26.03.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1299/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гаркуша О.Г.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р.
(суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.09.2024 р.)
у справі
за позовом
Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради"
до
Фізичної особи-підприємця Гаркуша Олени Геннадіївни
третя особа без самостійних позовних вимог на стороні позивача
Управління комунальної власності міста Криворізької міської ради
про розірвання договору, зобов'язання вчинити певні дії
1. Короткий зміст позовних вимог.
Комунальне підприємство "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та надало уточнену позовну заяву, згідно якої Позивач просить розірвати Договір оренди № 257-10/VII-2/11 від 18.05.2018 р. нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, в особі начальника управління Валошиненка C.M., який діє на підставі Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Фізичною особою-підприємцем Гаркушою Оленою Геннадіївною. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Гаркушу Олену Геннадіївну повернути нерухоме майно-нежитлове приміщення загальною площею 97,1 м2, що розташоване на першому поверсі 1-2 поверхової будівлі 4 корпусу КП "Криворізької міської лікарні № 1" КМР", за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Добролюбова, 6, яке знаходиться на балансі КП "Криворізька міська лікарня № 1" КМР, Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, уклавши акт передачі -прийому нерухомого майна-нежитлового приміщення загальною площею 97,1 м2, що розташоване на першому поверсі 1-2 поверхової будівлі 4 корпусу КП "Криворізької міської лікарні № 1" КМР", за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Добролюбова, 6. з комунальним підприємством "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гаркуші Олени Геннадіївни на користь Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня № 1" Криворізької міської ради витрат по сплаті судового збору.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р. у справі № 904/1299/24 в задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Комунальне підприємство "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р. скасувати та ухвалити нове рішення по суті.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що підставою звернення Позивача да суду з відповідним позовом до Відповідача про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, стало не одностороннє бажання Позивача внесення змін до діючого договору оренди, а сталий факт порушення Відповідачем умов Договору оренду № 257-10/VII-2/11 (відповідний факт встановлений рішенням Господарського суду Дніпропетровської області в іншій справі № 904/970/24 від березня 2024 року, яке набрало законної сили та встановив факт заборгованості відповідача перед позивачем у строк який перевищує три місяці). Саме порушення Відповідачем умов договору оренди приводить до порушенням прав Позивача, та у свою чергою зважаючи на висновки Верхового Суду є підставою для звернення до суду з відповідним позовом з метою захисту прав Позивача шляхом розірвання договору оренди.
Водночас, на думку Скаржника, суд першої інстанції, у своєму рішення взагалі не приймає до уваги факт порушення Відповідачем умов Договору оренди, так само як і не враховує позовні вимоги як спосіб захисту порушених прав Позивача, а не як одностороннє розірвання договору, у зв'язку з чим однобічний огляд справи призводить до формування суперечливої судової практики, яка в одному рішенні суду не враховує встановлені обставини іншого рішення суду яке набрало законної сили ( між тими ж особами ), що в загальній мірі суперечить принципу законності правосуддя.
При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції взагалі не прийняв до уваги, наявні факти порушення відповідачем договору оренди: станом на 01.01.2023 р. заборгованість Відповідача за договором оренди складала 61 862,63 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі ФОП Гаркуша О.Г. згідно договору оренди № 257-10/VII-2/11. 29.11.2023 р. КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР вже зверталась на адресу Відповідача з претензією щодо наявності заборгованості та вимогою сплатити відповідну заборгованість. Проте Відповідач не надав жодних документів та не сплатила наявну в неї заборгованість кошти. Зважаючи на вказане, станом на 01.02.2024 р. у ФОП Гаркуша О.Г. утворилась заборгованість за Договором оренди № 257-10/VII-2/11 у загальному розмірі 88 652,25 грн. з ПДВ. Відповідач затримує виплату орендної плати за Договіром оренди № 257-10/VII-2/11 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області більше ніж три місяці підряд, а саме, з 2022 року.
Скаржник наголошує на тому, що Позивач в ситуації систематичного порушення Відповідачем умов договору оренди спершу стягує заборгованість ( тобто встановлює факт порушення Відповідачем умов договору ), потім звертається до суду з відповідним позовом про розірвання договору керуючи нормами чинного законодавства, враховуючи висновки Верховного Суду, однак суд першої інстанції відмовляє Позивачу в позові взагалі з інших підстав, не приймаючи до уваги фактичні обставини справи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Фізичної особи-підприємця Гаркуша Олени Геннадіївни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, підприємець посилається на те, що Кабінет Міністрів України надав пільги орендарям державної і комунальної форми власності щодо звільнення від орендної плати, та подовження договорів оренди укладених до 24.02.2022 р.. Таким чином, враховуючи, що воєнний стан було продовжено і після 31.12.2022 р., Відповідач звільнений від орендної плати за Договором, починаючи з лютого 2022 року і до закінчення третього місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції так і не визначено суму заборгованості, тому що враховуючи уточнюючі позовні вимоги - сума постійно змінюється Позивачем. Незважаючи на неналежний облік кредиторської заборгованості Позивача, Відповідачем здійснюється погашення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 257-10/VII- 2/11 від 18.05.2018 р. в сумі 42 268,35 грн.
Відповідач також вказує на те, що Орендарем приміщення було взято в оренду для надання населенню фізіотерапевтичних процедур та грязелікування - що і є одним з видів реабілітації та профілактичної дії, і саме тому, що на території лікарняного містечка закрито дуже багато відділень, і приміщення стоять порожні. Відповідачем було здійснено дорого вартісний ремонт в орендованому приміщенні, що було зазначено у листі до Позивача та Балансоутримувача, з пропозицією зарахувати вартість ремонту в рахунок заборгованості з орендної плати.
Підприємець зазначає про те, що на сьогодні жодного обґрунтованого письмового звернення від Балансоутримувача на адресу Відповідача не надходило. З огляду на вищенаведене, Орендар вбачає в діях Позивача особисту вигоду з повернення відремонтованого Відповідачем приміщення, в якому на момент передачі в оренду не працювала навіть каналізація, про що свідчить вартість експертної оцінки.
Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судововї справи між суддями від 15.10.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/1299/24.
Матеріали справи № 904/1299/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня № 1" Криворізької міської ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р. у справі № 904/1299/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2024 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 26.03.2025 р..
Позивач та Третя особа не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Від Позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги по суті без представника Позивача ( Апелянта ).
Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача та Третьої особи.
У судовому засіданні 26.03.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
18.05.2018 р. між Дніпропетровською обласною радою ( Орендодавець ), Фізичною особою-підприємцем Гаркушою Оленою Геннадіївною ( Орендар ) та Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня №11» Дніпропетровської обласної ради» ( Балансоутримувач ) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VII-2/11, за умовами п. п. 1.1.,1.2 якого, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі-об'єкт оренди з метою облаштування кабінету з фізіотерапії ( в т.ч. грязелікування ). Цей Договір визначає взаємовідносини Сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об'єктом оренди.
Відповідно до п. 4.4. договору, у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні Орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених Орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення. Об'єкт оренди вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами з Балансоутримувачем акту приймання передачі.
Відповідно до п. 4.5 договору, обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на Балансоутримувача.
22.11.2019 р., між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради ( Орендодавець ) та Фізичною особою-підприємцем Гаркушою Оленою Геннадіївною (Орендар), у зв'язку зі зміною власника орендованого майна та Орендодавця, згідно рішень Дніпропетровської обласної ради від 16.03.2018 р. № 331-12/УП «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», Криворізької міської ради від 28.03.2018 р. № 2579 «Про надання згоди на прийняття майна юридичних осіб-комунальних закладів охорони здоров'я Дніпропетровської обласної ради зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської обласної ради до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу», укладено додаткову угоду № 1 про викладення в новій редакції договору оренди від 18.05.2018 р. № 257-10/VII-2/11 об'єкта нерухомості комунальної власності міста, розташованого за адресою: вул. Добролюбова, 6, за умовами розділу 1 якої Сторони домовились, з 01.12.2018 р. викласти договір оренди у новій редакції:
Договір № 257-10/VII-2/11 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 18.05.2018 р., Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради ( Орендодавець ) з одного боку, та Фізична особа-підприємець Гаркуша Олена Геннадіївна ( Орендар ), яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з іншого боку, уклали цей договір про наступне: п. 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі- об'єкт оренди) частина нежитлового приміщення, вбудованого у 1 поверх окремо розташованої будівлі, загальною площею 97,1 кв.м., розташований за адресою: Добролюбова, 6, для використання під розміщення кабінету з фізіотерапії (в т.ч. грязелікування), Балансоутримувачем якого є Комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №11» Криворізької міської ради ( Балансоутримувач ). Об'єкт оренди облаштований водопостачанням, водовідведенням, центральним опаленням, електромережою, тощо. Використання орендованого комунального майна не за призначенням забороняється.
Посилаючи на наявність у Відповідача заборгованості по орендній платі, Комунальне підприємство "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про: розірвання Договору оренди № 257-10/VII-2/11 від 18.05.2018 р. нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, та Фізичною особою-підприємцем Гаркушою О. Г.; зобов'язання фізичну особу-підприємця Гаркушу О. Г. повернути нерухоме майно-нежитлове приміщення, яке знаходиться на балансі КП "Криворізька міська лікарня № 1" КМР, Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради,
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Підставою для відмови у задоволені позову стало те, що Позивач у розумінні приписів ст. 188 ГК України не надсилав Відповідачу пропозиції про розірвання Договору, що є передумовою для звернення до суду з відповідною позовною вимогою. Також, у розумінні приписів ч. 2 ст. 651 ЦК України Відповідачем не вчинено істотного порушення умов Договору. Діями Відповідача Позивачу не завдано збитків. Невчасна сплата орендної плати виникла в зв'язку з скрутним матеріальним становищем відповідача, спричинена військовою агресією росії, перебуванням Відповідача у складі Військової частини НОМЕР_1 , що ускладнило її господарську діяльність.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного перегляду є судове рішення, ухвалене за наслідком вирішення спору за позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна за ініціативою Балансоутримувача та зобов'язання Орендаря повернути орендоване приміщення.
Ухвалюючи судове рішення, господарський суд першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та повернення орендованого приміщення з підстав недоведеності позовних вимог Позивача, який є Балансотуримувачем зазначеного нерухомого майна.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, але з інших підстав, з огляду на таке.
Ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні положень закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду ( частина 1 ст. 16 ЦК України ).
У ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Отже, Позивачем у господарській справі є особа, яка вважає, що у спірних правовідносинах її право або охоронюваний законом інтерес порушується, оспорюється чи не визнається.
Спір у справі виник із договору оренди нежитлових приміщень, заявлено вимоги про розірвання цього договору.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) Наймодавець передає або зобов'язується передати Наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
На відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який має на меті забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Загальні підстави для зміни або розірвання договору визначено у ст. 651 ЦК України, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За змістом частин 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
За змістом ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У розумінні наведених положень законодавства правом на звернення до суду із вимогою про зміну або розірвання договору оренди наділена лише одна з його сторін.
Як зазначалося раніше, 18.05.2018 р. між Дніпропетровською обласною радою (Орендодавець ), Фізичною особою-підприємцем Гаркушою Оленою Геннадіївною (Орендар) та Комунальним закладом «Криворізька міська лікарня №11» Дніпропетровської обласної ради» ( Балансоутримувач ) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 257-10/VII-2/11, за умовами п. п. 1.1.,1.2 якого, з метою ефективного використання комунального майна Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі-об'єкт оренди з метою облаштування кабінету з фізіотерапії ( в т.ч. грязелікування ).
22.11.2019 р., між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради ( Орендодавець ) та Фізичною особою-підприємцем Гаркушою Оленою Геннадіївною (Орендар), у зв'язку зі зміною власника орендованого майна та Орендодавця, згідно рішень Дніпропетровської обласної ради від 16.03.2018 р. № 331-12/УП «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», Криворізької міської ради від 28.03.2018 р. № 2579 «Про надання згоди на прийняття майна юридичних осіб-комунальних закладів охорони здоров'я Дніпропетровської обласної ради зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської обласної ради до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу», укладено додаткову угоду № 1 про викладення в новій редакції договору оренди від 18.05.2018 р. № 257-10/VII-2/11 об'єкта нерухомості комунальної власності міста, розташованого за адресою: вул. Добролюбова, 6, за умовами розділу 1 якої Сторони домовились, з 01.12.2018 р. викласти договір оренди у новій редакції: Договір № 257-10/VII-2/11 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області від 18.05.2018 р., Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради ( Орендодавець ) з одного боку, та Фізична особа-підприємець Гаркуша Олена Геннадіївна ( Орендар ), яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з іншого боку, уклали цей договір про наступне: п. 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно частина нежитлового приміщення, вбудованого у 1 поверх окремо розташованої будівлі, загальною площею 97,1 кв.м., розташований за адресою: Добролюбова, 6, для використання під розміщення кабінету з фізіотерапії ( в т. ч. грязелікування), Балансоутримувачем якого є Комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №11» Криворізької міської ради ( Балансоутримувач ).
Таким чином власником орендованого комунального майна, є міська рада.
Згідно з частиною 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2019 р. у справі № 910/7364/18 акцентувала, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном ( частина 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів ( аналогічну правову позицію викладено у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 910/12224/17 ).
Оскільки, як уже зазначалося чинне законодавство не надає Позивачеві права виступати Орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права Орендодавця, Позивач як Балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про розірвання договору оренди майна ( аналогічну правову позицію викладено у п. 6.21 постанови Верховного Суду від 25.09.2019 р. у справі № 910/12461/18 ).
Ст. 3 ЦК України визначено свободу договору, при цьому лише у Наймодавця ( Орендодавця ) є право розірвати договір оренди.
Таку ж правову позицію стосовно прав Орендодавця і Балансоутримувача відповідно до договору оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 р. у справі № 910/9480/16 та від 07.06.2017 р. у справі № 910/9482/16.
Враховуючи викладене, зокрема те, що Балансоутримувач не має права замість власника ( Орендодавця ) вимагати розірвання договору оренди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому перебуваня орендованого нерухомого майна на балансі у Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" ( як зазначено в спірній угоді ), не дає безумовного права Позивачу виступати Орендодавцем за спірним договором оренди, не може бути взято до уваги, оскільки, "право господарського віддання" не є тотожним поняттю - права власності, оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада ( аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 р. у справі № 910/12461/18 ).
Як уже зазначалося та установлено судом, спірна угода є тристороннім договором про передачу майна територіальної громади в оренду, за умовами якого Орендодавцем є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Орендарем Фізична особа-підприємець Гаркуша О. Г..
Колегія суддів зазначає, що саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право визначати юридичну долю свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення ( вилучення ) цього майна від відповідних суб'єктів. Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 р. у справі № 910/12224/17.
Оскільки чинне законодавство не надає КП "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" права виступати Орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права Орендодавця, Балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов'язання Орендаря повернути орендоване майно.
Ст. 3 ЦК України визначено свободу договору, однак положення договору, який укладено між Орендодавцем, Балансоутримувачем і Орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у Наймодавця ( Орендодавця ) є право звертатися до суду з позовом про повернення об'єкта оренди.
Оскільки чинне законодавство не надає Балансоутримувачу права виступати Орендодавцем щодо орендованого нерухомого майна та мати права Орендодавця, відповідно, Балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про зобов'язання Орендаря повернути орендоване майно, як і повідомляти Відповідачеві про відсутність наміру продовжити договір. Отже, Балансоутримувач не має права замість власника (Орендодавця) вимагати виселення Орендаря. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.09.2019 р. у справі № 910/7364/18 та постанові Верховного Суду від 01.10.2019 р. у справі № 910/4446/19. Також відповідну правову позицію стосовно прав Орендодавця і Балансоутримувача згідно з договором оренди комунального майна викладено у постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 р. у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 р. у справі № 910/9482/16.
Суд попередньої інстанції зазначеного не врахував, відповідно, неправильно застосував положення законодавства, яке регулює спірні правовідносини, до встановлених ними ж обставин справи, а отже зазначені судом першої інстанції підстави для відмови у задоволення позову є помилковими і суперечать наведеному.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги. Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення та залишенням без змін його резолютивної частини.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ( ч. 4 ст. 277 ГПК України).
З урахуванням викладеного, оскільки за результатами перевірки судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої не відповідають цим обставинам, суд апеляційної інстанції вважає наявними правові підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення та залишенням без змін його резолютивної частини, відповідно до якої правильно відмовлено в позові.
Отже, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" задоволенню не підлягає, а мотивувальна частина рішення господарського суду підлягає зміні шляхом доповнення.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради" - залишити без задоволення.
Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р. у справі № 904/1299/24, виклавши її в редакції даної постанови.
В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 р. у справі № 904/1299/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 27.03.2025 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов