іменем України
Справа № 210/1682/25
Провадження № 1-кс/210/690/25
27 березня 2025 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025041710000237 від 05.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації мобілізованому до військової частини НОМЕР_1 , якого згідно наказу № 19 від 19.01.2025 увільнено від тимчасово прибулого особового складу, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини та відносно якого військову службу у Збройних Силах України призупинено. У військовому званні - «солдат», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не має на утриманні осіб з інвалідністю, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:
- 10.02.2023 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;
- 01.11.2023 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
- 22.05.2024 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 81-1 КК України звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
27 березня 2025 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025041710000237 від 05.03.2025 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий мотивує тим, що 23.02.2025 о 18:54, ОСОБА_4 маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи в умовах воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, знаходячись в орендованій квартирі АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав мікрохвильову піч марки «Samsung» модель «GE83KRS-2». Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
Також 23.02.2025 у вечірню пору доби (більш точного часу встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи в умовах воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, знаходячись в орендованій квартирі АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, таємно викрав маршрутизатор марки «TP-LINK» моделі «TL-WR840N». Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
Також, 24.02.2025 о 11:14 ОСОБА_4 маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи в умовах воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, знаходячись в орендованій квартирі АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, таємно викрав LED-Телевізор марки «Samsung» моделі «UE40D8000YS». Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_7 було завдано майнової шкоди сума якої відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 586 від 07.03.2025 року складає 11336 грн 63 копійки.
Крім того, ОСОБА_4 , з вечірньої пори доби 09.03.2025 по обідню пору доби 10.03.2025 (більш точного часу встановити не представилось можливим), маючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, діючи в умовах воєнного стану, згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/22, знаходячись в орендованій квартирі АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив, переконавшись у відсутності можливих свідків та очевидців, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер та за ними ніхто не спостерігає, таємно викрав LED-телевізор марки «Liberton» моделі «32TP1HDT», вбудовану мікрохвильову піч марки «Samsung» моделі «MS22T8254AB», електричний чайник марки «Edenberg» моделі «ЕВ-83532», маршрутизатор марки «TP-LINK» моделі «TL-WR841N». Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, обернувши викрадене на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_8 було завдано майнової шкоди сума якої відповідно до судово-товарознавчої експертизи № 640 від 14.03.2025 року складає 15453 грн 87 копійок.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та зазначила, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просила суд його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Дата ратифікації 17.07.97 р., дата набуття чинності 11.09.97р.) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі “Єлоєв проти України» (Заява № 17283/02), рішення Європейського суду з прав людини від 6 листопада 2008 року, суд зазначив, що пункт 4 статті 5 Конвенції забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення “законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою (справа “Буткевічюс проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania), № 48297/99, п. 43, ECHR 2002-II).
27 березня 2025року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12025041710000237.
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 05.03.2025, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 , протоколом огляду документу від 05.03.2025, протоколом огляду місця події від 06.03.2025, протоколом огляду документа від 06.03.2025, протоколом огляду місця події від 10.03.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 12.03.2025, протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слід зауважити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжних заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п 3.4.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, обставини викладені в клопотанні та матеріалах, наданих слідчим, доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Діяння ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підозрюваний ОСОБА_4 не працевлаштований, оскільки згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2025 року солдат ОСОБА_4 знято з котлового забезпечення у зв'язку з самовільним залишенням військової частини, одружений, має на утриманні малолітню дитину, що хоча й свідчить про наявність соціальних зв'язків, разом з тим, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов'язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд, приходить до висновку, що підозрюваний може здійснити вплив на недопитаних під присягою свідків та потерпілих.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні злочину у період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його стійку злочину діяльність, разом з тим законних джерел доходу не має, тому зазначені обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інший злочин.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що прокурор довела у судовому засіданні недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного для запобігання ризикам передбаченим п.п 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У свою чергу, такі запобіжні заходи, як особисте зобов'язання та домашній арешт у даному випадку є занадто м'якими і вони не будуть сприяти запобіганню вищезазначених ризиків.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застав визначається у межах - щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян.
Враховуючи майновий стан ОСОБА_4 , а також беручі до уваги наявність вищевказаних ризиків, є об'єктивні підстави вважати, що для забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків у разі внесення застави, необхідно визначити розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів, а саме - двадцятьрозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважає за необхідне відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з вищевикладеного та на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182 - 184, 193, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025041710000237 від 05.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 травня 2025 року включно.
Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60560,00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 на строк до 26 травня 2025 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає.
Роз'яснити ОСОБА_4 що відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Термін дії ухвали до 26 травня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 27 березня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1