Справа № 947/11213/25
Провадження № 1-кс/947/4477/25
про відмову і відкритті провадження за скаргою
27.03.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , вивчивши скаргу потерпілого ОСОБА_2 , який в рамках кримінального провадження №12018160480003468 від 05.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.388, ч.4 ст.358 КК України, оскаржує бездіяльність уповноваженого слідчого, пов'язану із не повідомленням про підозру особам, які вчинили названі кримінальні правопорушення,
26.03.2025 до Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга потерпілого ОСОБА_2 , який в рамках кримінального провадження №12018160480003468 від 05.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.388, ч.4 ст.358 КК України, оскаржує бездіяльність уповноваженого слідчого, пов'язану із не повідомленням про підозру особам, які вчинили названі кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Частиною 1 статті 303 КПК України наведений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, на які можуть бути подані скарги під час досудового розслідування.
Бездіяльність слідчого, пов'язана із неповідомленням про підозру особі, оскарженню в порядку ст.303 КПК України не підлягає.
Тому, слідчий суддя на підставі ч.4 ст.304 КПК України дійшов висновку про те, що необхідно відмовити потерпілому у відкритті провадження за скаргою, оскільки скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, які не підлягають оскарженню відповідно до ст.303 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304 і 372 КПК України,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою потерпілого ОСОБА_2 , який в рамках кримінального провадження №12018160480003468 від 05.09.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.1 ст.388, ч.4 ст.358 КК України, оскаржує бездіяльність уповноваженого слідчого, пов'язану із не повідомленням про підозру особам, які вчинили названі кримінальні правопорушення.
Скаргу разом з усіма доданими до неї документами повернути потерпілому.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом п'яти діб з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1