вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
26 березня 2025 рокуСправа № 912/2312/23(404/1799/24)
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/2312/23 (404/1799/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг", вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, м. Київ, 04060
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 163 280,00 грн
у межах справи №912/2312/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
Представники:
від позивача Калачик В.В. - довіреність від 08.10.2024
від відповідача - участі не брали.
Ухвалою від 16.05.2024 суд затвердив план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , схвалений зборами кредиторів згідно протоколу від 15.05.2024. Припинив повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Рябчуна Р.М.
За розпорядженням керівника апарату господарського суду №56 від 09.07.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 912/2312/23, оскільки суддю Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває справа № 912/2312/23, звільнено з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням, рішенням Вищої ради правосуддя від 04 липня 2024 року № 2056/0/15-24, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.
Ухвалою від 11.07.2024 суддя Кабакова В.Г. прийняла справу № 912/2312/23 до свого провадження.
01.03.2024 до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" про стягнення з ОСОБА_1 163 280,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3357045 від 29.12.2022 в частині сплати коштів.
Ухвалою від 19.03.2024 Кіровський районний суд м. Кіровограда прийняв до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі №404/1799/24 за правилами спрощеного провадження. Судове засідання призначив на 03.06.2024 о 10:00 год.
15.07.2024 заочним рішенням Кіровський районний суд м. Кіровограда задовольнив позовні вимоги та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "УМ Факторинг" заборгованість в розмірі 163280,00 грн, 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору та витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвалою від 04.02.2025 Кіровський районний суд м. Кіровограда скасував заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.07.2024, ухвалене за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 04.02.2025 Кіровський районний суд м. Кіровограда постановив цивільну справу № 404/1799/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати на розгляд до Господарського суду Кіровоградської області, на розгляді якого перебуває справа № 912/2312/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1
24.02.2025 матеріали справи №404/1799/24 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №404/1799/24 передано судді Кабаковій В.Г. для розгляду в межах справи №912/2312/23.
Ухвалою від 27.02.2025 суд прийняв до свого провадження справу № 404/1799/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення 163 280,00 грн в межах справи №912/2312/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд.
В судовому засіданні 26.03.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив. Відзив на позов відповідач суду не подав.
Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином до електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 26.03.2025 за відсутності відповідача.
На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні 26.03.2025 суд дослідив докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
29.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) уклали Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3357045 (далі - Договір, а.с. 12-21), з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, за умовами якого:
- Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.2.),
- строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів 30 днів (п. 1.3.),
- стандартна процентна ставка - 1,99% в день; знижена процентна ставка - 0,70% (п. 1.4.),
- клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п. 5.4.1.),
- підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: a) вказана в ч.1,2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку відправлення Дог фінансових послуг" та розміщена на Вебсайті; 6) за спеціальною формою (паспорт споживчого текст укладеного кредиту) відповідно до ст.9 Закону України "Про споживче кредитування"; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна", розміщені на Вебсайті та затверджені наказом №67-ОД від 14.06.2021, повністю розуміє погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.9.).
На виконання умов Договору 29.12.2023 відповідачу перераховано кредит у розмірі 20000,00 грн на банківську картку, що вказана в п. 2.1. Договору.
10.11.2023 ТОВ "Лінеура Україна" (Клієнт) та ТОВ "УМ Факторинг" (Фактор) уклали Договір факторингу № 10112023, за умовами якого:
- Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату (п. 2.1.),
- право вимоги переходить від Клієнта до Фактора після підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку та виконання фактором умов п. 3.1.2, 3.1.3 цього Договору (п. 4.1.).
Як зазначає позивач, відповідач не сплатив платежі за Договором №3357045 від 29.12.2022.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За Законом України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст. 3 Закону).
В ч. 3 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За частинами 4, 6 наведеної норми, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд встановив, що ОСОБА_1 через вебсайт ТОВ "Лінеура Україна" шляхом входу в Особистий кабінет ідентифікувавшись через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) надав необхідну інформацію для формування належної пропозиції Клієнту шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором Р259.
Укладання Кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями та підписанням його одноразовим ідентифікатором відповідач не спростовує.
У справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 Верховний Суд зазначив, що оскільки оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вищевикладені обставини підтверджують укладення Договору №3357045 від 29.12.2022, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаним одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як підтверджується листом №20231123-39 від 23.11.2023 ТОВ "Пейтек Україна", випискою по рахунку АТ "Універсал Банк", на виконання Договору 29.12.2022 відповідачу надано кредит в сумі 20 000,00 грн.
За статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За умовами Договору факторингу № 10112023 від 10.11.2023 ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "УМ Факторинг" права вимоги до ОСОБА_1 за договором №3357045 від 29.12.2022. У витязі з Реєстру прав вимоги № 1 від 10.11.2023 зазначено такі відомості.
Внаслідок вказаного, а також враховуючи закінчення кінцевого строку повернення кредиту - 360 днів, за ОСОБА_1 рахується заборгованість з прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 20 000,00 грн.
Заборгованість за кредитом не спростована відповідачем під час розгляду справи.
За правилами ч. 1, 3, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним, є підтвердженими підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн заборгованості за кредитом.
Окрім боргу за кредитом, позивач також нарахував та заявив до стягнення прострочені платежі за процентами в розмірі 143 280,00 грн.
Як встановлено, сплата процентів за користування кредитом узгоджена Договором.
Перевіривши розрахунок процентів суд зазначає, що нарахування процентів за 360 днів відповідає даті фактичного надання кредитних коштів та даті закінчення строку кредитування, а також розміру і порядку розрахунку.
Відповідач розрахунок позивача не спростував, власного контррозрахунку до суду не подав.
Таким чином, є доведеними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в розмірі 143 280,00 грн.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ "УМ Факторинг" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором в розмірі 20 000,00 грн за кредитом та 143 280,00 грн за процентами підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в розмірі 3 028,00 грн.
У позові заявлено до стягнення 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Положеннями статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 ГПК України).
На підтвердження заявлених витрат, позивач подав суду Договір про надання правничої (правової) допомоги №15/12/2023 від 01.12.2023 укладений адвокатом Судейкіною І.В. та ТОВ "УМ Факторинг", акт обсягу надання правничої (правової) допомоги №14 від 08.12.2023, платіжну інструкцію від 12.12.2023.
Згідно акта №14 від 08.12.2023 на виконання п.1.2. Договору №15/12/2023 від 01.12.2023 при наданні правової допомоги клієнту щодо стягнення заборгованості з Ганзенка В.М. за невиконання кредитного договору №3357045 від 29.12.2022, адвокатом надано такі послуги:
- консультація клієнта - 1000,00 грн,
- підбір законодавства, що регулює спірні відносини і практика Верховного Суду - 1000,00 грн,
- написання позовної заяви, оформлення додатків до позовної заяви - 4 000,00 грн.
Загальна вартість послуг складає 6 000,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача в сумі 6 000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено заяву про зменшення витрат позивача та не доведено їх неспівмірність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обґрунтованістю позовних вимог; тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ Факторинг" (вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7/1, м. Київ, 04060, і.к. 40274286) 20 000,00 грн заборгованості за кредитом, 143 280,00 грн заборгованості за процентами, а також 3 028,00 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити до електронних кабінетів: ТОВ "УМ Факторинг", ОСОБА_1 , представнику ОСОБА_1 - Войтович Л.В.
Повне рішення складено 27.03.2025.
Суддя В.Г. Кабакова