Справа № 209/6343/24
Провадження № 1-кп/209/135/25
27 березня 2025 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
законного представника - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041790000657 від 01.08.2024, № 12024041790000736 від 23.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, не працює, має неповну середню освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 КК України,
31 липня 2024 року приблизно о 19:00 годині неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 , де зустрівся з раніше знайомими йому неповнолітніми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час неповнолітній ОСОБА_4 побачив у ОСОБА_9 мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , та у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій протиправний умисел, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, неповнолітній ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний час в зазначеному місці, попрохав неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щоб останній взяв у користування під приводом здійснення телефонного дзвінка мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , у неповнолітнього ОСОБА_8 , який останньому належить на праві власності, та щоб неповнолітній ОСОБА_7 відійшов з мобільним телефоном подалі від місця події та зник з поля зору неповнолітнього ОСОБА_8 , на що неповнолітній ОСОБА_7 , не будучи обізнаним про протиправний умисел неповнолітнього ОСОБА_4 , погодився.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 разом із неповнолітнім ОСОБА_7 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_9 та попрохав останнього надати неповнолітньому ОСОБА_7 у користування під приводом здійснення телефонного дзвінка мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , на що неповнолітній ОСОБА_8 , не будучи обізнаним про протиправний умисел неповнолітнього ОСОБА_4 , погодився, та добровільно передав неповнолітньому ОСОБА_7 свій мобільний телефон, після чого неповнолітній ОСОБА_7 із вказаним мобільним телефоном залишив місце події та пішов у невідомому для неповнолітнього ОСОБА_8 напрямку.
В подальшому, 31 липня 2024 року приблизно о 19:30 годин неповнолітній ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння майном неповнолітнього ОСОБА_8 , а саме мобільним телефоном марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , шляхом обману повідомив потерпілому неповнолітньому ОСОБА_8 неправдиву інформацію, що він знає, де шукати неповнолітнього ОСОБА_7 та піде шукати його аби повернути неповнолітньому ОСОБА_8 його мобільний телефон, після чого залишив місце події.
В подальшому, 31 липня 2024 року приблизно о 21:00 годині неповнолітній ОСОБА_8 на лісовій галявині поблизу магазину «Епіцентр», що напроти просп. Дружби Народів у м. Кам'янське зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_7 , де, попрохавши віддати йому належний неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи складає 4079 гривень 40 копійок, заволодів вказаним чужим майном, отримавши можливість розпорядження означеним майном.
У подальшому неповнолітній ОСОБА_4 вищевказаним мобільним телефоном потерпілого неповнолітнього ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв останньому майнової шкоди у розмірі 4079 гривень 40 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
21.08.2024, приблизно о 20.38 год. неповнолітній ОСОБА_4 знаходився за адресою: м. Кам'янське, бул. Будівельників, будинок № 4А, поблизу магазину «АТБ», де побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_10 . При цьому, ОСОБА_4 від раніше знайомої йому ОСОБА_11 стало відомо, що у останньої із ОСОБА_10 цього ж дня мав місце конфлікт. В цей час у ОСОБА_4 з огляду на почуте від ОСОБА_11 раптово виникла особиста неприязнь до ОСОБА_10 та раптово виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , перебуваючи 23.08.2024, приблизно о 20.38 год. напроти входу до магазину «АТБ» за адресою: м. Кам'янське, бул. Будівельників, будинок № 4А, де також знаходився ОСОБА_10 , перебуваючи напроти останнього, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення удару в обличчя людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та свідомо допускаючи їх настання, наніс останньому удар кулаком правої руки в область обличчя, а саме у ліву частину щелепи потерпілого ОСОБА_10 .
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 , згідно висновку експерта, заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, уламкового перелому виличної кістки та виличного відростка зліва, перелому нижньої та латеральної стінки лівої очниці, вінцевого відростка нижньої щелепи зліва, з обширним синцем на обличчі ліворуч, шиї, крововиливом на слизовій верхньої губи, крововиливом в склеру лівого ока, що супроводжувались явищами струсу головного мозку, лівобічним гемо синусом , що ускладнилося післятравматичним остеомієлітом з флегмоною, які відноситься до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров'я тривалістю більш 21 дня.
Таким чином неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
До суду надана угода про визнання винуватості, укладена 26 березня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , законного представника - ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_8 а також письмової заяви потерпілого ОСОБА_10 , які надали прокурору письмову згоду кожен окремо на укладення угоди, добровільно, за ініціативою сторони захисту, згідно якої неповнолітній ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 КК України.
Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 КК України, обставинами, що пом'якшують його покарання, є щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, а також обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є неповнолітньою особою, критично оцінює свою злочинну діяльність), а також враховуючи ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, та погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 : за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх;
за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх;
на підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та за невиконання згідно вимог ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України.
В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що розуміє та обізнаний із наданими йому законом правами, наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 473, 474, 476 КПК України, пред'явлене йому обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях у повному обсязі за вказаних в обвинувальних актах обставинах, шкоду потерпілому ОСОБА_8 відшкодована. У вчиненому щиро кається. Угоду уклав добровільно, будь-якого насильства, примусу та погроз до нього не застосовувалося, укладення ним угоди не є наслідком будь-яких обіцянок чи інших обставин, ніж ті, що зазначені в угоді. Просить затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Законний представник неповнолітнього - ОСОБА_5 просила затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що надана суду угода відповідає вимогам закону, тому просить її затвердити та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, пояснила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.ст. 473, 474, 476 КПК України та просила затвердити зазначену угоду.
Потерпілий ОСОБА_8 , а також потерпілий ОСОБА_10 надали до суду кожен окремо письмову заяву - згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підтримують, не заперечують проти затвердження угоди про визнання винуватості, цивільний позов не заявляли, претензій до обвинуваченого вони не мають.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів у випадку надання потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Суд пересвідчився, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 є добровільним, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, виходячи з меж судового розгляду, які визначаються змістом угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що факт вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження в суді, а його дії при укладенні угоди вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а також за ч.1 ст.190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), які згідно ст. 12 КК України, відносяться до нетяжких злочинів та кримінальних проступків відповідно.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, на підставі ч.1 ст.66 КК України, відносить щире каяття та вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення та відсутності обставин, які б обтяжували його покарання, а також враховуючи особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в реєстрі у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, є неповнолітньою особою, враховуючи наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, суд вважає, що зазначена в угоді міра покарання відповідає обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила кримінальні правопорушення, їх тяжкості та ступеню суспільної небезпеки як самого обвинуваченого, так і вчинених ним діянь.
Наявні обставини для застосування ст.69 КК України, зазначені вище.
Таким чином, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 КК України, тому угода про визнання винуватості, укладена 26.03.2025 р. між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_6 , законного представника - ОСОБА_5 , за наявності письмової згоди потерпілого ОСОБА_8 , а також письмової згоди потерпілого ОСОБА_10 , підлягає затвердженню.
Згідно висновку досудової доповіді на неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної провідним інспектором Дніпровського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_12 від 10.01.2025 р., існує низька ймовірність вчинення повторного правопорушення, виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе, рекомендоване виконання обвинуваченим заходів, передбачених пробаційною програмою.
Запобіжний захід під час судового розгляду до обвинуваченого не застосовувався.
Відповідно до ст.174 КПК України, вирішити питання щодо скасування арешту майна.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати стягнути з законного представника обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 370, 374-376 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 березня 2025 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , законного представника - ОСОБА_5 , за наявності письмової заяви потерпілого ОСОБА_8 , а також письмової заяви потерпілого ОСОБА_10 , які надали прокурору письмову згоду кожен окремо на укладення угоди, добровільно, за ініціативою сторони захисту, згідно якої неповнолітній ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 КК України.
Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України, із застосуванням (згідно умов угоди) ст.69 КК України, призначити визначене угодою покарання:
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх;
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із покладенням обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 3 ст. 59-1 КК України, також покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: пройти пробаційну програму для неповнолітніх.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Зняти арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 08.08.2024 року на мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , шляхом зняття заборони на його розпорядження.
Стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Речові докази: мобільний телефон марки мобільний телефон марки XIAOMI «Redmi Note 11s» imei: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 - повернути за належністю ОСОБА_8 .
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, обвинуваченим, його захисником, з підстав, передбачених п.1 ч. 4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1