26.03.2025 Справа № 914/2698/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (надалі - КРАІЛ або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ройал" (надалі - ТОВ "Ройал" або Відповідач),
про:cтягнення 16'555'318,08 гривень,
за участю представників сторін:
прокуратури:Цинайко Наталія Іванівна,
позивача:Зайченко Юлія Валеріївна,
відповідача:Стасишин Роман Миронович.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. Прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Позивача з позовом до Відповідача про стягнення 16'555'318,08 гривень.
2. Ухвалою від 11.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
3. Відповідач 26.11.2024 подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
4. Відповідач 11.12.2024 подав клопотання про зупинення розгляду справи до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи № 916/1559/24 у подібних правовідносинах. З огляду на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 10.12.2024 справу № 916/1559/24 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Відповідач просив зупинити провадження у справі до перегляду справи № 916/1559/24 Великою Палатою Верховного Суду.
5. Ухвалою суду від 18.12.2024 суд задовольнив клопотання Відповідача та зупинив провадження у справі. На адресу суду 05.03.2025 надійшло клопотання Відповідача про поновлення провадження у справі з огляду на вирішення Верховним Судом справи № 916/1559/24.
6. Суд установив, що постановою від 05.02.2025 Велика Палата Верховного Суду справу №916/1559/24 повернула колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду через відсутність виключної правової проблеми.
7. Ухвалою від 10.03.2025 поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 26.03.2025.
II. Клопотання.
Позиція заявника (Відповідача).
8. З огляду на суб'єктний склад та характер правовідносин спір у цій справі є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
9. Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Заперечення Прокурора та Позивача.
10. Між КРАІЛ та ТОВ "Ройал" виникли господарські відносини через порушення організатором азартних ігор обов'язків щодо внесення плати за ліцензії під час здійснення останнім господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральному закладі казино. У вказаних відносинах КРАІЛ не наділена публічно-владними повноваження та не може владно впливати на Відповідача під час стягнення плати за ліцензію, тому ця справа не є публічно-правовою, а належить до юрисдикції господарських судів.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
11. Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що Відповідач не виконав вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 № 173 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314" та частини 6 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" щодо внесення плати за отриману ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор. За прострочення виконання грошового зобов'язання Прокурор нарахував Відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.
12. Предметом позову є стягнення:
12.1. 15'552'000,00 грн заборгованості з плати за ліцензії.
12.2. 501'387,77 грн інфляційних утрат.
12.3. 501'930,31 грн - 3% річних.
13. Підставою позову є невиконання Відповідачем обов'язку з оплати ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у визначені законодавством строки.
Критерії розмежування судової юрисдикції.
14. Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
15. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
16. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
17. Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
18. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами, можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (частина 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України).
19. З огляду на приписи частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
20. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
21. Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
22. Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: (1) хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; (2) хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; (3) хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
23. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а та від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18).
24. Отже, критеріями розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Тому суд проаналізує дотримання вказаних критеріїв при зверненні Прокурора із цим позовом.
Щодо характеру спірних правовідносин та предмета спору.
25. Прокурор заявив позовні вимоги через невнесення Відповідачем у строки, встановлені законом, до спеціального фонду Державного бюджету України щорічних платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор.
26. Відповідно до частини 1, 3 статті 14 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення правовідносин) ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Відносини, пов'язані з ліцензуванням видів господарської діяльності, регулюються законом.
27. Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
28. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 1 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" ліцензія - запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, та/або про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії.
29. Відповідно до пункту 5-1 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини 2 статті 67-1 цього Кодексу), серед іншого, є: плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (крім плати, визначеної пунктами 43-1 і 43-2 частини першої статті 64 цього Кодексу).
30. Таким чином, плата за ліцензію у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор, яку Прокурор просить стягнути з Відповідача, належить до бюджетних платежів, з огляду на що правовідносини між сторонами виникли на підставі бюджетного законодавства.
31. Більше того, звертаючись до господарського суду із заявленим позовом в інтересах держави в особі КРАІЛ, Прокурор наголошує на порушенні Відповідачем інтересів держави в бюджетній сфері. При цьому про порушення майнових інтересів КРАІЛ прокурор не вказує та не обґрунтовує.
32. Частиною 1 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" передбачено можливість видачі ліцензії тільки після отримання КРАІЛ документа, що підтверджує внесення плати за перший рік дії відповідної ліцензії.
33. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 51 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" підставами для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, несплата або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.
34. Водночас статтею 52 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначено плату та строк дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино та ліцензій на гральні столи, гральні автомати.
35. Отже, розмір плати за ліцензії, зобов'язання з їх оплати, строки дії таких ліцензій встановлені Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
36. Сторони не можуть самостійно змінити розмір цієї плати, порядок її сплати, строк дії ліцензії.
37. Таким чином, сама лише наявність встановленого положеннями Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" обов'язку організатора азартних ігор зі своєчасного внесення плати за ліцензії не може бути підставою для віднесення такого обов'язку до господарського зобов'язання.
38. З огляду на викладене внесення плати за ліцензії не може вважатися господарським зобов'язанням у розумінні положень Господарського кодексу України.
39. Отже, за характером правовідносин та предметом спір у цій справі не належать до приватно-правового.
Щодо суб'єктного складу правовідносин.
40. Повноваження Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у сфері організації та проведення азартних ігор визначені Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" та Положенням про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891 (надалі - Положення).
41. Відповідно до частин 4, 5 статті 6 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є КРАІЛ. Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Уповноваженого органу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в його колегіальності, особливому порядку призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у спеціальних засадах діяльності органу.
42. Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями КРАІЛ є: реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор; реалізація державної політики в лотерейній сфері; здійснення державного нагляду (контролю) за ринком азартних ігор, а також у лотерейній сфері.
43. Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 8 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган має, зокрема, такі повноваження: виконує функції органу ліцензування господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій у порядку, встановленому цим Законом.
44. У пункті 4 Положення зазначено, що КРАІЛ реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор шляхом, зокрема, звернення до суду у випадках, визначених законом.
45. У своїй діяльності організатор азартних ігор зобов'язаний: дотримуватися вимог цього Закону, ліцензійних умов, що регулюють провадження того виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, на який вони мають ліцензію, а також інших нормативно-правових актів України (пункт 1); своєчасно вносити плату за відповідну ліцензію або ліцензії, які отримав такий організатор азартних ігор (частина 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор").
46. При цьому за приписами частин 4 і 6 статті 49 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" визначено, що щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також ліцензії на гральний автомат, гральний стіл, букмекерський пункт за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії.
47. Кабінет Міністрів України 16.02.2011 прийняв постанову №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів на інших доходів бюджету", у якій відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України встановив, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету визначається відповідно до переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (надалі - перелік), згідно з додатком; органам, що контролюють справляння надходжень бюджету забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
48. У додатку до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 16.02.2011 КРАІЛ визначено органом, що контролює справляння до бюджету наступних платежів за кодами бюджетної класифікації: 21082500, 22020000, 22020100, 22020200, 22020300, 22020400, 22020500, 22020600, 22020700, 22020800, 22020900, 22021000, 22021100, 22021200.
49. Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 "Про бюджетну класифікацію" затверджено класифікацію доходів бюджету, відповідно до якої, 22020400 - плата за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; 22020900 - плата за ліцензії на гральний автомат.
50. З наведених норм законодавства вбачається, що плата за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор є доходом спеціального фонду Державного бюджету України, а КРАІЛ здійснює контроль за справлянням цієї плати.
51. З огляду на викладене, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень.
52. Отже, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет спору та суб'єктний склад учасників справи, спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
53. Правові висновки про публічно-правовий характер цього спору викладені також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 916/1559/24, від 11.03.2025 у справі № 903/497/24 та від 12.03.2025 у справі № 922/2158/24.
54. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 914/2698/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.2025.
Суддя Рим Т.Я.