Справа № 909/238/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
27.03.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕЙЛ БІЗ" від 24.03.2025 (вх.№2516/25 від 25.03.2025) про забезпечення позову у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕЙЛ БІЗ"
79039, вул. Т. Шевченка, буд. 73а, м. Львів
79039, поштова адреса: м. Львів, а/с 2485
ел. пошта:resalebiss@gmail.com
до відповідача: Приватного підприємства "РОСА-ІФ"
76018, вул. Євгена Коновальця, буд. 136-Б, кв. 232, м. Івано-Франківськ
про стягнення 333 743 грн 55 коп. заборгованості
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСЕЙЛ БІЗ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "РОСА-ІФ" про стягнення 333 743 грн 55 коп. заборгованості, з яких: 266 170 грн 80 коп. - основний борг, 40 000 грн - штрафні санкції, 4 432 грн 61 коп. - 3% річних та 23 140 грн 14 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 07.04.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
25.03.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від ТОВ "РЕСЕЙЛ БІЗ" надійшла заява від 24.03.2025 (вх.№2516/25) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 333 743 грн 55 коп., які належать ПП "Роса-ІФ" та обліковуються на його банківських рахунках.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що відповідач вже тривалий час уникає виконання свого зобов'язання перед позивачем, а існуючий стан економіки країни та режим воєнного часу посилюють ризики утруднення чи навіть унеможливлення виконання судового рішення. Також позивач вказав на те, що можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що дає підстави вважати, що в майбутньому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Крім того, позивач вважає, що необхідність вжиття запропонованих заходів забезпечення позову є те, що за період з 01.01.2023 по цей час наявна велика кількість розглянутих судових справ про стягнення з ПП "Роса-ІФ" грошових коштів і рішення про стягнення грошових коштів з відповідача набрали законної сили, що свідчить про систематичне ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань, а також судових рішень. Тому, на думку ТОВ "РЕСЕЙЛ БІЗ", накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі ціни позову по даній справі є гарантією виконання судового рішення в майбутньому.
Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову у цій справі, суд дійшов висновку, що доводи заявника про імовірне утруднення виконання судового рішення у справі є необґрунтованим/недоведеним та базуються лише на припущеннях, адже заявником не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв'язку з відсутністю у відповідача грошових коштів; доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.
Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів чи відчуження свого майна з метою ухилення від виконання зобов'язань.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, заявником не надано суду жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими він пов'язує застосування заявлених ним заходів забезпечення позову. Саме лише посилання заявника на ухилення боржника від виконання грошових зобов'язань без відповідного доказового обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.
Посилання заявника на наявність великої кількості розглянутих судових справ про стягнення з ПП "Роса-ІФ" грошових коштів та судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про те, що заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти можуть порушити права осіб, які не є учасниками справи та зупинити виконання рішень, що набрали законної сили, що є неприпустимим при забезпеченні позову.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви ТОВ "РЕСЕЙЛ БІЗ" про забезпечення позову у справі №909/238/25 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд
в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСЕЙЛ БІЗ" від 24.03.2025 (вх.№2516/25 від 25.03.2025) про забезпечення позову у справі №909/238/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.03.2025 та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Рочняк