Справа № 161/4566/25
Провадження № 3/161/1762/25
25 березня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «Партнер Дістрібьюшн», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення №128/03-20-07-01 від 20.02.2025 року вбачається, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Партнер Дістрібьюшн», порушив порядок ведення податкового обліку, а саме: п. п.14.1.36, п.п.14.1.191, п. 14.1 ст. 14, ст. 185, п.п.187.1 ст. 187, п.п. 188.1 ст. 188, абз. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 "Про затвердження форм та порядкузаповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1499339, в тому числі: за жовтень 2023 року в сумі 143804 грн., за листопад 2023 року в сумі 61292 грн.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Диспозиція ст. 163-1 ч. 1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, в матеріалах справи наявний лише витяг з акту перевірки, на підставі якого і був складений протокол. Будь-яких інших даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Тобто, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є витяг з акта, складеного за результатами перевірки. Разом з тим, акт не породжує жодних правових наслідків, а є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків, не покладає відповідальність та є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.
Слід зазначити, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання (Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-237а13).
Тобто, акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ч. 3 ст. 62 Конституції України регламентують, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючисьст. 163-1, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 163-1 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук