вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1024/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 21.03.2025 (вх. № суду 5235 від 21.03.2025)
про забезпечення позову
особа, яка може отримати статус учасника справиПриватне підприємство «Компанія Фарт»
без повідомлення (виклику) заявника та особи, яка може отримати статус учасника справи
встановив:
До Господарського суду Київської області до подачі позовної заяви в порядку ст. 137 Господарського процесуального кодексу України від Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» надійшла заява від 21.03.2025 (вх. № суду 5235 від 21.03.2025) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 2580000,00 грн., що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Приватного підприємства «Компанія ФАРТ» у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в: АТ «СЕНС БАНК», НОМЕР_1 .
Подана заява мотивована необхідністю вжиття заходів для забезпечення позову, позаяк ПП «Компанія Фарт» протягом тривалого часу не виконує свої зобов'язання щодо поставки товару, який повністю оплачений ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат» та не повертає грошові коштів, сплачені за товар, який не поставлено. Відсутність поставки товару протягом тривалого часу, відсутність жодного пояснення щодо невиконання взятих на себе зобов'язань по поставці товару, відсутність реєстрації податкової накладної вказує на небажання ПП «Компанія ФАРТ» виконувати взяті на себе зобов'язання по поставці товару та неправомірне заволодіння грошовими коштами ТОВ «Знаменівський масложиркомбінат». Заявник зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми заборгованості, існує ризик перерахування ПП «Компанія ФАРТ» чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення виконання грошових зобов'язань що, як наслідок, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Предметом позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, є стягнення грошових коштів в сумі 2580000,00 грн. сплачених ним ПП «Компанія ФАРТ» за товар, який не було поставлено.
За твердженнями заявника, ПП «Компанія ФАРТ» не має у своїй власності жодного нерухомого та/або рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, отже, виконання рішення буде можливе лише за рахунок грошових коштів боржника, що містяться на банківському рахунку. Натомість, будь-які дії боржника щодо зняття або переведення грошових коштів з свого рахунку з метою уникнення виконання рішення суду (в разі задоволення позовної заяви), може призвести до неможливості виконання рішення та втрати принципу ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Крім того, необхідність вжиття заходів забезпечення викликана тим, що з боку ТОВ «Знаменівський Масложиркомбінат» до ПП «Компанія ФАРТ» за допомогою системи ME.DOC 01.11.2024 було надіслано листа з вимогою повернення грошових коштів, даний лист було отримано контрагентом. Натомість, пізніше, а саме, 28.11.2024 ПП «Компанія ФАРТ» змінило свої статутні дані, а саме, було змінено засновника, директора підприємства, а також було змінено адресу підприємства. Даний факт, за переконанням ТОВ «Знаменівський Масложиркомбінат», може свідчити лише про намагання уникнути відповідальності та повернення грошових коштів.
ТОВ «Знаменівський Масложиркомбінат» наголошує, що заявлений захід до забезпечення позову цілком відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення арешту на грошові кошти - це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідних грошових коштів, а отже не призведе до невиправданого обмеження прав боржника, оскільки грошові кошти залишаються у його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Вжиття саме таких заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору, і в разі задоволення позову, - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Приватного підприємства «Компанія Фарт» заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову у даній справі (доказів які б свідчили про витрачання ПП «Компанія Фарт» коштів не для здійснення розрахунків з заявником, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, реалізації майна чи підготовчих дій до його реалізації, доказів які б свідчили про ліквідацію ПП «Компанія Фарт» тощо) та доказів, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише припущення та посилання в поданій ним заяві на потенційну можливість ухилення ПП «Компанія Фарт» від виконання судового рішення та існування загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
Стверджуючи, що ПП «Компанія ФАРТ» не має у своїй власності жодного нерухомого та/або рухомого майна, заявник на підтвердження чого посилається на витяг та зазначає, що надає копію такого витягу. Проте, обмежившись лише посилання на відповіданий витяг, заявник не надав його до матеріалів заяви про забезпечення позову.
Посилання на те, що 28.11.2024 ПП «Компанія ФАРТ» змінило свої статутні дані, а саме, було змінено засновника, директора підприємства, а також, було змінено адресу підприємства, не може свідчити про те, що невжиття заявлених заявником заходів про забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Зазначені зміни не свідчать про намагання підприємства ухилитись від виконання своїх зобов'язань перед контрагентом, такі зміни не призводять до зменшення належних підприємству благ, в т.ч. грошових коштів та не указують на існування зусиль які призводять до зменшення таких благ.
З огляду на вищезазначене, суд, дослідивши подані заявником докази, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 21.03.2025 (вх. № суду 5235 від 21.03.2025) про забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136-140, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,
постановив:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Знаменівський масложиркомбінат» від 21.03.2025 (вх. № суду 5235 від 21.03.2025) про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі 2580000,00 грн., що знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Приватного підприємства «Компанія ФАРТ» у тому числі, але не виключно на рахунки відкриті в: АТ «СЕНС БАНК», НОМЕР_1 відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк