адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.03.2025 Справа № 917/2354/24
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ЄДРПОУ 26164791
до ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН" - "ЛИХАЧІВСЬКЕ", 36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ореста Левицького, буд. 19, ЄДРПОУ 26164791
про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та 3 % річних
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося з позовом до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ "ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН" - "ЛИХАЧІВСЬКЕ", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 452,98 грн за договором постачання природного газу від 16.11.2023 № 6036-ТКЕ (23)-24, у тому числі:
- основний борг у сумі 14 103,89 грн;
- пеню у сумі 4 435,67 грн;
- три проценти річних у сумі 491,16 грн;
- інфляційні втрати у сумі 1 422,26 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
16.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН" - "ЛИХАЧІВСЬКЕ" (далі - відповідач, Споживач) уклали Договір постачання природного газу від 16.11.2023 №6036-ТКЕ(23)-24 з додатковою угодою від 29.01.2024 № 1.
Відповідно до пункту 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі природного газу.
Пунктом 3.1 Договору, зокрема, передбачено, що право власності на природній газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі.
На виконання умов Договору упродовж листопада - грудня 2023 року та січня - березня 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 112 097,42 грн, згідно з наступними актами приймання - передачі природного газу, а саме:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2023, обсяг переданого газу 1,36200 тис. м куб, вартістю10 329,26 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2023, обсяг переданого газу 3,62600 тис. м куб., вартістю 27 499,16 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2024, обсяг переданого газу 3,66500 тис. м куб., вартістю 27 794,94 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 29.02.2024, обсяг переданого газу 3,20500 тис. м куб., вартістю 24 306,36 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2024, обсяг переданого газу 2,92300 тис. м куб., вартістю 22 167,70 грн.
Зазначені акти приймання-передачі підписані відповідачем без претензій та зауважень щодо кількості та вартості поставки природного газу.
Так, пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
За поставлений газ відповідач здійснив оплату частково, в розмірі 97 993,53 грн, тобто не виконав повністю зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.
Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 14 103,89 грн.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу 3 % річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачеві 4 435,67 грн пені, 491,16 грн 3% річних та 1 422,26 грн інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати послуги з розподілу природного газу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.
Згідно з вимогами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.
Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язань за вказаним договором, плату за спожитий природний газ в повному обсязі не провів. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду цієї справи складає 14 103,89 грн. Зазначена обставина відповідачем не спростована.
Ураховуючи кладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 14 103,89 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 4 435,67 грн пені за період 16.01.2024 - 31.10.2024.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу 3 % річних, інфляційних збитків та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильними, тому позов в частині стягнення 4 435,67 грн пені за період 16.01.2024 - 31.10.2024 підлягає задоволенню.
За несвоєчасне внесення плати за надані послуги з постачання природного газу відповідачу нараховано 491,16 грн 3 % річних за період 16.01.2024 - 31.10.2024 та 1 422,26 грн інфляційних втрат за період 01.04.2024 - 30.11.2024.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % в сумі 491,16 грн та 1 422,26 грн інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОБ'ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН" - "ЛИХАЧІВСЬКЕ" (36008, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Ореста Левицького, буд. 19, ЄДРПОУ 26164791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ЄДРПОУ 26164791) 14 103,89 грн основного боргу, 4 435,67 грн пені, 491,16 грн 3 % річних, 1 422,26 грн інфляційних втрат та 2 422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя Дмитро Сірош