65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5482/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595)
до відповідача: Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 3, код ЄДРПОУ 02717601)
про стягнення, розірвання договору та виселення, -
за участю представників сторін:
від позивача: Бондар А.Г., діє в порядку самопредставництва
від відповідача: Лозинський О.В., діє в порядку самопредставництва
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, в якому просить суд:
- стягнути з Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 531911,67 грн. та пеню в сумі 14103,08 грн.;
- розірвати договір оренди нежитлового приміщення №22/73 від 12.06.2003, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Іллічівським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України;
- виселити Іллічівський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5482/24; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.01.2025 о 16:00. Ухвалою суду від 16.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/5482/24 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 07.02.2025 о 12:30.
21.02.2025 за вх.№2100/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач просить суд закрити провадження у справі №916/5482/24 у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день є рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23, яке набрало законної сили між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкладено підготовче засідання на 28.02.2025 о 14:15.
19.02.2025 за вх.№5669/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, зокрема, що:
- 28.12.2023 Департамент звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, пеню, розірвати договір оренди нежитлового приміщення №22/73 від 12.06.2003, укладений між Департаментом та Іллічівським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України; виселити Іллічівський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; підставою для звернення до суду із відповідною позовною заявою стало суттєве порушення відповідачем істотних умов договору оренди в частині несплати орендної плати. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/2781/23 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, при цьому рішення про відмову у задоволенні позову Департаменту ґрунтується на висновку суду першої інстанції, що на момент пред'явлення позову договір оренди від 12.06.2003 №22/73 припинено внаслідок закінчення строку дії договору 29.04.2020;
- Департаментом подано до Південно-західного апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про виселення Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України з орендованого приміщення; постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 по справі №916/2781/23 апеляційну скаргу Департаменту було залишено без задоволення, оскільки дія договору оренди №22/73 від 12.06.2003 не припинилася у зв'язку закінченням строку його дії; таким чином, у вказаному вище рішенні встановлено факт продовження строку дії договору оренди №22/73 від 16.06.2003 до 29.03.2023, а також після 29.03.2023 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану;
- отже, суд першої інстанції у рішенні від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 дійшов хибного висновку про закінчення строку дії договору оренди №22/73 від 12.06.2003, внаслідок чого відмовив у задоволенні позову Департаменту до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості з орендної плати та пені, розірвання договору оренди та виселення; позивач звертає увагу суду на те, що ані Господарським судом Одеської області, ані Південно-західним апеляційним господарським судом під час розгляду справи №916/2781/23 та прийняття вищезазначених рішень по справі не досліджувались обставини порушення відповідачем істотних умов договору оренди від 11.12.2003 №56/37 у частині сплати орендної плати у спірний період та правомірність нарахування відповідачу заборгованості та пені, а також відповідно питання щодо розірвання договору оренди та виселення відповідача із орендованого приміщення з цих підстав;
- до позовної заяви по справі №916/5482/24 окрім стягнення заборгованості за попередній період включено новий період, за який відповідачем взагалі не сплачувалась орендна плата за користування об'єктом оренди.
21.02.2025 за вх.№5914/25 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач повторно просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з наявністю рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23, яке набрало законної сили між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
У підготовчому засіданні 28.02.2025 судом у протокольній формі у порядку ст. 185 ГПК України оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.03.2025 об 11:00.
У судове засідання 20.03.2025 з'явились представники сторін та надали суду свої пояснення по суті спору.
Відповідно до ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Припинення неплатоспроможного банку або банку, щодо якого було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність», як юридичної особи, не є підставою для закриття провадження у справі про відшкодування шкоди (збитків) за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє в порядку, визначеному статтею 52 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в інтересах кредиторів неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України “Про банки і банківську діяльність», вимоги яких залишилися незадоволеними після завершення ліквідаційної процедури.
Відповідач у відповідному заявленому клопотанні посилається на необхідність закриття провадження у справі на підставі ст.ст. 175, 231 ГПК України.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Таким чином, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №910/15598/19 (№910/8017/20).
Господарський суд зазначає, що позивач - Департамент комунальної власності Одеської міської ради у позовній заяві по даній справі №916/5482/24 до відповідача - Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України фактично повторно ставить на розгляд суду позовні вимоги до відповідача у справі, не беручи до уваги набрання законної сили рішенням суду, яким було відмовлено у задоволенні позову і яке не було ані повністю оскаржене позивачем в апеляційному порядку, ані оскаржене позивачем в наступному в касаційному порядку.
Так, судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/5727/23 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості і пені за договором оренди приміщення, розірвання вказаного договору оренди нежитлового приміщення №22/73 від 12.06.2003 та виселення Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 у задоволенні позову відмовлено.
Вказане рішення було оскаржене позивачем в апеляційному порядку лише в частині вимоги про виселення орендаря з приміщення, при розгляді вказаної вимоги апеляційним господарським судом було вказано на положення законодавства в частині продовження строку оренди, натомість не скасовано і не змінено рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Відповідною постановою Південно-західного апеляційного господарського від 31.10.2024 у справі №916/5727/23 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 - залишено без задоволення; резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 в частині позовних вимог про виселення - залишено без змін; змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
Проаналізувавши предмети та підстави позовів у справах №916/5482/24, №916/5727/23, господарський суд дійшов висновку, що спір між сторонами вже розглядався господарськими судами в іншому складі і був вирішений по суті, а відповідне рішення набрало законної сили і є обов?язковим до виконання.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України.
Як вище вказано господарським судом, рішення суду першої інстанції по справі №916/5727/23 про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення та розірвання договору не оскаржувалось позивачем, натомість оскаржувалось рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення, за результатами апеляційного перегляду якого в цій частині рішення суду першої інстанції також залишено без змін, проте було змінено мотивувальну частину рішення. Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23, яким у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було відмовлено, набрало законної сили.
При цьому, суд зауважує, що доводи позивача про те, що підстави позову є іншими з посиланням на інші обставини, не знаходять свого правового обґрунтування, оскільки не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального та процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження №12-15гс19).
Суд зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав. У разі ж незгоди із вирішенням судом позовних вимог у справі №916/5727/23 позивач не був позбавлений можливості оскаржити рішення суду в повному обсязі в апеляційному порядку, а не лише в його частині, то в такому випадку апеляційний суд надав би оцінку спірним правовідносинам в повному обсязі, а не лише в межах заявлених вимог апеляційної скарги. Так само рішення не було оскаржене позивачем в наступному і в касаційному порядку. Таким чином, негативні наслідки вчинення або невчинення позивачем певних процесуальних дій лежать саме на позивачеві.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: SovtransavtoHolding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18 листопада 2003 року №01-8/1427).
Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі “Христов проти України» одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа “Брумареску проти Румунії», п. 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Враховуючи вказані вище положення, суд зазначає, що подання позивачем нового позову в рамках правовідносин, які вже були предметом судового розгляду, були оцінені судами і рішення суду у справі №916/5727/23 щодо яких набрало законної сили, фактично свідчить про намагання добитися повторного розгляду справи та нового її вирішення, що не відповідає принципу юридичної визначеності та суперечить положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі в порядку статті 231 ГПК України.
Керуючись ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Закрити провадження у справі №916/5482/24 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення, розірвання договору та виселення.
Ухвала набирає законної сили 20.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 25.03.2025.
Суддя Ю.С. Бездоля