Справа № 307/2233/24
Закарпатський апеляційний суд
26.03.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Рішка П. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/84/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Рішка П. М. на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, фізична особа-підприємець, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 488794 від 27.05.2024 та постанови судді від 15.01.2025 вбачається, що 27.05.2024 о 18 год 16 хв по вул. Народній у с. Ганичі Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Lexus LX 570», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в медичному закладі та підтверджується висновком лікаря № 88 від 27.09.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Рішко П. М. просить постанову судді від 15.01.2025 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 27.05.2024 у стані сп'яніння не доведений, оскільки висновок лікаря, акт огляду ОСОБА_1 та відеозапис не можуть бути визнані доказами вини останнього, так як містять істотні суперечності і наявні у них відомості нічим не підтверджені. У ОСОБА_3 не було зафіксовано жодних клінічних ознак алкогольного сп'яніння та конкретного цифрового показника стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу вимірювальної техніки, що свідчить про те, що висновок лікаря про наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння ні на чому не ґрунтується. Звертає увагу на те, що той факт, що ОСОБА_1 не оскаржував дії поліцейських та висновок лікаря не може бути підставою для притягнення його адміністративної відповідальності, і при цьому, ОСОБА_1 був позбавлений такої можливості, оскільки після проходження огляду був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і було складено протокол про адміністративне правопорушення, після чого був
-2-
призваний на військову службу за мобілізацією. Направлення ОСОБА_1 на огляд, яке міститься у матеріалах справи, не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол складено раніше, ніж було проведено огляд, про що свідчить акт огляду. Крім того, щодо відеозапису з місця події, стверджує про відсутність відомостей про те, яке саме обладнання видавалося поліцейському ОСОБА_4 , його вид, марка, модель та інвентарний номер, а також з якого саме обладнання, носія інформації було здійснено відеозапис.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Рішка П. М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності. При цьому суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідати вимогам ст. 283 КУпАП.
Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови дотримано не було.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 488794 від 27.05.2024 встановлено, що 27.05.2024 о 18 год 16 хв по вул. Народній у с. Ганичі Тячівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Lexus LX 570», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в медичному закладі та підтверджується висновком лікаря № 88 від 27.09.2024. Дії ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначаючи про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містяться у рапорті поліцейського, висновку щодо результатів медичного огляду, акті медичного огляду, відеозаписі, суддя не переконавшись у порушенні порядку огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, яке свідчило про недотримання вимог закону при оформленні матеріалів справи, допустила неповноту та однобічність з'ясування обставин справи.
Як слідує з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 88 від 27.05.2024 (а. с. 3), складеного лікарем КНП «Тячівська районна лікарня», ОСОБА_1 27.05.2024 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
-3-
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я, наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав уважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції після проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, у закладі охорони здоров'я на підставі акту медичного огляду складається та видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які мають відповідати додатку 3 та 4 до вказаної Інструкції.
З наявної у матеріалах справи копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 88 від 27.05.2024, вбачається, що у ОСОБА_1 було виявлено 0,34 % (ст. легка).
Відповідно до листа Департаменту охорони здоров'я Закарпатської обласної ради № 01-11/169 від 05.03.2025, медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проведено 27.05.2024 в КНП «Тячівська районна лікарня» за направленням поліцейського. Клінічних ознак, які вказують на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведених у Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 27.05.2024 № 88 є недостатньо для встановлення висновку та діагнозу за результатами огляду: стан алкогольного сп'яніння. Указаний Акт медичного огляду № 88 від 27.05.2024 складений із порушенням вимог сумісного наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 № 1413/27858 (далі - Інструкція).
З наданого стороною захисту Акту перевірки від 20.02.2025 вбачається, що відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я від 30.03.2021 за № 144-0 «Про комісію з контролю за якістю проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп'яніння» комісією у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , встановлено, що: у п. 10 Акту медичного огляду ОСОБА_1 поведінка обстежуваної особи не описана, натомість внесено запис «в нормі», що є порушенням вимог додатку 3 до Інструкції; у п. 13 Акту не внесено дані
-4-
про кількість подихів на хвилину, вимірювання артеріального тиску, не вказано реакцію зіниць на світло; у п. 14 Акту зазначено, що рухова сфера «в нормі», що являється порушенням вимог Додатку 3 до Інструкції, хода не описана.
Комісія відмітила, що Акт медичного огляду не містить даних, зокрема щодо результатів проведення повторної (через 20 хв) проби видихуваного повітря з використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі; не містить дату останньої повірки технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі; номеру спеціального технічного засобу (п. 18 Акту).
Беручи до уваги результат першої проби видихуваного повітря з використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі - 0,34%, комісія зазначає, що цей недолік міг вплинути на встановлений діагноз - «Алкогольне сп'яніння виявлено, стадія легка».
Інформація щодо інших проявів та симптомів - відсутня (п. 19 Акту).
За результатами медичного огляду на стан сп'яніння з використанням технічного засобу для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 висновок та діагноз за результатами огляду не встановлено (п. 20 Акту).
Комісія вказує, що в Акті медичного огляду зафіксовано, що зовнішній вигляд обстежуваної особи задовільний; поведінка обстежуваної особи «в нормі»; свідомість та орієнтування збережені; мовна здатність не порушена; вегетативно-судинні реакції без відхилень; дихання не змінене; пульс 88 уд/хв; зіниці не змінені; ністагм відсутній; рухова сфера «в нормі»; міміка звичайна; поза Ромберта стійка; точні рухи не порушені; перенесені травми відсутні; відомості про останнє вживання алкоголю або наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - відсутні; запах алкоголю з рота не відчувається. Таким чином, клінічні ознаки, які вказують на стан сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведених у Акті медичного огляду від 27.05.2024 № 88 відсутні для встановлення висновку за результатами огляду: «Стан алкогольного сп'яніння».
Комісія прийшла до висновку, що під час здійснення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 біологічні середовища не відбирались, оскільки інформація щодо відбору та діагностики біологічних середовищ у Акті медичного огляду відсутня (п. 21-24 Акту), що є порушенням вимог Додатку 3 до Інструкції.
Таким, чином комісія констатувала, що акт медичного огляду ОСОБА_1 та висновок щодо результатів такого огляду складі з порушенням вимог сумісного наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 № 1413/27858.
Наведене свідчить про те, що доводи сторони захисту в частині порушення в медичному закладі вимог щодо проведення огляду на стан сп'яніння, заслуговують на увагу та являються обґрунтованими.
Апеляційним судом встановлено, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, лікарем закладу охорони здоров'я не було дотримано передбаченої законом та підзаконними актами процедури, у зв'язку з чим висновок № 88 від 27.05.2024 щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння є недійсним, а дані у цьому висновку та протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недопустимими доказами і не можуть бути покладені в обґрунтування висновків суду.
-5-
Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 стверджував працівникам поліції та лікарю ОСОБА_9 , що не вживав алкогольних напоїв.
Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходив медичний огляд на стан сп'яніння шляхом продування спеціального технічного засобу «Драгер» у коридорі медичного закладу, в результаті чого на екрані приладу з'явився напис - «НІ», однак на запитання поліцейського лікар відповів, що це позитивний результат.
При цьому, з відеозапису не вбачається, що лікарем ОСОБА_9 проводився зальний огляд ОСОБА_1 та встановлювались будь-які інші ознаки, які могли свідчити про перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння. Між тим, в акті огляду зазначено, що запах алкоголю не відчувався.
Разом з тим, відеозапис не містить жодних відомостей про те, що у ОСОБА_1 за результатами огляду було виявлено 0,34 проміле алкоголю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що допитаний під час розгляду справи в якості свідка - лікар ОСОБА_9 пояснив, що 27.05.2024 працівники поліції до Тячівської РЛ доставили особу для проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Того дня ОСОБА_1 поводився спокійно, проте аклкотестер показав високий результат. Клінічних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було. Також зазначив, що може бути високий показник, якщо людина отруєна якоюсь речовиною. Якщо цифровий показник приладу високий, то людина має перебувати у стані алкогольного сп'яніння та має мати неадекватну поведінку. Якщо первинне освідчення викликає сумнів, то через 20 хвилин проводиться повторний огляд. Працівникам поліції та ОСОБА_1 він не повідомляв про необхідність повторного огляду, так як його очікували три карети швидкої медичної допомоги. Клінічно у акті описав, що ОСОБА_1 не перебуває у стані алкогольного сп'яніння, однак зазначив результат обстеження 0,34 проміле. Чому зазначив такий результат пояснити не може. Через деякий час прийшов працівник поліції в якого він запитав де знаходиться ОСОБА_1 , з можливістю провести повторний огляд, однак ОСОБА_1 на місці вже не було. Акт він склав через 30 хвилин - 1 годину та надав його працівнику поліції.
Проте, указаним поясненням суд першої інстанції не дав жодної оцінки, не навів будь-яких мотивів щодо їх відхилення.
Наведені пояснення лікаря ОСОБА_9 та акт перевірки від 20.02.2025, складений комісією з контролю за якість проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та експертиз станів сп'яніння, безумовно свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 проведено із значними порушеннями, а відтак результати огляду та висновок лікаря є недійсними.
Крім того, знаходять своє підтвердження та заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що направлення ОСОБА_1 на огляд, яке міститься у матеріалах справи, не відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водії транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол складено раніше, ніж було проведено огляд, про що свідчить акт огляду.
Таким чином, під час апеляційного розгляду, встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, відповідно до частини 5 даної статті, вказаний огляд вважається недійсним, а тому у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказані порушення суд першої інстанції увагу не звернув, прийшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-6-
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що при їх розгляді, суддя не з'ясувала всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Наведені обставини потребували детального їх з'ясування, об'єктивної та належної оцінки, однак недотримання цього принципу та формальний підхід до розгляду справи призвів до передчасного та необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перевірку цих даних суддею не забезпечено, про що стороною захисту обґрунтовано зазначено в апеляційній скарзі.
Апеляційний суд приходить до висновку, що конкретні обставини події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, постанові суду та встановлені апеляційним судом істотні порушення при проведенні огляду ОСОБА_1 та оформленні матеріалів справи, дають підстави стверджувати, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а винність останнього у його вчиненні не знайшла свого підтвердження жодним доказом у справі.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення повинні тлумачитись на його користь.
Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Аналізуючи досліджені під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, не підтверджуються зібраними у справі доказами, що у свою чергу, з огляду на вищенаведені норми та обставини, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу цього адміністративного правопорушення за вказаних у протоколі обставин.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження факту вчинення правопорушення вичерпані, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
-7-
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника-адвоката Рішка П. М. підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі апеляційний суд також зазначає, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вжиття заходів по встановленню осіб, які вчинили адміністративні правопорушення на транспорті, їх огляд та огляд транспортних засобів, складання протоколів про адміністративні правопорушення, з'ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів (посвідчення водія та інших), покладаються на органи Національної поліції, їх територіальні підрозділи, які відповідно до ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і на яких покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого правопорушення на транспорті з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів.
При прийнятті рішення апеляційний суд також бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у вчиненні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що стороною захисту надано належні та допустимі докази, які спростовують висновки суду першої інстанції та є підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Рішка П. М. задовольнити.
Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.01.2025 про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі щодо нього на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя