ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.03.2025Справа № 910/17281/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Київській області
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 22.10.2024 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, корпус А)
до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Свята Хороброго, буд. 5-А)
про стягнення 1 282 911,72 грн
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Кермач А.І.
від відповідача (боржника): Цатурян Е.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором №41FB417-767-20 на постачання природного газу від 29.10.2020 (далі - договір) та додаткових угод 1-3 до нього у розмірі 1 282 911, 72 грн, яка складається з 1 116 497,11 грн - суми основного боргу, 102 158,39 грн - пені, 20 049,87 грн - 3% річних, 44 206,36 грн - інфляційних витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2021 (суддя Зеленіна Н.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" було задоволено частково, вирішено стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 1 116 497,11 грн - суми основного боргу, 101 699, 45 грн - пені, 19 958,10 грн - 3% річних, 44 206,35 грн - інфляційних втрат та 19 235,42 грн - витрат по сплаті судового збору, у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі №910/17281/21 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023, було видано наказ від 17.04.2023.
Постановою Верховного Суду від 03.08.2023 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі № 910/17281/21 скасовано, справу №910/17281/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду від 07.09.2023 прийнято справу № 910/17281/21 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.10.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Головного управління ДПС у Київській на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" заборгованість у розмірі 880 220 грн 02 коп., 3% річних у розмірі 15 706 грн 34 коп.; інфляційні втрати у розмірі 43 000 грн 75 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 083 грн 90 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/17281/21 залишено без змін.
22.10.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21 видано відповідний наказ.
19.11.2024 Головним управління ДПС у Київській області подано клопотання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 22.10.2024 у справі № 910/17281/21.
В обґрунтування наведених вимог заявник зауважує на тому, що стягнення грошових коштів з казначейських рахунків Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС на користь ТОВ "Київоблгаз Збут" вже відбулось в період з листопада - по грудень 2023 року в розмірі 1 301 596,43 грн за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, яке в подальшому було скасоване, що крім іншого, перевищує розмір коштів, які підлягали стягненню за рішенням Господарського суду м. Києва від 08.05.2022 у справі № 910/17281/21.
А отже, як вказує заявник, виконання наказу Господарського суду м. Києва від 22.10.2024 про примусове виконання рішення у справі № 910/17281/21 призведе до повторного стягнення грошових коштів з казначейських рахунків Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС, що в свою чергу спричинить до нецільового використання коштів та втрат бюджету.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 розгляд клопотання Головного управління ДПС у Київській області про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню призначено в судовому засіданні на 04.12.2024.
У судовому засідання, 04.12.2024, судом проголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника заявника та відкладення розгляду клопотання 15.01.2025.
У судовому засідання, 18.12.2024, судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду клопотання на 15.01.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17281/21, у зв'язку відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 провадження з розгляду клопотання Головного управління ДПС у Київській області про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 910/17281/21 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва
17.03.2025 матеріали справи № 910/17281/21 повернулись до Господарського суду міста Києва.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2025 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 поновлено провадження у справі № 910/17281/21 з розгляду клопотання Головного управління ДПС у Київській області про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 22.10.2024 у справі № 910/17281/21, судове засідання з розгляду клопотання призначене на 26.03.2025.
У судове засідання, призначене на 26.03.2025 з'явився представник заявника, який підтримав подане клопотання та просив її задовольнити. Представник стягувача просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 328 ГПК України).
Стаття 327 Господарського процесуального кодексу України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частина 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме:
- якщо його (наказ) видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Боржник обґрунтовуючи подану заяву зазначає, що стягнення грошових коштів з казначейських рахунків Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС на користь ТОВ "Київоблгаз Збут" вже відбулось в період з листопада - по грудень 2023 року в розмірі 1 301 596,43 грн за рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022, яке в подальшому було скасоване, що крім іншого, перевищує розмір коштів, які підлягали стягненню за рішенням Господарського суду м. Києва від 08.05.2022 у справі № 910/17281/21.
А отже, як вказує заявник, виконання наказу Господарського суду м. Києва від 22.10.2024 про примусове виконання рішення у справі № 910/17281/21 призведе до повторного стягнення грошових коштів з казначейських рахунків Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС, що в свою чергу спричинить до нецільового використання коштів та втрат бюджету.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі у справі № 910/17281/21 повністю. Вирішено у поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі у справі № 910/17281/21 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" на користь Головного управління ДПС у Київській області кошти у розмірі 1 301596,43 грн, які були сплачені на підставі скасованого рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/17281/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
При цьому, як зазначено вище, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №910/17281/21 залишено без змін, а 22.10.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21 видано відповідний наказ.
Також суд зазначає, що постановою Верховного Суду від 04.02.2025 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 08.05.2024 у справі № 910/17281/21 залишено без змін.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наказ Господарського суду м. Києва від 22.10.2024 виданий судом з дотриманням вимог ГПК України, а відтак відсутні підстави для визнавання його таким, що не підлягає виконанню.
Так, відповідно з ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 та 3 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус судді" визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Стаття 326 Господарського кодексу України вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 р. у справі №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України (заява № 60750/00), від 27.07.2004 по справі "Ромашов проти України" (заява № 67534/01), від 19.03.1997 "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (справа "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).
У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.
Також, у справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирного володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004). При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (§ 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
Таким чином, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що наказ Господарського суду м. Києва від 22.10.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 328 ГПК України, для визнання вищевказаного виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст.328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 22.10.2024 у справі №910/17281/21.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в строки та порядку встановленому ст. 255 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 27.03.2025.
Суддя Л. Г. Пукшин