65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"26" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1144/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області про забезпечення позову у справі
за позовом: Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва (Черняховського), 6) в інтересах держави в особі
позивача: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, 65000, м.Одеса, вул.Андреєвського, буд.10/12, приміщення 2Н)
про стягнення 606035,94 грн.
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Різдвяний" про стягнення 606035,94 грн., з яких 371891, 75 грн. - заборгованість зі сплати пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, 196669,73 грн. - інфляційні нарахування, 37474,46 грн. - штрафні санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати коштів пайової участі з боку замовника будівництва ОК "ЖБК "Різдвяний", що призвело до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою від 26.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Одночасно з поданням позову прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючого кооперативу ЖБК «Різдвяний» (код ЄДРПОУ 4313 7491) юридична адреса: 65003,
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, юридична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Андреєвського, 10/12, приміщення 2Н), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч., інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству, у межах суми позовних вимог на загальну суму 606035, 94 гривні.
- накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, юридична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Андреєвського, 10/12, приміщення 2Н), а саме на нежитлову будівлю, загальною площею 723,7 м2, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Сеченова, 11, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1404597351101.
Так, прокурор зазначає, що, як вбачається з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (надалі - ЄДЕССБ), на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 04.04.2019 №ОДІ12190940577, виданого Управлінням державного архітектурно- будівельного контролю Одеської міської ради, Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Різдвяний" здійснював будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі під житловий будинок, без зміни зовнішніх геометричних розмірів у плані за адресою: м.Одеса, провулок Сеченова, 11.
Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 11.11.2021 на підставі акту готовності об'єкту до експлуатації від 28.10.2021, ОК "ЖБК "Різдвяний" видано сертифікат №ОД122211028903, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: найменування об'єкта згідно з проектом "Реконструкція нежитлової будівлі під житловий будинок, без змін зовнішніх геометричних розмірів у плані за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Сеченова, 1. Коригування".
Відповідно до положень ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038 від 17.02.2011, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, що полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Але, всупереч нормам Закону України № 3038 грошові кошти у якості пайової участі у зв'язку з будівництвом цього об'єкта обслуговуючим кооперативом до теперішнього часу не сплачені.
Крім того, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області згідно з п. 8.5 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на VI квартал 2023 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради за період з 01.01.2020 по 30.09.2023, за результатами якої встановлені чисельні фінансові порушення, зокрема, в частині несплати пайової участі з боку ОК "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491) на користь Одеської міської ради у зв'язку із реконструкцією нежитлової будівлі під житловий будинок, без зміни зовнішніх геометричних розмірів у плані за адресою: м. Одеса, провулок Сеченова, 11 (Коригування).
На момент введення даного об'єкта в експлуатацію, а саме 28.10.2021, згідно чинного наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119, розмір опосередкованої вартості за 1 кв.м. становив 13449 гривень.
У зв'язку з цим, на підставі положень Закону України №132-ІХ, Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради проведено розрахунок пайової участі для ОК "ЖБК "Різдвяний" при реконструкції нежитлової будівлі під житловий будинок, без зміни зовнішніх геометричних розмірів у плані за адресою: м. Одеса, Приморський район, пров. Сеченова, 11 (Коригування), який складає 371891, 75 грн., які відповідачем не сплачено.
В свою чергу, звернення прокурора до суду з цим позовом спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності, належного забезпечення рівня фінансування органу місцевого самоврядування, зокрема, шляхом виконання позивачем функцій з розвитку інфраструктури територіальної громади міста та ефективності використання бюджетних коштів.
При цьому прокурор зазначає, що предметом вказаного позову є вимога про стягнення з відповідача на користь Одеської міської ради 606035, 94 грн. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі. Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у цих правовідносинах зумовлена обґрунтованим припущенням, що відповідно до предмета спору невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491), як юридична особа, станом на дату подання цієї заяви, не перебуває ні в процесі припинення, ані в процесі провадження у справі про банкрутство, санації; здійснює комплексне обслуговування об'єктів.
Згідно даних ЄДРПОУ, статутний капітал товариства складає 0,00 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за юридичною особою за кодом ЄДРПОУ 43137491 зареєстрована нежитлова будівля загальною площею 723,7 м2, розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Сеченова, 11, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1404597351101.
Як вбачається з відомостей, оприлюднених в українській аналітичній онлайн-системі для бізнесової аналітики, конкурентної розвідки та перевірки контрагентів YоuСоntrol стосовно товариства, органами виконавчої служби у 2023 році відкрито 1 виконавче провадження, стан якого на дату подання цієї заяви не завершено.
Аналогічна інформація розміщена на відкритому сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень та контролю контрагентів Опендатабот за посиланням: https://opendatabot.Ua/c/43137491.
Таким чином, за твердженням прокурора, очікування на те, що у випадку задоволення позовних вимог цей суб'єкт господарювання буде належним чином виконувати рішення суду, є марним.
За наведених обставин прокурор наголошує, що співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 606035,94 грн.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у cправі № 904/1045/22).
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" було зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21.
Частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 8.8 постанови від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
Вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Так, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас, судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Так, предметом позову Приморської окружної прокуратури міста Одеси є вимога про стягнення 606035,94 грн., отже виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові кошти відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №37з-23).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Наведений підхід щодо розподілу тягаря доказування обставин співмірності заходів забезпечення позову є логічним та раціональним, адже інформація щодо дійсного фінансового стану відповідача (у тому числі відомості стосовно наявності банківських рахунків, фінансово-економічний стан клієнта) у розумінні статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, а тому саме відповідач має можливість більш повно доводити наведені обставини. Зокрема, спростувати підстави для накладення арешту на грошові кошти на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми; обґрунтувати, яким чином накладення арешту на грошові кошти відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах в межах оспорюваної суми порушує його права; зазначити про наявність у нього на відкритих ним рахунках в банківських установах достатньої кількості грошових коштів, про наявність іншого майна (із конкретизацією переліку та вартості), що в сукупності свідчитиме про можливість реального та фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тобто спростувати обставини імовірності утруднення виконання рішення суду у справі в разі задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на відкритих ним рахунках в банківських установах та належного йому майна в межах спірної суми.
Відповідач не позбавлений права подати суду докази, які б дозволили оцінити дійсний майновий стан відповідача та в залежності від цього встановити, чи є ризики утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позову або, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є неспівмірними (наприклад надати докази оцінки майна, які б підтверджували можливість накладення арешту лише на конкретне майно, вартість якого покриває спірну суму).
При цьому, у разі, коли відповідач не доводить, що наявних у нього грошових коштів та майна достатньо для виконання судового рішення у разі задоволення позову, накладення арешту на грошові кошти та майно в межах спірної суми є співмірним та виправданим. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 07 січня 2025 року у справі № 910/1/21.
Такий висновок узгоджується з пунктом 31 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22: "За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення коштів доцільно було накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.".
Крім того, можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову у спорі про стягнення грошових коштів (у майновому спорі) підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов'язання чи інших осіб. Проте, у заявлений прокурором спосіб законні права відповідача не порушуються. Арешт на майно та грошові кошти, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за змістом п.2 прохальної частини заяви про забезпечення позову, прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний", а саме на нежитлову будівлю, загальною площею 723,7 м2, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Сеченова, 11, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1404597351101.
Суд зауважує, що накладення арешту на кошти в сумі 606035,94 грн., та на майно відповідача без визначення суми обтяження, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках в банківських установах, для задоволення вимог про стягнення 606035,94 грн., суд вважає за доцільне накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
При цьому, сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Наразі судом не розглядається питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням вимог ст.141 ГПК України та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування судового рішення, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 23.12.2021 у справі №927/762/21.
Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, юридична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Андреєвського, 10/12, приміщення 2Н), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч., інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому кооперативу, у межах суми позовних вимог на загальну суму 606035 (шістсот шість тисяч тридцять п'ять) грн. 94 коп.
3. Накласти арешт на нерухоме майно нежитлову будівлю, загальною площею 723,7 м2, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Сеченова, 11, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1404597351101, що належить Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, юридична адреса: 65003, м. Одеса, вул. Андреєвського, 10/12, приміщення 2Н), лише в межах різниці між ціною позову 606035 (шістсот шість тисяч тридцять п'ять) грн. 94 коп. та сумою арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
4. У задоволенні решти заяви відмовити.
Стягувачем за даною ухвалою є: Приморська окружна прокуратура міста Одеси Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, 65062, м. Одеса, вул. Артура Савельєва (Черняховського), 6)
Боржником за даною ухвалою є: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Різдвяний" (код ЄДРПОУ 43137491, 65000, м. Одеса, вул. Андреєвського, буд. 10/12, приміщення 2Н)
Суддя Сулімовська Марина Богданівна
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", може бути пред'явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.235 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу складено і підписано 26.03.2025.