Справа № 129/2569/19
Провадження № 4-с/135/1/25
іменем України
24.03.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,
розглянувши в режимі відео конференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижині Вінницької області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Гайсинського відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Драчук М.А. та скасування постанови про арешт майна боржника і постанови про розшук майна боржника у виконавчому провадженні ВП № 76233211,
У провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області знаходиться вказана вище цивільна справа.
Стягувач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про об'єднання в одне провадження даної скарги ОСОБА_1 по справі № 129/2569/19, провадження № 4-с/135/1/25, по виконавчому провадженню ВП № 76233211, із розглядом скарги ОСОБА_1 по справі № 129/2569/19, провадження № 4-с/135/2/25, по виконавчому провадженню ВП № 76233211.
На обґрунтування заявлених вимог зазначає, що окрім даної справи в провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області у судді Кривешко І.В. знаходиться скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженню ВП № 76233211, справа № 129/2569/19, провадження № 4-с/135/2/25.
Вказує, що дані скарги пов'язані із однією цивільною справою № 129/2569/19, одним виконавчим провадженням, сторони по скаргах одні і ті самі, рішення прийняті по результату розгляду даних проваджень можуть бути взаємовиключаючими, а тому вважає за доцільне вказані скарги розглядати в одному провадженні.
У судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Човганюк А.М. підтримали клопотання за викладених у ньому підстав, просили задовольнити. Водночас зазначили, що доказів про знаходження справи № 129/2569/19, провадження № 4-с/135/2/25, в провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області, на цей час надати не можуть. Також вказали, що не володіють достовірною інформацією про те, в якій із справ було відкрито провадження першим.
Боржник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Карнаух А.П. вважають подане клопотання безпідставним, а об'єднання справ не доцільним, оскільки воно вплине на оперативність їх розгляду. З огляду на вказане просили відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та матеріали справи в межах його розгляду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з огляду на такі мотиви.
Питання об'єднання в одне провадження регламентуються ст. 188 ЦПК України.
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч. 1 ст. 188 ЦПК України).
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3 ст. 188 ЦПК України).
Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 188 ЦПК України).
Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі (ч. 8 ст. 188 ЦПК України).
Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об'єднання (ч. 9 ст. 188 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч.ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України).
Стягувач та його представник, стверджуючи про існування в провадженні суду іншої справи (№ 129/2569/19, провадження № 4-с/135/2/25), яка нібито перебуває у судді Кривешко І.В. та пов'язана з тим самим виконавчим провадженням, жодних доказів на підтвердження цього факту не надали (зокрема, доказів про те, що ця справа дійсно перебуває в провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області станом на момент розгляду клопотання).
Стягувач також не повідомив суду інформації, в якій із справ було відкрито провадження першим. Це унеможливлює точне застосування правил, визначених ч. 8 і 9 ст. 188 ЦПК України, щодо передачі об'єднаних справ на розгляд належному складу суду.
Крім посилань на потенційну схожість предмету розгляду і тотожність сторін, стягувач не обґрунтував, яким чином саме об'єднання сприятиме ефективності та швидкості судового розгляду, а не спричинить його затримку та ускладнення.
Недоведеність необхідності та можливості об'єднання справ
суд ураховує, що обидві скарги можуть мати спільні фактичні чи правові підстави, проте саме сторона, яка заявляє про потребу об'єднання проваджень, зобов'язана подати належні докази та аргументи. На цей час стягувач не надав документального підтвердження, яке б однозначно засвідчувало наявність іншої судової справи та вказувало, що провадження у ній ще не закінчене або зупинене, а також підтверджувало б, коли саме було відкрито провадження.
Відповідно, за відсутності об'єктивних відомостей про те, що в суді паралельно триває розгляд ідентичної чи пов'язаної справи з тим самим виконавчим провадженням, неможливо встановити підстави для об'єднання в порядку статті 188 ЦПК України. Також суд зобов'язаний дотримуватися принципу оперативності та ефективності правосуддя. Об'єднання проваджень без належної перевірки та доказів може призвести до затягування розгляду або процедурних колізій.
З огляду на наведене, суд констатує, що клопотання про об'єднання проваджень є необґрунтованим через відсутність доказів, які б підтверджували фактичну наявність ще однієї справи на розгляді в суді, доводили тотожність предмету чи дійсну необхідність спільного розгляду. Відповідно, відсутні і підстави для визначення судді, який має розглядати об'єднану справу згідно з ч. 8, 9 ст. 188 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 188, 222 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання стягувача ОСОБА_2 про об'єднання справ в одне провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя