154/4714/24
3/154/154/25
26.03.2025 Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської областіПустовойт Т.В.,розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця В/Ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП,
17.12.2024 на адресу суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з доданими матеріалами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 187575 від 03.12.2024, складеного інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Плевако В.В., відносно ОСОБА_1 , транспортний засіб «ВАЗ 210930-20», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , 03.12.2024 о 10-43 год в с.Льотниче по вул. Лесі Українки, водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (виражений запах алкоголю з порожнини рота). Тест на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводивсяз на місці зупинки із застосуванням приладу "Драгер". ОСОБА_1 , своїми діями порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи неодноразово був повідомлений належним чином.
Адвокат Лесик С.І., який на підставі ордеру про надання правових послуг від 20.12.2024, захищає права та інтереси особи, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що поліцеськими проведено розгляд адміністративної справи без дотримання вимог КУпАП та без дотримання відомчих інструкцій, які регулють порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння та особливості оформлення матеріалів щодо правопорушень передбачених ст. 130 КУпАП. Крім того, посилається, що відповідно до ч. 3,4,6 ст. 266-1 КупАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янніня військовослужбовців Збройних Сил України, коли є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку Збройни Сил України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Згідно довідки № 259 від 24.12.2024, виданої В/Ч НОМЕР_1 , майор ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі за контрактом у віськовій частині НОМЕР_1 . Тобто на момент сладання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , останній перебував у статусі військовослужбовця та перебував на військовій службі, тому на нього не поширються положення Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103. Посилаючись на вимоги КУпАП та практику Європейського суду, просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Суддя, врахувавши письмові заперечення, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративним матеріалом, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 187575 від 03.12.2024 року,
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатору алкотестер «Драгер», в якому зазначено, що результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,83 0/00,
-результатом тестування на алкоголь до протоколу серії ЕПР 1 № 187575, в якому зазначено показних 0,83 0/00,
-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,
-довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія по місцю свого проживання серії НОМЕР_3 від 26.12.2009.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.9а ПДР України, керував транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння.
Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Так поліцейські після зупинки транспортного засобу під керуванням вказаної особи, пояснили, що у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, почервоніння обличчя та ОСОБА_1 запропоновано пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння. Цим відео також чітко зафіксовано процедуру проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також особою підтверджено факт вживання алкоголю.
При цьому треба зазначити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які визначені диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія додаткові обов'язки, які пов'язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейськими було озвучено виявлені ними в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, і лише після цього запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, а безпосередньо перед складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.3 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд даної справи у суді.
Щодо доводів захисника про необхідність застосування до ОСОБА_1 положень ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем вважаю доцільним зазначити таке.
Положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
З долученої до адмінматеріалу фіксації вбачається, що ОСОБА_1 зазначив, що перебуває у відпустці та пред'явив відпускний документ.Отже жодного виконання обов'язків військової служби не відбувалось.
За таких обставин, порядок огляду ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснювався в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього такий порядок порушений не був.
Таким чином, суддя вважає, що провина порушника доведена в повному обсязі, а дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відтак, позицію обрану стороною правопорушника суд розцінює, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки відсутні документи, що підтверджують, що у ОСОБА_1 наявний транспортний засіб, який є у його власності.
Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, без конфіскації транспортного засобу.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: Тетяна Пустовойт