Справа № 175/14260/24
Провадження № 2/175/2282/24
(заочне)
18 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у порядку регресу, -
У вересні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдані збитки в порядку регресу у розмірі 99650 грн. та судові витрати.
Представник позивача надав до суду заяву в якій просив розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи була повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» та повернутим поштовим відправленням №0600978708665, відзив на позовну заяву не подавав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Встановлено, 24 квітня 2021 року, приблизно о 03 год. 30 хв., відбулася дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 (Відповідач), в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, керуючи автомобілем «ВАЗ 21086», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 » рухався по проїзній частині автодороги сполученням «Хрестище-Сидорове» здійснив виїзд за межі проїзної частини, де скоїв зіткнення з деревом, внаслідок чого пасажирка його автомобіля ОСОБА_3 , від отриманих тілесних ушкоджень померла.
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2021 року по справі №243/6383/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України і призначено йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк шість років з ізоляцією засудженого та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п'ять років.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 , було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № ЕР 200925490 (надалі Поліс), за яким страховик зобов'язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля «ВАЗ 21086» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
13 січня 2023 року ОСОБА_4 звернулася до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» з повідомленням про Дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 21 квітня 2021 року об 03 год. 30 хв.
07 березня 2023 року ОСОБА_4 звернулася з заявою на виплату страхового відшкодування за шкоду, пов'язану зі смертю потерпілого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО».
Згідно страхового акту № 2122627-1 від 15 березня 2023 року ПрАТ СК «ВУСО» визнали страховим випадком ДТП, що сталося 21 квітня 2021 року об 03 год. 30 хв. В Донецькій області біля міста Святогірськ траса Київ-Харків-Довжанський та здійснили виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4 в сумі 99 650,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 11192 від 15 березня 2023 року.
15 квітня 2024 року між ПрАТ «СК «ВУСО» (Первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено Договір № 15/04/2024 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор (Позивач) отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих Первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 200925490 від 14 серпня 2020 року.
З метою досудового врегулювання спору 15 травня 2024 року відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу, про що свідчить фіскальний чек від 13 травня 2024 року, але відповідач жодних дій з відшкодування збитків не здійснив.
В зв'язку з тим, що відповідач не погашає заборгованості в добровільному порядку, позивач змушений звертатись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Так, ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.4 ч. 1 статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди водій, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди повідомити про дорожньо-транспортну пригоду страховика, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким він керував (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), а також надати відомості про місцезнаходження такого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу, у тому числі електронну, для листування. Якщо водій з поважних причин не мав змоги виконати такі дії, він має підтвердити це документально.
Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Варто також зазначити, що необґрунтована виплата страхового відшкодування має місце у разі, коли страховика не було повідомлено про страховий випадок жодним з учасників ДТП, що призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
У даному випадку ПрАТ «СК «ВУСО» було письмово повідомлено потерпілою особою про настання страхового випадку, у повідомленні зазначено дату, місце його настання, винну особу, номер полісу забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, страховик мав можливість переконатися, що подія є страховим випадком. Крім того, факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, страховик його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.
Зазначена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постанові суду від 14 лютого 2018 року у справі 760/5736/15, від 20 червня 2018 року у справі № 760/17929/15, від 16 січня 2019 року у справі № 208/7291/13.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у порядку регресу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавав адвокат Хобта Юрій Михайлович, що підтверджується Договором про надання правової (правничої) допомоги № 25-05 від 25 травня 2024 року.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження здійснення позивачем відповідних витрат по сплаті зазначеного розміру правничої допомоги, суду надано Додаткову угоду №1/0907 від 09 липня 2024 року, квитанцію від 11 липня 2024 року на суму 16352 грн.
Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, є обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того суд бере до уваги, що відповідачка не висунула заперечень щодо розміру та обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу в сумі 16352 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 1191, 1188 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 76, 82, 130, 133, 141, 223, 263-266,280-282 ЦПК України,-
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у порядку регресу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 99650 грн., витрати на правову дорогому у розмірі 16352 грн. та судовий збір у розмірі 1211,20 грн., а всього стягнути 117213,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.