договору (заявка направляється Покупцем Продавцю в будь-який спосіб: поштовим відправленням, кур'єрською службою доставки, електронною поштою).
Електронною поштою 12.09.2023 року позивач направив відповідачу заявку №01/01/23/11-02/01/404 від 12.09.2023 року.
Таким чином, поставка Товару мала б бути здійснена у строк до 12.10.2023 року.
Однак, відповідач поставив позивачу товар з порушенням строків визначених додатком 1 до договору, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі (а.с.12-26).
Згідно з ст.530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст.230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору був поставлений Позивачу товар з порушенням строків поставки, що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 10% штрафу у розмірі 21363,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з нормами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6.9. Договору за порушення строку постачання товару, його приналежностей та/або документів, що його стосуються, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачанням товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 7%, а вразі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.
Суд, перевіривши розрахунок 10% штрафу у розмірі 21363,00 грн на підставі п.6.9 Договору купівлі-продажу №23/1739-МТР від 22.08.2023 року, дійшов висновку про його арифметичну вірність, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 21363,00 грн.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи та відповідачем не спростовані. Отже позов підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР СОМ" (адреса: 61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 31-Б; код ЄДРПОУ 32338465) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (адреса: 04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) 21363,00 грн штрафу по Договору купівлі-продажу №23/1739-МТР від 22.08.2023 року, а також 3028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" березня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт