просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 березня 2025 року м.Харків Справа № 913/38/25
Провадження №19/913/38/25
Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області (пров. Лермонтова, буд.20, смт. Марківка (з), Старобільний р-н, Луганська область, 92400)
про стягнення 31 963 грн 24 коп.,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг») 23.01.2025 через систему “Електронний суд» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстровано відділом документального забезпечення роботи суду 24.01.2025, до Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №1135/21-БО-Т за поставлений у лютому 2022 року природний газ в сумі 20 129 грн 66 коп., пені за період 16.04.2022 по 15.10.2022 у сумі 4 252 грн 05 коп., 3 % річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 у сумі 1 537 грн 31 коп., інфляційних втрат за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 6 044 грн 22 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу від 12.11.2021 №1135/21-БО-Т щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу в наслідок чого за ним утворилась заборгованість, на яку нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалою від 29.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується роздруківкою.
Також електронний примірник ухвали суду від 29.01.2025 направлявся відповідачеві на адресу електронної пошти: office.markv@lg.treasury.gov.ua, яка зазначена у договорі постачання природного газу від 12.11.2021 №11-1035/21-БО-Т. Разом з тим, документ повернуто з повідомленням про помилку.
Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України “Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: пров. Лермонтова, буд.20, смт. Марківка (з), Старобільний р-н, Луганська область, 92400.
За інформацією Акціонерного товариства “Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в смт. Марківка (з), Старобільського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Марківської селищної територіальної громади Луганської області з 24.02.2022 та на даний час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
12.11.2021 між ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг», як постачальником та Управлінням Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області, як споживачем укладений договір постачання природного газу №11-1135/21-БО-Т, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
У п.1.3 договору передбачено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 10,800 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях:
МісяцьОбсяг
Жовтень 2021-
Листопад 20211,400
Грудень 20211,500
Січень 20221,500
Лютий 20221,400
Березень 20221000
Квітень 20220,500
Травень 2022-
Червень 2022-
Липень 2022-
Серпень 2022-
Вересень 2022-
Жовтень 20220,600
Листопад 20221,400
Грудень 20221,500
Всього:10,800
Згідно з п.3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
У п.3.5 договору сторони передбачили, що приймання-передачі газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп.3.5.1 п.3.5 договору).
Відповідно до пп.3.5.2 п.3.5 договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Згідно з пп.3.5.3 п.3.5 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У пп.3.5.4 п.3.5 договору сторони передбачили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до пп.3.5.1 п.3.5 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13 658, 42 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124, 16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163, 89 грн. за 1 000 куб. м. Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу за цим договором становить 16 554, 00 грн. (п.4.1 договору).
Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Згідно з п.7.2 у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 13.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору. Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
На виконання вказаних умов договору позивач протягом листопада 2021 - лютого 2022 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 80 787 грн 46 коп., яку останній оплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 12.11.2021 №11-1135/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
На підтвердження факту поставки природного газу відповідачу у листопаді 2021 - лютому 2022 року позивачем надані акти приймання-передачі природного газу: від 30.11.2021 на суму 13 873 грн 57 коп., від 31.12.2021 на суму 24 830 грн 99 коп., від 31.01.2022 на суму 21 953 грн 24 коп., від 28.02.2022 на суму 20 129 грн 66 коп.
При цьому, акти від 30.11.2021 та від 31.12.2021 за поставлений у листопаді та грудні 2021 року природний газ підписані сторонами без заперечень та зауважень.
Водночас акти від 31.01.2022 та від 28.02.2022 підписані тільки позивачем.
Суд бере до уваги, що у порушення умов пп.3.5.1 п.3.5 договору, яким передбачено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ, Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області відповідний акт надання послуг з розподілу/транспортування газу позивачу не направлявся та не передавався.
Як вже зазначалось, у п.5.1 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього договору.
Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Ураховуючи викладене, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
У відповіді ТОВ ОГТСУ від 18111.2024 №ТОВВИХ-24-17288 на запит адвоката ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг від 06.11.2024 № 125/3/2-14747 (вх. ТОВВХ-24-24670 від 06.11.2024) надано інформацію, зокрема по споживачу природного газу з ЕІС кодом 56XS00012178Е00І, який був закріплений за постачальником ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг (ЕІС-код 56ХS0000DAWAI00X у період з 01.01.2022 по 28.02.2022, згідно з якою споживачем спожито: з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 326,16 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 216,00 м3.
Отже, позивачем доведено факт споживання у спірний період відповідачем природного газу на загальну суму 80 787 грн 46 коп.
Суд ураховує, що ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Відповідач належних доказів того, що у спірний період поставлений позивачем природний газ ним не споживався суду не надав, як і не надав доказів звернення до ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» з листом про припинення постачання природного газу в лютому 2022 року.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Ураховуючи наведене, граничними строками оплати поставленого позивачем відповідачеві у лютому 2022 року природного газу, ураховуючи умови п.5.1 договору, є 15.04.2022.
Відповідно до наданої позивачем банківської виписки відповідач оплатив спожитий у листопаді 2021 року - січні 2022 року природний газ у сумі 60 657 грн 80 коп. За поставлений у лютому 2022 року природний газ оплату не здійснив. Заборгованість складає 20 129 грн 66 коп.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений у лютому 2022 року природний газ у сумі 20 129 грн 66 коп.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 у сумі 4 252 грн 05 коп. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим відповідно до даних первинних документів та договірних умов.
Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 у сумі 4 252 грн 05 коп.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 у сумі 1 537 грн 31 коп. та інфляційних втрат за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 6 044 грн 22 коп., суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 у сумі 1 537 грн 31 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року в сумі 6 044 грн 22 коп.
Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Підстав для здійснення судового контролю, передбаченого ч.5 ст.3451 ГПК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області, пров. Лермонтова, буд.20, смт. Марківка (з), Старобільний р-н, Луганська область, 92400, ідентифікаційний код 38043302 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676, заборгованість у сумі 20 129 грн 66 коп., пеню у сумі 4 252 грн 05 коп., 3 % річних у сумі 1 537 грн 31 коп., інфляційні втрати в сумі 6 044 грн 22 коп., судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676.
Відповідач: Управління Державної казначейської служби у Марківському районі Луганської області, пров. Лермонтова, буд.20, смт. Марківка (з), Старобільний р-н, Луганська область, 92400, ідентифікаційний код 38043302.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 27.03.2025.
Суддя Тетяна КОСЕНКО